Рішення

від 27.02.2008 по справі 41/52-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/52-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.08р.

Справа № 41/52-08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетика. Теплові технології",

м. Дніпропетровськ 

про стягнення 13142,33 грн.

                                                                                Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Верещак Б.І., довіреність № 25 від 10.08.07 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми  боргу –10000 грн., пені –540 грн., інфляційних витрат –2230 грн., 3 % річних –372.33 грн., всього –13142,33 грн.

          В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленої йому позивачем продукції за  умовами укладеного між сторонами договору № 1263 від 26.06.06 року.

Крім того, звернувся до суду з клопотанням, яким просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на ангар 17,0х36,0 м (серійний № 074), належний ТОВ „Енергетика. Теплові технології” (ідентифікаційний код № 34364999, місцезнаходження: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя,7а), а за відсутності ангару шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 13142,33 грн.

Клопотання обґрунтоване тим, що факт порушення відповідачем строку оплати ангару на протязі майже 1.5 років та часткова оплата у червні, липні і вересні 2006 року є, на думку заявника, доказом свідомо ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків, та дає підстави обґрунтовано припускати, що його кошти та майно на момент виконання рішення можуть зникнути внаслідок перерахування коштів та продажу чи іншого відчуження майна.

Клопотання позивача судом не задоволено, оскільки підставою до забезпечення позову, відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим  виконання рішення суду. Клопотання позивача суд вважає недостатньо обґрунтованим, вказані в ньому підстави не свідчать про наявність таких обставин.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, вимог не заперечив, присутність повноважного представника в судовому процесі не забезпечив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. (Абзац підпункту 3.6 в редакції Роз'яснення Вищого господарського суду № 04-5/609 (v 609600-02 ) від 31.05.2002 року).

Надіслана на адресу відповідача (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя,7а), вказану позивачем в позовній заяві, ухвала про порушення провадження у справі від 28.12.07 року повернулась на адресу господарського суду з відміткою пошти про відсутність адресату.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивач на вимогу суду надав витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АВ № 272061 від 08.02.08 року, в якому вказана адреса відповідача, а саме: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, б. 7а.

Оскільки господарським судом надсилались відповідачу ухвали про розгляд справи

- на адресу, вказану відповідачем в договорі № 1263 від 26.06.06 року;

- на адресу, вказану позивачем в позовній заяві;

- на адресу, вказану в витязі з ЄДРПОУ серії АВ № 272061 від 08.02.08 року (тобто на момент розгляду справи),

суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судових засідань.

Нез'явлення відповідача на виклик суду не перешкоджає розгляду справи по суті.

Справа, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності,  господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем –товариством з обмеженою „Виробниче підприємство „Агро-Союз” та відповідачем –товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетика. Теплові технології” укладений договір № 1263 від 26.06.06 року (далі-договір), за умовами якого постачальник (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання поставити покупцю (відповідачу у справі) продукцію згідно Специфікації № 1, що є невід'ємною частиною договору, та покупець, відповідно, зобов'язання прийняти вказану продукцію та її сплатити.

Пунктом 4.2. договору сторонами узгоджено, що покупець здійснює передоплату у розмірі 50 % від загальної вартості продукції, зазначеної в п. 3.2. діючого договору, що складає 83400 грн. з урахуванням 20 % ПДВ, що складає 13900 грн. на поточний рахунок постачальника до 27.06.06 року. Решту суми у розмірі 50 % від загальної вартості продукції, зазначеної у п. 3.2. діючого договору, що складає 83400 грн. з урахуванням 20 % ПДВ, що становить 139000 грн. покупець, у відповідності із п. 4.3. договору, перераховує на поточний рахунок постачальника до 10.07.06 року.

Додатковою угодою № 1 від 28.08.06 року к договору № 1263 від 26.06.06 року сторонами зменшена загальна вартість продукції та зазначена в розмірі 154620 грн., в зв'язку з чим змінені, відповідно, п. 4.2., п. 4.3. договору, та узгоджено, що сума 77310 грн. має бути перераховане відповідачем в строк до 27.06.06 року, решта суми –77310 грн. –до 27.06.06 року.

На виконання умов договору, 27.06.06 року, платіжним дорученням № 18  відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача суму 70000 грн., 20.07.06 року платіжним дорученням № 36 -70000 грн., 27.09.06 року, платіжним дорученням № 62 –4620 грн., всього –144620 грн.

Докази оплати відповідачем отриманого від позивача за видатковою накладною № 89 від 07.08.06 року на суму 154620 грн. товару в повному обсязі сторонами не подані, в матеріалах справи вони відсутні.

Таким чином, заборгованість відповідача на момент розгляду справи складає                      10000 грн.

Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу,  в результаті чого у відповідача виникли зобов'язання по оплаті продукції.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

У встановлений договором № 1263 від 26.06.06 року термін відповідач оплату товару в повному обсязі не здійснив. Відсутність заборгованості, що є предметом позову, ним не доведена.

Враховуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10000 грн.

Пунктом 10.3. договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання покупцем зобов'язань по сплаті продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,3 % від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

Нарахована позивачем сума пені за період з 24.12.06 року по 10.01.07 року становить 540 грн.

Вимогу позивача щодо стягнення з відповідача пені суд вважає обгрунтованою, але підлягаючою задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №  543/96-ВР від 22.11.1996 року передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який, згідно ст. 3 вказаного Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Одже, положення цього Закону не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню. Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 28.03.06 року.

Таким чином, пеня в даному випадку, має бути нарахована з додержанням вимог ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №  543/96-ВР від 22.11.1996 року та підлягає стягненню за визначений позивачем період в розмірі 78,90 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми. За період прострочення: вересень  2006 року –листопад 2007 року нарахована позивачем сума інфляційних збитків складає 2230 грн., 3 % річних за період з 21.07.06 року по 24.12.07 року –372,33 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3 % річних суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та

керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82 –84  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Енергетика. Теплові технології” –49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя,7а, код ЄДРПОУ 34364999, р/р 26004058256100 ДОД АППБ „Аваль”, МФО 305653 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Агро-Союз” –52005,  Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська,1, код ЄДРПОУ 31682313, р/р 26008001301857 в акціонерному комерційному банку „Райффайзенбанк Україна” м. Дніпропетровськ, МФО 305880  суму боргу –10000 грн. (десять тисяч грн.), 3 % річних –372,33 грн. (триста сімдесят дві грн. 33 коп.), інфляційних витрат –2230 грн. (дві тисячі двісті тридцять грн.), пені –78,90 грн. (сімдесят вісім грн. 90 коп.), витрат по сплаті держмита _126,81 грн. (сто двадцять шість грн. 81) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –113,85 грн. ( сто тринадцять грн. 85 коп.).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          СУДДЯ                                                                   Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 27.02.08 року