Постанова

від 26.02.2008 по справі 7/4-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/4-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 лютого 2008 р.                                                                                    № 7/4-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Мамонтової О.М.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Сумської міської ради

на постановугосподарського суду  Сумської областівід  04 жовтня 2007 року

у справі господарського суду№ 7/4-07Сумської області

за заявоюДержавної податкової інспекції в м. Суми

доКомунального підприємства "Дирекція єдиного замовника  Зарічного району"

провизнання банкрутом,

арбітражний керуючийУдовенко О.П.,

за участю представників сторін:

Сумської міської ради –Клименко О.В. (дов. від 30.08.2007);

ДПІ у м. Суми –Зікратий А.В. (дов. від 14.01.2008);

арбітражний керуючий Удовенко О.П. –Білик С.і. (дов. від 19.09.2007);

встановив:

          Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.01.2007 р. за заявою ДПІ в м. Суми порушено провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника Зарічного району"  на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          Постановою господарського суду Сумської області від 05.02.2007 р. (суддя Рижков М.Б.) Комунальне підприємство "Дирекція єдиного замовника Зарічного району" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Удовенка Р.П., якого зобов'язано подати ліквідаційний баланс.

          Постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2007 р. постанову господарського суду Сумської області від 05.02.2007 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Постанова мотивована тим, що місцевий господарський суд визнаючи Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника  Зарічного району" банкрутом, не перевірив  наявність доказів, які б дозволяли застосовувати норми ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено особливості банкрута відсутнього боржника.

Постановою господарського суду Сумської області від 04.10.2007 (суддя Кіяшко В.І.) Комунальне підприємство "Дирекція єдиного замовника  Зарічного району" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Удовенка Р.П., якого зобов'язано подати до суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулася  Сумська міська рада, яка просить постанову господарського суду скасувати, провадження у справі припинити. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема неправомірне застосування ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково,  виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що вказані норми є імперативними та застосовуються   в обов'язковому порядку.

          Як вбачається з матеріалів справи,  повертаючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд України в своїй постанові від 04.09.2007 р. вказував на необхідність повного та об'єктивного дослідження всіх суттєвих обставин справи, які б дозволяли застосувати ст. 52 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регламентує спрощений порядок ведення процедури банкрутства щодо боржника, який або його керівні органи відсутні за її місцезнаходженням.

          Місцевий господарський суд, визнаючи КП "Дирекція єдиного замовника  Зарічного району" банкрутом, виходив з того, що боржник підприємницькою діяльністю не займається, має податковий борг у сумі 31136,82 грн., керівні органи боржника відсутні за місцезнаходженням юридичної адреси, а тому провадження повинно проводитись відповідно до ст. 52 Закону.

Однак, такі висновки не можна визнати правомірними, оскільки судом першої інстанції першої інстанції  порушено  вимоги ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,  ст.43, 111 12 ГПК України,  не з'ясовані у повному обсязі всі обставини справи та не виконані вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції від 04.09.2007.

Стаття 52 Закону про банкрутство передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з ч. 1 вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Тобто, у суді має бути доведений факт нездійснення боржником  підприємницької діяльності, зокрема, у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України та до положень п. 5 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Як вбачається з матеріалів справи, установчі документи боржника –Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника  Зарічного району" не досліджувались судом з метою з'ясування питання про те, який орган або особа, уповноважені виступати від імені Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника  Зарічного району", де його адреса, а відтак, і місцезнаходження юридичної особи.

          Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», який набув чинності з 01.07.2004 р. в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

          Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

          Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором  (ч. 7 ст. 19 Закону).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з викладеного, при встановленні факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, в іншому випадку вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїх постановах від 06.06.2006 р. у справі № Б48/12-05, від 22.05.2007 р. у справі № 21/19-06-518.

Однак, господарський суд Сумської області при прийнятті постанови про визнання відсутнього боржника банкрутом не з'ясував та не дав оцінку факту відсутності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.

Отже, доводи касаційної скарги в цій частині визнаються колегією суддів обґрунтованими.

Окрім того, судом першої інстанції не досліджено рішення Сумської міської ради від 28.11.2007 р. № 969-МР, яким ДП "Дирекція єдиного замовника Зарічного району" внесено до переліку підприємств, щодо яких не можна застосовувати положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", посилаючись на яке Сумська міська рада просила  господарський суд припинити провадження у справі про банкрутство. Дане клопотання  судом розглянуто не було.

Між тим, в силу приписів ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, що визначають повноваження суду касаційної інстанції та межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, допущені порушення норм процесуального права судом першої інстанції, що призвели до неповного з'ясування обставин справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, а також те, що судом першої інстанції також не мотивовано застосування спрощеної процедури відповідно до положень статті 52 Закону до боржника у справі,  оскільки суд не надав оцінку доказам в обґрунтування обставин відсутності боржника за адресою місцезнаходження, а тому дійшов передчасного висновку про розгляд справи за спрощеною процедурою шляхом визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 зазначається, що в судовому рішенні необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Зважаючи на викладене, оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, виконати вказівки Вищого господарського суду України, що містяться в даній постанові, зокрема, встановити та дослідити наявність чи відсутність в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України запису про ліквідацію та виключення боржника з державного реєстру на момент розгляду справи судом або про  внесення до Держреєстру запису про відсутність боржника за адресою місцезнаходження, дати оцінку доводам ініціюючого кредитора про неподання боржником податкової звітності та припинення ним господарської діяльності, повно та всебічно з'ясувати обставини справи та доводи сторін, і з врахуванням наведеного вирішити про хід подальшого провадження у справі про банкрутство боржника  відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,, 1117, 1119 - 11112 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

         Касаційну скаргу Сумської міської ради задовольнити частково.

Постанову господарського суду Сумської області від 04.10.2007 у справі № 7/4-07 скасувати,  справу направити на новий судовий розгляд до господарського суду Сумської області.

Головуючий                                                                       М.І. Хандурін

Судді                                                                                  О.М. Мамонтова

                                                                                          О.С.Удовиченко