Постанова

від 14.02.2008 по справі 20-5/134

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-5/134

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 лютого 2008 р.                                                                                    № 20-5/134  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГрейц К.В.,

суддів:Бакуліної С.В.,

Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства “Севхліб'04”

на постанову від 15.11.2007 року Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду№ 20-5/134міста Севастополя

за позовомДочірнього підприємства “Цар Хліб” Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібні інвестиції”

доПриватного підприємства “Севхліб'04”

простягнення заборгованості в розмірі 51 274,08 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача:не з'явились

від відповідача:не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокимов І.В.) від 03.05.2007 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Голик В.С., судді –Горошко Н.П., Щепанська О.А.) від 15.11.2007 року, у справі № 20-5/134 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 51 274,08 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 512,74 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалені по справі судові акти повністю і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.193 ГК України, ст.ст.47, 43, 99, 101, 104 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Дочірнім підприємством “Цар Хліб” Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібні інвестиції” та Приватним підприємством “Севхліб'04” 21.12.2005 року укладено договір виготовлення продукції із давальницької сировини.

Відповідно до пункту 1.1. договору, відповідач в порядку та на умовах даного договору доручає та зобов'язується прийняти та оплатити, а позивач на умовах даного договору зобов'язується виконати роботу, передбачену даним договором.

07.02.2007 року сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 51 274,08 грн. (а.с.13). Посилання в касаційній скарзі на відсутність в цьому акті показників відповідача є безпідставним, оскільки акт по-перше, відображає стан взаємних розрахунків, по-друге, з наведеними в акті даними позивача повністю погодився представник відповідача, про що свідчить факт його підписання без зауважень.  

Правомірно не прийнятий до уваги наданий відповідачем у судовому засіданні Севастопольського апеляційного господарського суду 15.11.2007 року акт звірки взаєморозрахунків сторін від 12.11.2007 року, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 12.11.2007 року, з врахуванням суми зарахованої у рахунок взаємних заборгованостей 7 804,80 грн., складає 43 374,28 грн., оскільки на момент прийняття судом першої інстанції судового рішення заліку зустрічних однорідних вимог між сторонами проведено не було.

Те, що за актом звірки розрахунків від 19.11.2007 року сторонами здійснено таке зарахування, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем зменшилась на суму 7 804,80 грн., має значення лише на стадії виконання судового рішення (добровільне часткове виконання) та не могло бути підставою для його скасування або зміни, про що вірно відзначив суд апеляційної інстанції.

Не підтверджується матеріалами справи довід касаційної скарги, що відповідача не було повідомлено належним чином про час і місце засідання суду першої інстанції, оскільки на зворотному боці ухвали суду (а.с.1) міститься відмітка про надіслання сторонам примірників останньої. Отримання ухвали залежало виключно від відповідача, отже, стало проявом ним власного волевиявлення (з матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення було повернуто суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання а.с.27).

Враховуючи наведене постанова Севастопольського апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою, а касаційна скарга такою, що ґрунтується на помилковому тлумаченні положень чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства “Севхліб'04” на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.11.2007 року у справі № 20-5/134 залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.11.2007 року у справі № 20-5/134 –без змін.

Головуючий-суддя                                          К.Грейц

С у д д і

С.Бакуліна

О.Глос