Постанова

від 04.02.2008 по справі 908-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

908-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.02.2008Справа №2-7/908-2008А

За позовом: Прокуратури м. Сімферополя (95011, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 11) в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Сімферополі (95053, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9)

До відповідача Приватного підприємства Фірми «Евріка-К» (95001, м. Сімферополь, вул. Полігонна, 68, ідентифікаційний код 31176862)

Третя особа – Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 52)

Про визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість та припинення державної реєстрації.

 Суддя господарського суду АР Крим І. І. Дворний    

                                                       Секретар судового засідання В. Є. Євген'єва

представники:

Від позивача –  не з'явився.

Від відповідача  –  не з'явився.

Від третьої особи – Алябишева М. В., предст., дов. №11-05/65 від 01.02.2008 р.

Від прокуратури – Бернацька Е. В., посв. №06135.

   Суть адміністративної  справи:

Прокуратура м. Сімферополя звернулася до Господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Сімферополі з позовною заявою до Приватного підприємства Фірми «Евріка-К», третя особа – Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій просить суд визнати недійсним та скасувати свідоцтво платника податку на додану вартість ПП Фірми «Евріка-К» з моменту реєстрації та припинити державну реєстрацію відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що проведеною прокуратурою м. Сімферополя перевіркою був виявлений факт здійснення відповідачем діяльності, що суперечить установчим документам підприємства. Так, позивач посилається на те, що Карпов М. В. виступив засновником підприємства, не маючи наміру займатися підприємницькою діяльністю, оскільки фактично підприємство було створено громадянином Пархоменко І. А., який запропонував Карпову М. В. за певну винагороду надати йому його паспорт та зробити підписи на документах, необхідних для реєстрації підприємства. Враховуючи викладене, позивач вважає, що волевиявлення засновника відповідача не було направлено на створення підприємства з метою зайняття підприємницькою діяльністю, через що реєстрація ПП Фірми «Евріка-К» як суб'єкта підприємницької діяльності була проведена з порушенням вимог чинного законодавства України. Крім того, позивач зазначив, що перевіркою юридичної адреси ПП Фірми «Евріка-К» було встановлено, що підприємство за вказаною в Статуті та реєстраційних документах адресою не знаходиться, що, згідно зі ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», є також підставою для припинення юридичної особи. Позивач також звернув увагу на те, що у зв'язку з порушенням вимог законодавства при реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності порушуються інтереси держави, якою встановлений порядок зайняття підприємницькою діяльністю, недотримання кого надає можливість здійснення фіктивного підприємництва, що в свою чергу може заподіяти збитки державному та місцевим бюджетам держави.

У судовому засіданні представник Прокуратури м. Сімферополя надав суду уточнення до адміністративного позову, в якому просить припинити юридичну особу – Приватне підприємство «Південь Сервіс-Тур» та визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №00787628, видане 11.06.2003 р. Вказане уточнення прийнято судом до розгляду.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним  чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника третьої особи та прокуратури, суд

                                                            встановив:

Приватне підприємство Фірма «Евріка-К» було зареєстроване в якості юридичної особи рішенням Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя №04055647ю0020955 від 23.10.2000 р., про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію (а. с. 4).

Відповідач був зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що йому 16.11.2000 р. було видано відповідне свідоцтво №00950014 (а. с. 19).

П. 1.2 Статуту Приватного підприємства Фірми «Евріка-К» передбачено, що власником підприємства є громадянин України Карпов Михайло Васильович, що проживає за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Полігонна, 68.

В заяві Прокурору м. Сімферополя від 12.11.2007 р. (а. с. 14) Карпов Михайло Васильович повідомив, що при реєстрації підприємства наміру займатися підприємницькою діяльністю не мав, участі в діяльності підприємства не приймав, підприємство діяльності не вело, найманих працівників на підприємстві немає, як немає і виробничої бази, за юридичною адресою підприємство не знаходиться.

 Оцінивши в сукупності представлені докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до Закону України «Про підприємництво" № 698-ХІІ від 07.02.1991, який діяв на момент здійснення державної Приватного підприємства Фірми «Евріка-К» та втратив чинність з 01.01.2004, підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 57 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законодавством, статут (положення) суб'єкта господарювання.

Згідно з пунктом 1 статті 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державної реєстрації.

На момент державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності Приватного підприємства Фірми «Евріка-К» його реєстрацію призведено на підставі статті 8 Закону України   „Про   підприємництво"   №   698-ХІІ   від  07.02.1991,   згідно  з  яким реєстраційна картка встановленого зразку   є водночас заявою про державну реєстрацію.

Оскільки при оформленні суб'єкта підприємницької діяльності Приватного підприємства Фірми «Евріка-К»  підприємство не мало наміру здійснювати підприємницьку діяльність, рішення про створення Приватного підприємства Фірми «Евріка-К» визнається судом недійсним.

Відповідно до пункту 15 статті 58 Господарського кодексу України скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду у випадках визнання недійсним або такими, що суперечить законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Ч. 2 ст. 38 вказаного Закону передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно з п. 1.4 Статуту Приватного підприємства Фірми «Евріка-К» місце знаходження Підприємства: Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Полігонна, 68. При зміні місця знаходження директор Підприємства в 7-денний строк повідомляє виконком та податкову інспекцію.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведеної перевірки місця знаходження відповідача за юридичною адресою було встановлено, що Приватне підприємство Фірма «Евріка-К» за місцем реєстрації (м. Сімферополь, вул. Полігонна, 68) не знаходиться, про що був складений відповідний акт від 09.11.2007 р. (а. с. 18).

Вищевказані обставини свідчать, що Приватним підприємством Фірмою «Евріка-К» здійснюється підприємницька діяльність з порушенням положень чинного законодавства України, що є підставою для припинення юридичної особи – ПП «Південь Сервіс-Тур».

Згідно з п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» центральний податковий орган веде реєстр платників податку.

Особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання) (п. 9.3 ст. 9 Закону).

Всі дії щодо реєстрації юридичної особи як платника ПДВ здійснює уповноважена особа, тобто особа, яка наділена адміністративно-господарськими функціями, у даному випадку – засновник та керівник Приватного підприємства Фірми «Евріка-К» Карпов Михайло Васильович.

Судом встановлено, що Карпов Михайло Васильович не має будь-якого відношення до діяльності Приватного підприємства Фірми «Евріка-К», що підтверджується його поясненнями від 12.11.2007 р. (а. с. 15-17). Таким оскільки, оскільки, як вже було зазначено раніше, підприємницька діяльність відповідача провадиться ним з порушенням вимог законодавства України, свідоцтва платника податку на додану вартість відповідача підлягає визнанню недійсним з моменту його видачі.

Крім того, приймаючи рішення про необхідність визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість відповідача, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку є:

2.1. будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

2.2. Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

2.3. Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі:

2.3.1. Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

2.3.2. Особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2.3.3. Особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.

2.3.4. Особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 цієї статті, чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

2.4. Будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.

У разі ввезення (пересилання) товарів (предметів) фізичними особами, не зареєстрованими як платники цього податку, в обсягах, що перевищує неторговий оборот, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без реєстрації виходячи з митної вартості товарів (предметів), що перевищують розмір неторгового обороту.

З наведеного вбачається, що відповідач не є ані особою, ані платником ПДВ у розумінні Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки не відповідає жодній з наведених ознак.

Доказів про те, що відповідач здійснює підприємницьку діяльність на території України, суду не надано, у той час як згідно з приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

   Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

          П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Припинити юридичну особу – Приватне підприємство Фірму «Евріка-К» (95001, м. Сімферополь, вул. Полігонна, 68, ідентифікаційний код 31176862), зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя №04055647ю0020955 від 23.10.2000 р..

3. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про реєстрацію Приватного підприємства Фірми «Евріка-К» (95001, м. Сімферополь, вул. Полігонна, 68, ідентифікаційний код 31176862) в якості платника податку на додану вартість №00950014, видане 16.11.2000 р.

Судом роз'яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України,  відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Дійсну Постанову направити на адресу сторін та третьої особи рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.