Постанова

від 05.03.2008 по справі а27/46-08(36/115)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А27/46-08(36/115)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19.02.08р.

Справа № А27/46-08(36/115)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй», м. Дніпропетровськ 

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

                                                                                                                      Суддя Татарчук В.О.

                                                                                                                      Секретар Дякун А.І.

Представники сторін:

від позивача – Дубініна В.В. дов. від 14.01.08

від відповідача – Богуславська Т.О. дов. від 12.12.07 №54838/10/10-048, Жаворонков С.М. дов. від 24.12.07 №58278/10/10-48, Волошина В.В. дов. від 14.01.08 №1092/10/10-48

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Водограй»звернулося з позовами до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень:

-          №0000512301/0 від 14.03.2005р. (справа №А27/46-08(36/115);

-          №0000502301/0 від 14.03.2005р. (справа №А27/47-08(36/116).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2008р. вказані справи об'єднані в одне провадження –справа №А27/46-08.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

-          є необґрунтованим висновок податкової інспекції про порушення товариством п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді завищення валових витрат на 132325330,58грн. та завищення податкового кредиту на 26465066,11грн. по операціям з реалізації бензину та дизпалива;

-          ТОВ «Водограй»здійснювало господарську діяльність, направлену на отримання доходу і чинне законодавство не ставить в залежність від наявності отриманого доходу набуття платником податку права на віднесення витрат господарської діяльності до валових витрат;

-          правомірність позиції позивача підтверджується висновками судово-економічної експертизи №1643 від 24.02.2006р. і №1636 від 03.03.2006р., а також рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська  від 30.11.2005р.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:

-          в порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищені валові витрати на 132325330,58грн. та завищений податковий кредит на 26465066,11грн., оскільки реалізація нафтопродуктів здійснювалась за цінами нижчими від цін придбання;

-          з урахуванням положень чинного законодавства до валових витрат можна віднести лише витрати, понесені платником податку у зв'язку із продажем товарів (робіт, послуг) з метою отримання доходу.

В судовому засіданні 19.02.2008р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

14.03.2005р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000502301/0 з визначенням податкового зобов'язання ТОВ «Водограй»з податку на прибуток в сумі 13288734,29грн., в тому числі: 10546282,65грн. – основний платіж і 2742451,64грн. –штрафні санкції;

- №0000512301/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 39697599,17грн. в тому числі: 26465066,11грн. –основний платіж і 13232533,06грн. –штрафні санкції.

Підставою для прийняття спірного рішення був акт №01267 від 10.03.05 «Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Водограй»за період з 01.01.04 по 30.09.04».

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення:

-          п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на загальну суму 132325330,58грн., оскільки такі витрати не мають відношення до отримання доходу від продажу;

-          пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижені податкові зобов'язання з ПДВ на 26465066,11грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2005р. по справі №36/115 відмовлено в позові ТОВ «Водограй»до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000512301/0 від 14.03.2005р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2007р. вказане рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.10.2007р. наведені рішення і постанова судів першої і апеляційної інстанцій скасовані з направленням справи на новий розгляд.

Підставою для скасування було те, що:

-          висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними та здійсненими з порушенням вимог ст.86 КАС України;

-          судами не були враховані вимоги п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

-          Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»прямо передбачає право платника податків віднести витрати до складу валових витрат за фактом сплати коштів за товари, які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і, як наслідок, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»у платника податку виникає право на формування податкового кредиту;

-          висновок про відсутність наміру використовувати товар у власній господарській діяльності безпосередньо пов'язаний із встановленням факту наявності чи відсутності потенційної можливості отримання товариством економічної вигоди у майбутньому з урахуванням його статутної діяльності.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2005р. по справі №36/116 відмовлено в позові ТОВ «Водограй»до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000502301/0 від 14.03.2005р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2007р. вказане рішення суду скасовано і позов задоволено щодо визнання недійсним зазначеного податкового повідомлення-рішення в частині 4214331грн.50коп. основного боргу та 842866грн.30коп. штрафних санкцій. В решті позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.10.2007р. наведені рішення і постанова судів першої і апеляційної інстанцій скасовані з направленням справи на новий розгляд.

Підставою для скасування було те, що:

-          висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними та здійсненими з порушенням вимог ст.86 КАС України;

-          судами не були враховані вимоги п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

-          Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»прямо передбачає право платника податків віднести витрати до складу валових витрат у зв'язку із настанням першої з подій;

-          висновок про відсутність наміру використовувати товар у власній господарській діяльності безпосередньо пов'язаний із встановленням факту наявності чи відсутності потенційної можливості отримання товариством економічної вигоди у майбутньому з урахуванням його статутної діяльності.

          Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи ТОВ «Водограй»були укладені договори поставки нафтопродуктів:

-          №24/09 ФВ від 24.09.2003р. з АТЗТ «Футбольний клуб «Дніпро-96»;

-          №01-В/2004 від 12.04.2004р. з АТЗТ «Футбольний клуб «Дніпро-96»;

-          №26/492в-АЗС  від 01.06.2004р. з ВАТ «Укрнафта».  

За результатами виконання вказаних операцій за період лютого –вересня 2004р. позивачем було віднесено до складу валових витрат 1612707825,24грн., а до податкового кредиту ПДВ в сумі 322541565,02грн.

В подальшому позивач здійснював реалізацію вказаних нафтопродуктів за договорами купівлі-продажу і комісії.

Аналіз чинного законодавства та матеріалів справи свідчить про помилковість висновку податкового органу про те, що відповідні суми не включаються до складу валових витрат та податкового кредиту, оскільки товар був реалізований за ціною нижчою ціни придбання і отже, витрати не були здійснені в межах господарської діяльності товариства з отриманням доходу.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на пункт 1.32 статті 1,  пункт 5.1, підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з п.5.1 ст.5 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі –валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З урахуванням наведених норм та наявності необхідних первинних документів, позивач правомірно включив до складу валових витрат витрати на придбання нафтопродуктів за вказаними договорами на загальну суму 132325330,58грн. за першою подією.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

На думку суду, наведена норма передбачає таку мету господарської діяльності як отримання доходу, а не прибутку (як вважає відповідач) і мета щодо отримання доходу стосується діяльності суб'єкта підприємництва в цілому, а не конкретних угод.

Позивачем надано баланс товариства на 30 вересня 2004р., який свідчить про наявність прибутку за результатами звітного періоду.

Суд не приймає посилання податкової інспекції на декларації товариства з податку на прибуток за 2004р., 2005р., 2006р. та 11 місяців 2007р., оскільки відповідні операції позивача щодо придбання та продажу нафтопродуктів мали місце за період лютого –вересня 2004р.

При прийнятті рішення суд враховує також і лист ДПА України від 25.07.2003р. №6519/6/-15-1116 в якому вказується на те, що чинне законодавство не передбачає коригування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ при продажу товарів за ціною, нижчою від ціни їх придбання.

Згідно з положеннями абз. «г»пп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування.

Зазначеним Законом не встановлені обмеження щодо кола осіб, які можуть керуватися податковими роз'ясненнями.

Крім того, суд враховує і наявність меморандуму між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією і власниками автозаправних станцій щодо погодження дій із стабілізації, розвитку і регулювання ринку світлих нафтопродуктів у Дніпропетровській області від 17 червня 2004р. Вказаним меморандумом були вирішені питання в тому числі і щодо регулювання граничного рівня цін на нафтопродукти.    

Відсутність в діяльності позивача порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»свідчить і про відсутність порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні податкового кредиту в сумі 26465066,11грн. за спірними правовідносинами.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України  «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

              або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів   (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З урахуванням вказаних норм, на підставі первинних документів позивачем було включено до податкового кредиту 26465066,11грн.

Правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат 1612707825,24грн. і до податкового кредиту 322541565,02грн. у зв'язку з придбанням товарів по договорам купівлі-продажу за період лютого –вересня 2004р. підтверджується і висновками судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №1643 від 24.02.2006р. і №1636 від 03.03.2006р.

Відсутність порушень п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлена і рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2005р. по справі №2-5628

Викладені обставини свідчать про незаконність спірних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0000512301/0 від 14.03.2005р. і №0000502301/0 від 14.03.2005р.  

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Водограй»(м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, 10, оф. 23-1, код ЄДРПОУ 30853014) 170грн. витрат по сплаті державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.

Суддя                                                                                                       В.О. Татарчук

Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –04.03.2008р.