Постанова

від 03.03.2008 по справі 346-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

346-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.03.2008Справа №2-8/346-2008А

За позовом – Управління ПФУ в Сакському районі АР Крим, м. Саки

До відповідача – ВАТ «Євпаторійське премпідприємство», с. Уютне

Про стягнення 34445,24грн..

Суддя Чумаченко С.А.   

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Гусейнова Расіма Вагіфовна, пред-к за дов. №240/01-05 від 16.01.2008 року.

Від відповідача – не з'явився

Сутність спору: позивач, Управління ПФУ в Сакському районі, звернувся до Господарського Суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, ВАТ «Євпаторійське премпідприємство», просить стягнути з ВАТ «Євпаторійське премпідприємство» на користь Управління ПФУ в Сакському районі АР Крим суму заборгованості в розмірі 34445,24грн..

Представник позивача представив заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з ВАТ «Євпаторійське премпідприємство» на користь Управління ПФУ в Сакському районі АР Крим суму заборгованості в розмірі 18911,61грн..

Представник відповідача представив відзив по справ відповідно до якого визнає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 18911,61грн..

Справа слуханням відкладалась в порядку ст. 150 Кодексу Адміністративного Судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

17.11.1998 року Сакською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим зареєстровано ВАТ «Євпаторійське племпідприємство» про що видано свідоцтво Серії А01 №229608 про держану реєстрацію юридичної особи.

ВАТ «Євпаторійське племпідприємство» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Сакському районі Автономної Республіки Крим як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України за №21-1 від 19.12.2003 року, платники самостійно розраховують суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що вказують у розрахунку сум страхових внесків і надають її в терміни, установлені законодавством.   

Відповідно до п.6 ст. 17 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлений термін та у повному обсязі страхові внески.

Відповідно до абз. 4 п.8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької  діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок,  єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених  фізичних  осіб,  які  беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності,  на період дії  законодавчих  актів  з питань  особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

05.12.2007 року Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі АР Крим прийнято рішення №315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, відповідно до якого встановлено, що за ВАТ «Євпаторійське премпідприємство» утворилася заборгованість в сумі 34445,24грн..

Проте, згідно Акту звірки складеному між Управлінням ПФУ в Сакському районі АР Крим та ВАТ «Євпаторійське племпідприємство», відповідно до якого за ВАТ «Євпаторійське премпідприємство»  утворився залишок по сплаті страхових внесків в розмірі 18911,61грн..

Отже з ВАТ «Євпаторійське племпідприємство» підлягає стягненню заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 18911,61грн..

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 106 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виявлення  своєчасно  не  сплачених  сум  страхових внесків  страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до абз. 8 п.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо страхувальник, який одержав  вимогу територіального  органу  Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але  не  сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган Пенсійного  фонду  звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу  про  сплату  недоїмки  до  відповідного  підрозділу державної   виконавчої   служби.   У   зазначених  випадках  орган Пенсійного  фонду  також  має  право   звернутися   до   суду   чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду   передбачені   законодавством   заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до ст.ст. 71, 72 Кодексу Адміністративного Судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог та заперечення. Проте відповідачем будь-яких документальних доказів щодо своєчасної сплати страхових внесків, або сплати недоїмки по сплаті страхових внесків.

На підставі вищевикладеного суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 158 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.

В судовому засіданні 04.03.2008 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

      Повний текст постанови підписано 05.03.2008 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись 158, 159, 161, 162, 163,  ст.ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ВАТ «Євпаторійське племпідприємство» (96555, АР Крим, Сакський район, с. Уютне, вул. Євпаторійська, 57, ЗКПО 22253026, МФО 324485, р/р260010215700026, ОКБ м. Сімферополь) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Сакському районі АР Крим (96500, АР Крим, м. Саки,

вул. Будівельна, б. 6-А, р/р2560570446812 КРУ «Державний Ощадний банк України» м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 22300412) 18911,61грн..

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чумаченко С.А.