Рішення

від 25.02.2008 по справі 45/24пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/24пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.02.08 р.                                                                               Справа № 45/24пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Здоренко В.В.

за участю представників сторін

від позивача – Пожарський О.Д. , Бурцев  Є.П.

від першого відповідача – Байрак О.М.

від другого відповідача – не з'явився

від третіх осіб – не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Закритого акціонерного товариства «Отіс» м. Київ в особі Спеціалізованого ліфтового управління № 2 Закритого акціонерного товариства «Отіс»

до -  Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорська ювелірна фабрика «Укрзолото»

       -    Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача:

-           Краснолиманська міська Рада

-           Відкрите акціонерне товариство «Краматорськжилстрой»

про визнання права власності

СУТЬ СПОРУ

   У січні 2007 року ЗАТ «Отіс» в особі Спеціалізованого ліфтового  управління № 2 м. Донецьк, ( в подальшому позивач)  звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю  «Краматорська ювелірна фабрика «Укрзолото» про визнання права власності на два будинки інв № 787 та № 786,  розташовані на території бази відпочинку «Берегова» в с.Щурово,  Краснолиманського району , Донецької області.

    В ході розгляду справи позивач уточнив свої вимоги і  просив  скасувати право власності на спірні будинки за ТОВ «Краматорська ювелірна фабрика» «Укрзолото» , зобов'язати БТІ м. Слов'янськ внести зміни в державний реєстр прав власності на нерухоме майно та визнати за ЗАТ «Отіс» право власності на спірні будинки.

    Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірні будинки  побудовані за рахунок коштів Спеціалізованого ремонтно-будівельного управління «Донецькліфт» ( правонаступники – ЗАТ «Отіс»)  за згодою Треста «Краматорськжилстрой» на території бази відпочинку «Берегова»  і обліковуються на балансі ЗАТ «Отіс».

      Відповідач проти позову заперечував посилаючись, що спірні будинки побудовані позивачем самовільно, а тому, позивач не набув на них право власності.

      Рішенням господарського суду Донецької області від 05.04.2007 року залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2007 року позов задоволено повністю. Рішення обгрунтовано тим, що листом № 329 від 08.04.1987 р. Трест «Краматорськжилстрой» дав згоду на виділення земельної ділянки на території бази відпочинку «Берегова» СРБУ «Донецькліфт»  під будівництво двох будинків літнього відпочинку працівників на якій позивач за власний рахунок побудував два спірних будинка.

     Постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2007 року постанова Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2007 року в частині скасування права власності та зобов'язання  КП БТІ внести відповідні зміни до реєстру прав власності на нерухоме майно скасовано і провадження по справі щодо вказаних вимог припинено.   В іншій частині,  постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2007 року залишено без змін.

      Постановою Верховного суду України від 27.11.2007 року  постанова Вищого господарського суду України від 25.09.2007 року.,  постанова Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2007 року та рішення господарського суду Донецької області  від 05.04.2007 року скасовані. Справу передано на новий розгляд.

     Під час нового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив суд виключити з переліку майна, на яке встановлено право власності за КЮФ «Укрзолото» , згідно рішення третейського суду від 28.01.2004 року по справі № 209/27.01 наступні об'єкти, два двоповерхових будинка, визначені в інвентарній справі КП БТІ м.Слов»яньск літерами «І1»  та «К1 »,  скасувати право власності  Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорська ювелірна фабрика «Укрзолото» в частині двох будинків ( визначених у справі КП БТІ м.Слов»янськ літерами «І1» та «К1»  розташовані на території бази відпочинку  «Берегова» в  с. Щурово Краснолиманського району Донецької області,   визнати за ЗАТ «Отіс» право власності на нерухоме майно – два будинка ( визначене в інвентарній справі КП БТІ м.Слов»янська літерами «І1» та «К1» розташовані на території бази відпочинку «Берегова» в с. Щурово Краснолиманського району Донецької області, зобов'язати БТІ м.Слов»янська внести зміни до державного реєстру прав власності на нерухоме майно та відмінити реєстрацію прав власності за ТОВ  Краматорська ювелірна фабрика «Укрзолото»  на два будинка ( визначені літерами «І1» та «К1» ) розташовані на території бази відпочинку «Берегова»  в с. Щурова,  Краснолиманського району Донецької області.

    Перший відповідач проти задоволення  позову заперечував,  з посиланням, що вказані будинки є самочинним будівництвом.

  Другий відповідач  надав відповідні пояснення щодо реєстрації спірних будинків.

  Ухвалою господарського суду від 30.01.2008 року до участі у справі залучено в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Краснолиманську міську Раду та Відкрите акціонерне товариство «Краматорськжилстрой» .

     Представники Краснолиманської міської ради надали  пояснення та повідомили суд,  що у встановленому законом порядку земельна ділянка під будівництво спірних будиночків не виділялася, дозвіл на  здійснення  будівництва не надавався,  акт вводу в експлуатацію не затверджувався.

   Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив

   19.03.1987 року Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Донецькліфт» звернулося з листом до Тресту «Краматорськжилстрой»  про виділення земельної ділянки на території бази відпочинку «Берегова», розташованому у с.Щурова Краснолиманського району Донецької області під будівництво двох будинків літнього відпочинку на що отримала згоду землекористувача ( лист № 329 від 08.04.1987 р.).

   Протягом  1989 року будівництво цих будинків завершено.

   Відповідно до наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 54 від 04.08.1992 року Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління  «Донецькліфт»  об'єднано з іншим спеціалізованими підприємствами для створення спільного українсько-англійського підприємства «УКР ОТІС» , майно яких передано Дирекції створеного підприємства станом на 01.10.1992 року.

  Спеціалізоване монтажно-сервісне управління «Донецькліфт»  в подальшому спеціалізоване ліфтове управління № 2 Спільного підприємства «УКР ОТІС» діяло на підставі  Положення, затвердженого зборами учасників СП «УКР ОТІС» за протоколом № 10 від 15.06.1995 року та на підставі Положення затвердженого загальними зборами акціонерів та зареєстрованого  13.09.1998 року у виконкомі Калінінської районної Ради м. Донецька відповідно до яких Спеціалізоване ліфтове управління № 2 є структурним підрозділом без прав юридичної особи – Закритого акціонерного товариства «ОТІС»

  З матеріалів справи вбачається, та не заперечується з боку  відповідачів, що  два спірних будиночки за літ. « І1» та «К1» не є власністю першого відповідача по цій справі але знаходяться на земельній ділянці,  яка відведена йому у встановленому законом порядку.

  У зв'язку із податковою заборгованістю ВАТ «Краматорськжилстрой» перед бюджетом база відпочинку «Берегова» за дорученням ДПІ у м. Краматорськ Донецької товарною біржею 26.01.2004 року за результатами аукціону продана Краматорській ювелірній фабриці «Укрзолото» з укладанням договору купівлі-продажу № 06Н. Договір на цей час є діючим,  у встановленому законом порядку не визнано  недійсним.

  При цьому спірні будиночки до складу майна, яке було продано за результатами аукціону не увійшли.

   Рішенням постійно діючого третейського суду при ТОВ «Донецькагроконсалт» від 28.01.2004 року за ТОВ «Краматорська ювелірна фабрика «Укрзолото»  визнано  право власності на базу «Берегова», як об'єкт нерухомості. Рішення на цей час не скасовано.

   Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов»янськ на підставі рішення третейського суду здійснило  державну реєстрацію права власності на базу відпочинку, як єдиного об'єкту нерухомості,  за ТОВ «Краматорська ювелірна фабрика» «Укрзолото».

   Перший відповідач на цей час є користувачем земельної ділянки, на якій розташовані база «Берегова»,  а також два спірних будиночка, що підтверджується  договором оренди землі від 28.04.2005 р., який підписано між Краснолиманською міською  радою і першим відповідачем  ( аркуш справи 117 т.1 )

    Землекористувачами,  згідно зі ст. 13 Земельного кодексу УРСР в редакції 1971 року, чинного на час виникнення спору, є зокрема промислові,  транспортні,  інші несільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації,  установи.

    Статтею 16 ЗК УРСР встановлено, що відведення земельних ділянок проводиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішень  виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної, сільської Рад депутатів трудящих в порядку встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР.   У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета для якої вони надаються і основні умови користування землею.

    Надання  землекористування іншому землекористувачеві  провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку передбаченому статтями 37 –41 цього кодексу.

    Земельним кодексом УРСР ( ст.24) не передбачено право землекористувача передавати частину земельної ділянки іншому землекористувачеві під будівництво.

    Згідно отриманих пояснень від представників третіх осіб  виділення земельної ділянки, на якій розташовані спірні будівлі,  у встановленому законом порядку саме позивачу,  не відбулося.

    Надання позивачу дозволу на будівництво двох будинків для літнього відпочинку працівників, на виготовлення проектно-коншторисної документації та затвердження державного акту по прийманню в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів житлового цивільного призначення  не відбувалося.

   Стаття 376 Цивільного кодексу України встановлює, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

   Особа яка здійснила або здійснює самочинне будівництво не набуває права власності на нього. ( частина 2 ст. 376 ЦК України.)

    Право  власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

  Якщо власник ( користувач)  земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою яка здійснила ( здійснює)  самочинне будівництво, або за його рахунок.

  На вимогу власника ( користувача)  земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. ( частина 5 ст. 376 ЦК України)

  Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін  повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

    Сторони не надали суду документи,  які підтверджують, що позивачу у встановленому законом порядку   було надано дозвіл  на будівництво двох будинків для літнього відпочинку працівників, на виготовлення проектно-кошторисної документації та затверджено державний акт по прийманню в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів житлового цивільного призначення.

    Навпаки, згідно пояснень третьої особи Краснолиманської міської ради  такі документи та такі дозволи позивачу не видавалися та не оформлювалися.

    Таким чином,   спірні будиночки , за своїм правовим статусом,  є самочинним будівництвом, право  власності  на які  можливо встановити лише при наявності одночасно двох умов : позивач є користувачем земельної ділянки та встановлення права власності не порушує права інших осіб.

    В даному випадку , позивач не є користувачем земельної ділянки в розумінні Земельного  кодексу України або Закону України «Про оренду землі», а визнання права власності на спірні будиночки за позивачем порушить права першого відповідача,  як користувача земельної ділянки.

    За таких обставин,  позовні вимоги щодо визнання права власності за позивачем на спірні будиночки, не підлягають задоволенню.

   Суд також зазначає, що особа яка самочинно здійснила будівництво не набуває право власності  на нього.  А тому , та обставина, що  спірні будиночки на цей час обліковуються на балансі позивача та були передані до його статутного фонду не може бути взято судом до уваги  та не є підставою для визнання права власності на них саме за позивачем у  зв'язку  з прямою вказівкою Закону.

    Це також прямо кореспондується з приписами частини 2 ст. 328 ЦК України, яка встановлює, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із Закону або незаконність набуття права власності не  встановлена судом.

    Пунктом 2.1. Тимчасового положення про порядок  реєстрації прав власності на нерухоме майно ( далі Тимчасове положення) затвердженого наказом Міністерства юстиції України 28.01.2003 р.  за № 6/5,  зареєстрованого в , Міністерстві юстиції України 28.01.2003 року № 66/7387) та п. 10 Додатку № 1 до вказаного пункту, передбачено,  що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи, зокрема, рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

   Такий документ було подано, тому суд вважає, що другий відповідач правомірно здійснив реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс бази відпочинку.

   Враховуючи вищевикладену обставину,  а також, що позивач не є власником спірних будиночків, суд в задоволені інших позовних вимог також відмовляє.  

   Судові витрати покласти на позивача

   На підставі ст. 376 ЦК України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                      ВИРІШИВ

      В задоволені позову відмовити

Суддя                                                                         Склярук О.І.