Рішення

від 18.02.2008 по справі 337-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

337-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

18.02.2008Справа №2-15/337-2008

За позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив«Приємне» (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Стрілкова, 95, к. 33, ідентифікаційний код 33187441)

До відповідача  Маломаяцької сільської ради (98500, АР Крим, м. Алушта, с. Малий Маяк, вул.. Кооперативна, 8, ідентифікаційний код 04367387)

про визнання права

Суддя ГС АР Крим Іщенко І.А.

п р е д с т а в н и к и:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи: ОК ЖБК «Приємне» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Маломаяцької сільської ради про визнання за ОК ЖБК «Приємне» права на безоплатне придбання у власність земельної ділянки площею 5,0 га в с. Лазурне Маломаяцької сільської ради для розміщення житлово-будівельного кооперативу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за позивачем рішенням Господарського суду АР Крим від 19 вересня 2007 р. у справі № 2-15/11291-2007 було визнано право на оренду та право на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га в с. Лазурне Маломаяцької сільської ради для розміщення житлово-будівельного кооперативу 01.11.2007 р. він  звернувся до відповідача із клопотанням про зміну умов відведення цієї земельної ділянки з користування на умовах оренди на безоплатну передачу у власність відповідно до статті 41 Земельного кодексу України. Але відповідач відмовив в цьому, посилаючись на те, що це є його правом.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з мотивів наведених у відзиві, посилаючись на те, що повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянку відповідно до приписів статті 27 Лісового кодексу України та статті 149 Земельного кодексу надані Кабінету Міністрів України. Відповідач також стверджує, що на сьогодні такої організаційно-правової форми як житлово-будівельний кооператив не існує, а отже застосування правил статті 41 Земельного кодексу України до спірних правовідносин не можливе.

У судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Алуштинське лісове господарство», а також про залучення до участі у справі в якості відповідача Кабінет Міністрів України.

Відповідно до статті 23 Господарського процесуального кодексу України позов може бути поданий до кількох відповідачів.

Статтею 24 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість господарського суду за наявністю достатніх підстав до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до участі у справі за клопотаннями сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду можу бути залучено третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб зазначається. на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Суд, розглянувши вказані клопотання, а також матеріали справи, не вбачає обґрунтованих підстав для їх задоволення, оскільки спірні питання, які є предметом позову відносяться до компетенції саме Маломаяцької сільської ради – відповідача по справі, а заявником клопотань не надані суду обґрунтування підстав для їх задоволення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В С Т А Н О В И В :

Рішенням 27 сесії 24 скликання Маломаяцької сільської ради № 27-134 від 08 жовтня 2004 р. «Про дозвіл підготовки матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки ЖБК «Приємне» Маломаяцька сільська рада дозволила Кооперативу підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для розміщення житлово-будівельного кооперативу «Приємне» площею 5,0 га за рахунок земель Алуштинського лісгоспу, яка находиться в межах с. Лазурне Маломаяцької сільської ради.

Рішенням Маломаяцької сільської ради № 37-39 від 29 липня 2005 р. «Про продовження дії рішення сільради № 27-134 від 08.10.2004 р. про дозвіл підготовки матеріалів попереднього погодження місця розташування  земельної ділянки для розміщення ЖБК «Приємне» дію вищезазначеного рішення було продовжено до 29 січня 2007 р. (а.с. 21)

Рішенням Маломаяцької сільської ради № 7-322 від 30 березня 2007 р. «Про внесення змін до рішення сільської ради від 08.10.2004 р. № 27-134 та від 29.07.2005 р. № 37-39» (а.с. 22), розглянувши відповідне клопотання ОК ЖБК «Приємне» від 29.01.2007 р. Маломаяцька сільська рада вирішила:

1. Внести зміни до п. 1 рішення Маломаяцької сільської ради від 08.10.2004 р. № 27-134 «Про дозвіл на розробку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки ЖБК «Приємне» та викласти його в наступній редакції: «1. Дозволити підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 5,0 га в с. Лазурне Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Приємне» для розміщення житлово-будівельного кооперативу, за рахунок земель Алуштинського держлісгоспу, розташованих в межах с. Лазурне».

2. В рішення сільської ради  від 29.07.2005 р. № 37-39 «Про продовження дії рішення сільради № 27-134 від 08.10.2004 р. про дозвіл на розробку матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для розміщення ЖБК «Приємне» в назві та по тексту заміни словосполучення «ЖБК «Приємне» на словосполучення «Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Приємне», ОК ЖБК «Приємне.

3. Акт вибору земельної ділянки та погодження місця розташування об'єкта подати на розгляд ради для прийняття рішення про можливість підготовки проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, яка запитується ОК ЖБК «Приємне» для розміщення житлово-будівельного кооперативу.

4. Це рішення дійсне протягом півтора роки з моменту прийняття.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань комунальної власності, будівництва, розвитку місцевого виробництва та земельним питанням (Дроздик О.К.).

Рішенням 11 сесії 5 скликання  № 11-26 від 31 серпня 2007 р. «Про затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та дозвіл на розробку проекту землеустрою ОК «ЖБК «Приємне» відповідач, розглянувши заяву вирішив:

1. Затвердити матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 5,0 га ОК ЖБК «Приємне» для  розміщення житлово-будівельного кооперативу, розташованої в с. Лазурне, за рахунок земель Алуштинського держлісгоспу.

2. Відмовити ОК ЖБК «Приємне» в дозволі на підготовку проекту землеустрою земельної ділянки у зв'язку з тим, що статтею 27 Лісового кодексу України надання лісових ділянок площею понад 1 га. які находяться в державній власності, входить до повноважень Кабінету міністрів України.

Але рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2007 р. у справі № 2-15/11291-2007 за позовом ОК ЖБК»Приємне» до Маломаяцької сільської ради було задоволено позов, визнано недійсним пункт 2 рішення 11 сесії 5 скликання Маломаяцької сільської ради № 11-26 від 31 серпня 2007 р. «Про затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та дозвіл на підготовку проекту землеустрою ОК ЖБК «Приємне» в частині відмови Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Приємне» в дозволі на підготовку проекту землеустрою земельної ділянки, за ОК ЖБК «Приємне» визнано право на оренду та право на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5,0 га в с. Лазурне Маломаяцької сільської ради для розміщення житлово-будівельного кооперативу. (а.с. 24-29)

16 листопада 2007 р. ОК ЖБК «Приємне» звернулося до відповідача із клопотанням про зміну умов відведення земельної ділянки площею 5,0 га в с. Лазурне, в якому просило змінити умови відведення земельної ділянки з надання в оренду на передачу безоплатно у власність. Клопотання мотивовано посиланням на частину 1 статті 41 Земельного кодексу України. ОК ЖБК «Приємне» також ставилося питання про внесення відповідних змін до землевпорядної документації.

Але листом № 02-14/1447 від 14 грудня 2007 р. відповідач відмовив у задоволенні клопотання, повідомивши, що зміна умов відведення спірної земельної ділянки з оренди на безоплатну передачу у власність неможлива, оскільки для цього немає підстав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши в сукупності всі представлені сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо необхідності судового захисту його прав з наступних мотивів.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Порядок та умови набуття права власності на земельну ділянку встановлено Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України право власності на землю – це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу. а також інших законів. що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності.

Стаття 116 Земельного кодексу України встановила, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частина 1 статті 41 Земельного кодексу України встановила, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Вищенаведене свідчить про те, що позивач як житлово-будівельний кооператив має право на отримання на свій вибір земельної ділянки під забудову на умовах оренди або безоплатно у власність, відповідачем не наводиться яких-небудь обґрунтувань щодо наявності перешкод для надання спірної земельної ділянки у власність позивача..

Стаття 27 Лісового кодексу України, на яку посилається відповідач, встановила повноваження Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин.

Так відповідно до пункту 5 частини 1 статті 27 Лісового кодексу України Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин передає у власність, надає в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею більш як 1 гектар, що перебувають у державній власності, що кореспондується із положенням частини 9 статті 149 Земельного кодексу України.

Таким чином, мова йде саме про земельні ділянки державної власності.

До того ж, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2007 р. у справі № 2-15/11291-2007 за позовом ОК ЖБК»Приємне» до Маломаяцької сільської ради було визнано недійсним пункт 2 рішення 11 сесії 5 скликання Маломаяцької сільської ради № 11-26 від 31 серпня 2007 р. «Про затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та дозвіл на підготовку проекту землеустрою ОК ЖБК «Приємне» в частині відмови Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Приємне» в дозволі на підготовку проекту землеустрою земельної ділянки за мотивів неналежності цього питання до компетенції відповідача – Маломаяцької сільської ради.

Вказаний факт має преюдиціальний характер, оскільки згідно частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням наведеного, посилання відповідача на статтю 27 Лісового кодексу України та частину 9 статті 149 Земельного кодексу України не можуть бути прийняті до уваги під час вирішення справи по суті.

Щодо заперечень відповідача проти застосування правил статті 41 Земельного кодексу України, то суд не може прийняти їх до уваги з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Класифікацією організаційно-правових форм господарювання Державного класифікатора України, затвердженою наказом Держспоживстандарту України № 97 від 28 травня 2004 р., яка розроблена згідно з вимогами норм Господарського та Цивільного кодексів України, передбачено такі групи об'єктів класифікації, як: кооперативи (код 300), які в свою чергу поділяються: на виробничий кооператив (код 310), обслуговуючий кооператив (код 320), споживчий кооператив (код 330), сільськогосподарський виробничий кооператив (код 340), сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (код 350), кооперативний банк (код 390); та інші організаційно-правові форми (код 900), в групу яких входить споживче товариство (код 930).

Кооперативи самостійно визначають основні види та напрями своєї господарської діяльності. Вони можуть створюватися і діяти у галузі промисловості, будівництва, на транспорті, в торгівлі й громадському харчуванні, побутовому обслуговуванні, медицині та інших галузях господарської діяльності.

Так, згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про кооперацію»  за напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Відповідно до Статуту ОК ЖБК «Приємне» його метою є задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів у власному житлі та земельних ділянках на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів в будівництві та обслуговуванні жилих будинків, розвитку самоорганізації його членів, самоуправління та самоконтролю, що свідчить про те, що за напрямком діяльності позивач є саме житлово-будівельним кооперативом, а отже має право на набуття земельної ділянки у власність під розміщення садибної забудови.

За таких умов суд дійшов висновку про необхідність судового захисту права позивача на придбання спірної земельної ділянки у власність.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України  кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

          Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Статтею 16 Цивільного кодексу України  та статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Пункт «а» частини 3 статті 152 Земельного кодексу України також передбачає такий спосіб захисту земельних прав як визнання права.

На підставі цього суд вважає, що право позивача на набуття спірної земельної ділянки безоплатно у власність підлягає судовому захисту шляхом визнання цього права в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 34, 35, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Приємне» (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Стрілкова, 95, к. 33, ідентифікаційний код 33187441) право на безоплатне придбання у власність земельної ділянки площею 5,0 га в с. Лазурне Маломаяцької сільської ради для розміщення житлово-будівельного кооперативу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.