Постанова

від 11.02.2008 по справі 1384-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1384-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.02.2008Справа №2-20/1384-2008А

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримстройжилсервіс-2, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова 32, кв. 2    

До відповідача:  КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації», м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11,

Про визнання незаконною відмови у реєстрації права власності, зобов'язання зареєструвати право власності

                                                                                               Суддя  Луцяк М.І.

     при секретарі Іллічеві М. М.

Представники:

Від позивача : Тарасюк В. А., дов-ть від 01.02.08 р.

Від відповідача : не з'являвся

Сутність спору:

Позивач  звернувся у Господарський суд АР Крим із адміністративним позовом до Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації та просить визнати незаконною відмову Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації ТОВ «Кримстройжилсервіс-2» в реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва розташований за адресою: м. Сімферополь,  вул. Ковильна 40 та зобов'язати  відповідача зареєструвати право власності  товариства на позначений майновий об'єкт.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що позначений об'єкт  незавершеного будівництва внесено до статутного фонду ТОВ «Кримстройжилсервіс-2» засновником -               Веселовським С. М. Право власності на позначений об'єкт незавершеного будівництва було зареєстровано Сімферопольським МБРТІ за Веселовським С. М., про що свідчить витяг № 16939171 від 06.12.07 р. Відповідно до статуту товариства, ст. 12 закону України «Про господарські товариства» ТОВ «Кримстройжилсервіс-2»  є власником майна,  переданого  йому  учасниками  у власність як вклад до статутного  (складеного)  капіталу. Проте на заяву щодо реєстрації права власності листом від 14.09.07 р. відповідач відмовив у здійсненні реєстрації, що є підставою для звернення до суду за захистом прав.         

Представник позивача з'явився у судове засідання, позовні вимоги підтримав повністю.

Від відповідача у справі  надійшов лист від 11.02.2008 р. № 914/12 про розгляд справи без присутності представника згідно діючого законодавства за наявними у справі документами.     

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними матеріалами.  

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника сторони, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2007 р. здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримстройжилсервіс-2 », створеного згідно статуту  на основі приватної власності громадянина України Веселовського Сергія Михайловича.   

Статутний фонд товариства склав 100 000 грн. та був сформований за рахунок майна на вказану суму - об'єкту незавершеного будівництва у м. Сімферополі по вул. Ковильній 40 , переданого Веселовським С. М. за актом прийому-передачі № 1 від 10.12.07 р.  

Згідно витягу з державного реєстру прав від  06.12.07 р. № 16939171    Сімферопольським міжміським бюро реєстрації і технічної інвентаризації  було зареєстровано право власності на позначений об'єкт за Веселовським С. М. на підставі  постанови Господарського суду АРК від 06.11.07 р. у справі № 2-20/14789-2007А за позовом фізичної особи-підприємця Веселовського С. М. до Сімферопольського МБРТІ.     

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» у діючій редакції   товариство є власником майна,  переданого  йому  учасниками  у власність як вклад до статутного  (складеного)  капіталу, аналогічне положення закріплено у статуті позивача.

ТОВ «Кримстройжилсервіс-2» в особі директора (засновника) Веселовського С. М.  зверталося до Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації з заявою про реєстрацію прав власності на передане до статутного фонду майно – об'єкт незавершеного будівництва. Листом від 30.01.08 р. відповідач повідомив, що згідно п. 1.6  Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції реєстрації підлягає право власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких завершено та які прийняті до експлуатації у встановленому порядку.  

Згідно ст. 182  Цивільного кодексу України підлягають державній реєстрації право власності та інші речові  права  на  нерухомі  речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення.

Пункти  1.6 та 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07.02.2002 р.  дійсно передбачають, що  реєстрації  підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна,  будівництво яких закінчено та  які  прийняті  в експлуатацію  у  встановленому  порядку.  Проте має бути зазначено, що  згідно ч. 4 ст. 182 Цивільного кодексу України  порядок    проведення   державної   реєстрації   прав   на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом, а не підзаконним нормативним актом. Крім того, абз. 2 ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України  передбачено  можливість   вчинення правочинів  щодо  об'єкта  незавершеного будівництва,  право  власності  на  який  реєструється органом, що здійснює  державну  реєстрацію  прав на нерухоме майно. Цивільний кодекс України є основним   актом   цивільного   законодавства   України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 15 травня 2003 року № 755 прямої заборони щодо здіснення реєстрації прав у позначених випадках не встановлено.  

За засновником (учасником) позивача, як вже позначалося, право власності на об'єкт незавершеного будівництва було зареєстровано.  

Згідно ст. 328 ЦК України  право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

Відповідно до  ст. 12 закону України «Про господарські товариства», ст. 11, 328 ЦК України  ТОВ  «Кримстройжилсервіс-2» по здійсненню передачі вищевказаного майна - вкладу до статутного  капіталу є таким, що  набуло право власності на нього.   

Позивач, як власник майна - об'єкту незавершеного  будівництва, згідно  ст. 317, 321 Цивільного кодексу  має право володіти, користуватися  та розпоряджатися  майном на свій розсуд.

           КРП Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації, є особою, якій згідно закону України “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.04 р. N 1952 делеговані відповідні повноваження щодо проведення державної реєстрації прав власності, отже,  відповідно до ст. 2, 3, 17, п. 6 розділу 7 Кодексу адміністративного судочинства України  переданий на вирішення суду  спір є справою адміністративної юрисдикції.

Ст. 124 Конституції України визначається, що юрисдикція  судів  поширюється  на  всі  правовідносини, що виникають  у  державі.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач має довести, що оскаржувані дії щодо відмови у реєстрації прав є правомірними, проте органом реєстрації  відповідних доказів до матеріалів справи не надано.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відмова Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації у здійсненні реєстрації, є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача.  

Згідно ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства  України у разі  задоволення позову суд може прийняти у тому числі і постанову про визнання    протиправними    рішення    суб'єкта   владних повноважень чи окремих його положень,  дій чи бездіяльності і  про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, а  також і іншу постанову, яка  б  гарантувала дотримання і захист прав,  свобод, інтересів людини і громадянина, інших  суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.  

Керуючись ст. 162 КАС України суд вважає за можливе визнати дії Сімферопольського МБРТІ щодо відмови позивачу у реєстрації права власності незаконними, а також зобов'язати Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації зареєструвати право власності товариства на передане до статутного фонду майно.    

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь  у розмірі   3, 40 грн.  із Державного бюджету України на підставі ч. 1  ст. 94 КАС  України.   

На підставі викладеного та керуючись  ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд -

                              ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати незаконною відмову КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримстройжилсервіс-2  (м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова 32, кв. 2, ідентифікаційний код 35593276)  в реєстрації права власності на об'єкт  незавершеного  будівництва по вул. Ковильна 40 в м. Сімферополі.   

3.          Зобов'язати КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» (м. Сімферополь, вул. Некрасова 11)  зареєструвати право власності  за   Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримстройжилсервіс-2 (м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова 32, кв. 2, ідентифікаційний код 35593276) на об'єкт незавершеного будівництва розташованого за адресою: м. Сімферополь,  вул. Ковильна 40 .  

Виконавчий документ  видати після вступу  постанови в законну силу за заявою позивача.

     У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

  Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

   Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Луцяк М.І.