Герб України

Постанова від 27.10.2026 по справі 908/3197/24

Касаційний господарський суд верховного суду

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 908/3197/24 (908/1981/25)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), суддів Васьковського О.В., Огородніка К.М.

за участі секретаря судового засідання Аліфіренко Т.В.,

учасники справи:

позивач (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка "Фармпром",

ліквідатор ТОВ "ПС "Фармпром" арбітражний керуючий Гаращенко Ігор Володимирович - особисто ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - Ткаченко О.С., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "БТЛ Інжинірінг",

представник кредитора - Кокоячук В.М., адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка "Фармпром" в особі ліквідатора ТОВ "ПС "Фармпром" арбітражного керуючого Гаращенка Ігоря Володимировича,

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 10.06.2026

у складі колегії суддів: Чередка А.Є. (головуючий), Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка "Фармпром" в особі ліквідатора ТОВ "ПС "Фармпром" арбітражного керуючого Гаращенка Ігоря Володимировича,

до ОСОБА_1

про визнання недійсним правочину та витребування майна

в межах справи № 908/3197/24 про банкрутство

Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка "Фармпром",

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.12.2024 відкрито провадження у справі № 908/3197/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА СПІЛКА "ФАРМПРОМ" (далі - ТОВ "ПС "Фармпром", боржник);

визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ГЕЙМ" до боржника у розмірі 101 720 грн 00 коп. основного боргу та 228 659 грн 60 коп. пені;

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

введено процедуру розпорядження майном боржника.

2. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.02.2025 за результатами розгляду справи, у попередньому засіданні визнано кредиторські вимоги до боржника:

Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника у розмірі 125 410 грн 52 коп. (3-тя черга задоволення), 7 276 грн 03 коп. (6-та черга задоволення вимог);

Товариства з обмеженою відповідальністю "БТЛ ІНЖИНІРІНГ" до боржника у розмірі 2 749 030 грн 74 коп. (4-та черга задоволення вимог), 1 411 744 грн 31 коп. (6-та черга задоволення вимог).

3. Постановою Господарського суду Запорізької області від 03.04.2025 у справі №908/3197/24 визнано ТОВ "ПС "Фармпром" банкрутом;

відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ "ПС "Фармпром" призначено арбітражного керуючого Гаращенка Ігоря Володимировича;

оприлюднено на офіційному веб-сайті Верховного Суду на веб-порталі "Судова влада України" повідомлення про визнання ТОВ "ПС "Фармпром" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

4. Ухвалою від 11.07.2025 визнані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУД ХАБ" до боржника у розмірі 4 234 714 грн 86 коп. (4-та черга задоволення).

5. У червні 2025 ТОВ "ПС "Фармпром" в особі ліквідатора Гаращенка Ігоря Володимировича звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору купівлі-продажу № 2341/2024/4751175 від 12.07.2024, укладеного між ТОВ "ПРОМИСЛОВА СПІЛКА "ФАРМПРОМ" та ОСОБА_1 , за яким відчужено транспортний засіб HYUNDAI SANTA FE, об`єм двигуна 2359 см. куб., 2 016 року випуску, колір БІЛИЙ, № двиг. НОМЕР_1 , № шасі VIN-код/№ куз. НОМЕР_2 , та витребування у ОСОБА_1 на користь ТОВ "ПРОМИСЛОВА СПІЛКА "ФАРМПРОМ" вказаного транспортного засобу.

6. Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний правочин вчинено виключно з метою уникнення сплати боргу, що є очевидно неправомірною та недобросовісною поведінкою, яка свідчить про зловживання правом. Ліквідатор вважає, що відчуження Рухомого майна не відповідає критерію розумності та свідчить про безпідставне зменшення активів боржника (за рахунок яких отримувався прибуток у господарській діяльності) без отримання зворотного, економічно обґрунтованого ефекту.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.08.2025 р. у справі № 908/3197/24 (908/1981/25) позов задоволено;

- визнано недійсним Договір купівлі-продажу № 2341/2024/4751175 від 12.07.2024, укладений між ТОВ "ПС "Фармпром" (код ЄДРПОУ 38285110) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), яким відчужено транспортний засіб HYUNDAI SANTA FE, об`єм двигуна 2359 см. куб., 2016 року випуску, колір Білий, № двиг. НОМЕР_1 , № шасі VIN-код/№ куз. НОМЕР_2 ;

- витребувано у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВ "ПС "Фармпром" (код ЄДРПОУ 38285110) транспортний засіб HYUNDAI SANTA FE, об`єм двигуна 2359 см. куб., 2016 року випуску, колір Білий, № двиг. НОМЕР_1 , № шасі VIN-код/№ куз. НОМЕР_2 ;

- стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВ "ПС "Фармпром" (код ЄДРПОУ 38285110) суму 8 478 (вісім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 40 коп. судового збору.

8. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про доведення позивачем обставин, що мають наслідком визнання спірного договору недійсним в розумінні приписів статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).

Суд першої інстанції вказав на те, що оспорюваний Договір укладено ТОВ "ПС "Фармпром" із заінтересованою особою, що є однією з підстав для визнання правочину недійсним згідно з частиною другою статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.08.2025 р. у справі № 908/3197/24 (908/1981/25) - задоволено.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.08.2025 р. у справі № 908/3197/24 (908/1981/25) - скасовано.

Ухвалено нове рішення.

В задоволенні позову - відмовлено.

10. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема тим, що жодної з ознак недійсності (фраудаторності) оспорюваного договору ліквідатором не доведено, отже відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 2341/2024/4751175 від 12.07.2024, укладеного між ТОВ "ПС "Фармпром" та ОСОБА_1 , за яким відчужено транспортний засіб HYUNDAI SANTA FE, об`єм двигуна 2359 см. куб., 2016 року випуску, колір БІЛИЙ, № двиг. НОМЕР_1 , № шасі VIN-код/№ куз. НОМЕР_2 .

Апеляційний господарський суд зауважив на тому, що визнання недійсним оспорюваного договору та витребування спірного майна, без наявності беззаперечних підстав для цього, призведе до непропорційного втручання у право власності відповідача, проти чого застерігає як Верховний Суд, так і Європейський суд з прав людини.

11. Судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини:

11.1. Спірне майно було передано боржником в заставу Акціонерному товариству "КРЕДОБАНК" з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором. Договір застави укладено 24 квітня 2020 року, кредитний договір, як вбачається з договору застави - того ж дня.

11.2. 03 червня 2024 року між ТОВ "ПС "Фармпром" та ОСОБА_1 було укладено Договір № Ф-30624-1 купівлі-продажу автомобіля, в якому сторонами було узгоджено істотні умови правочину, зокрема, договірну вартість транспортного засобу в розмірі 112 020,00 грн.

11.3. Ця вартість повністю відповідала технічному стану Автомобіля, а саме: у 2021 році у автомобілі відбулося два капітальних ремонти двигуна - роботи загальною вартістю 276 400,00 грн виконувалися на сервісі ТОВ "БОГДАН-АВТО ЗАПОРІЖЖЯ"; у 2024 році, безпосередньо перед продажем, в автомобілі було здійснено невдалу спробу капітального ремонту коробки перемикання швидкості та виконані інші ремонтні роботи загальною вартістю 101 720, 00 грн, що здійснено на сервісі ТОВ "ГАММА ІМПЕКС"; крім того, станом на дату укладення Договору в автомобілі були наявні не усунуті під час ремонту несправності та дефекти, зокрема, залишалася проблема відсутності компресії двох циліндрів двигуна, що потребувало повторної його розборки та ремонту.

11.4. На підтвердження реальності ціни продажу до відзиву Відповідач додав: 1) нотаріально посвідчену заяву свідка - ОСОБА_2 , який станом на момент укладення оспорюваного Договору був одноособовим власником і одночасно директором Боржника; 2) пояснення, надані у відповідь на адвокатський запит представника Відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Гейм" (попередня назва ТОВ "Гамма Імпекс") стосовно технічного стану автомобіля на момент продажу; 3) фото - і відеоматеріали щодо стану автомобіля та його окремих вузлів; 4) оголошення про продаж автомобілів аналогічної моделі і року випуску з пробігом, навіть меншим за пробіг спірного автомобіля, за ціною, співставною із ціною продажу - як доказ того факту, що "середньоринкова" ціна, визначена за родовими ознаками, може істотно відрізнятися від реальної ринкової ціни транспортного засобу залежно від стану цього конкретного автомобіля (індивідуальні ознаки).

11.5. Згідно з довідкою № 0306/24/1 від 03.06.2024 балансова вартість автомобіля на момент його продажу становила 90 431,25 грн.

11.6. 04 червня 2024 року за прибутковим ордером № 1 Відповідачем було внесено в касу Боржника 112 020,00 грн з призначенням платежу "оплата за авто згідно Договору купівлі-продажу автомобіля № Ф-030624-1 від 03.06.2024 р.".

11.7. За інформацією, отриманою від колишнього керівника Боржника, того ж дня, 04.06.2024 грошові кошти в сумі 112 565,60 грн були внесені Боржником в касу АТ "Кредобанк" та направлені на погашення заборгованості Боржника за кредитним договором, укладеним в 2020 році.

11.8. 02.07.2024 автомобіль за видатковою накладною № 1 та актом приймання-передачі було передано Відповідачу.

11.9. 12 липня 2024 року сторони звернулися до територіального сервісного центру МВС 2341 РСЦ ГСЦ МВС в Запорізькій області з метою оформлення вже укладеної і виконаної угоди шляхом підписання відповідного договору у присутності адміністратора такого центру.

11.10. Однак, під час оформлення правочину сторонам було роз`яснено, що згідно з діючими правилами в графу "ціна" договору купівлі-продажу транспортного засобу має бути внесено ціну, узгоджену сторонами, але не нижче вартості, визначеної в документі про оцінку або середньоринкову вартість. Це обумовлено необхідністю дотримання приписів пункту 173.1 статті 173 Податкового кодексу України, згідно з якою дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку). Про обов`язковість зазначення в договорі-купівлі продажу автомобіля, укладеному в сервісному центрі МВС, ціни, яка не може бути нижчою за середньоринкову, прямо вказано також в пункті 14 Порядку.

11.11. При визначенні середньоринкової вартості транспортного засобу працівники сервісного центру МВС користуються власними калькуляторами та алгоритмами, що враховують родові характеристики автомобіля (марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна тощо) і не враховують фактичний його стан. Саме у такий спосіб було визначено вказану в оспорюваному Договорі ціну у 885 265,00 грн.

11.12. 12.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА СПІЛКА "ФАРМПРОМ" та ОСОБА_1 укладений Договір купівлі-продажу № 2341/2024/4751175 транспортного засобу HYUNDAI SANTA FE, об`єм двигуна 2359 см. куб., 2016 року випуску, колір Білий, № двиг. НОМЕР_1 , № шасі VIN-код/№ куз. НОМЕР_2 за ціною 885 265,00 грн, яка була визначена працівники сервісного центру МВС.

11.13. Одночасно сторони уклали між собою додаткову угоду до вказаного Договору, в якій зменшили формально визначену ціну до реальної, тобто тієї, за яку автомобіль насправді було продано (112 029,00 грн).

12. Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 є бізнес-партнером ОСОБА_2 (засновник та керівник ТОВ "ПС "ФАРМПРОМ" на момент укладання оскаржуваного Договору), при цьому зауважив, що сам по собі факт наявності іншого спільного бізнесу у відповідача та керівника (власника) боржника не робить відповідача заінтересованим щодо боржника в розумінні приписів статті 1 КУзПБ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка "Фармпром" в особі ліквідатора ТОВ "ПС "Фармпром" арбітражного керуючого Гаращенка Ігоря Володимировича звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі № 908/3197/24(908/1981/25), з вимогою рішення Господарського суду Запорізької області від 19.08.2025 у справі № 908/3197/24 (908/1981/25) залишити в силі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3197/24(908/1981/25) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026.

15. Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2026 витребувано з Господарського суду Запорізької області та Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/3197/24(908/1981/25), відкладено вирішення питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Промислова спілка "Фармпром" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 до надходження матеріалів справи №908/3197/24 (908/1981/25) до Верховного Суду.

16. Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2026 відкрито касаційне провадження у справі №908/3197/24(908/1981/25) за касаційною скаргою ТОВ "Промислова спілка "Фармпром" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026, датою проведення судового засідання визначено 27.10.2026.

17. 22.09.2026 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника та письмові пояснення (Заява) ТОВ "БТЛ Інжинірінг" з доводами у підтримку вимог касаційної скарги.

18. Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2026 постановлено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

19. Арбітражний керуючий Гаращенко І.В. в засіданні суду 27.10.2026 (в залі суду) повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просив Суд постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі № 908/3197/24(908/1981/25) скасувати, рішення Господарського суду Запорізької області від 19.08.2025 р. у справі № 908/3197/24 (908/1981/25) залишити в силі.

20. Представник ТОВ "БТЛ Інжинірінг" в судовому засіданні 27.10.2026 (в залі суду) повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній та поданих кредитором поясненнях. Просив Суд постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі № 908/3197/24(908/1981/25) скасувати, рішення Господарського суду Запорізької області від 19.08.2025 у справі № 908/3197/24 (908/1981/25) залишити в силі.

21. Представниця відповідача засіданні суду 27.10.2026 (в режимі відеоконференції) проти вимог та доводів скаржника заперечила з підстав викладених у Відзиві на касаційну скаргу. Просила Суд постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі № 908/3197/24(908/1981/25) залишити без змін.

22. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (27.10.2026) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 27.10.2026. Були відсутні і ніші обставини, що унеможливлювали розгляд справи у судовому засіданні 27.10.2026.

23. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 13.07.2026 № 596/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.07.2026 №4928-IX), Верховний Суд розглядає справу № 908/3197/24(908/1981/25) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи позивача

(ТОВ "ПС "Фармпром")

24. В обґрунтуванням підстав касаційного оскарження заявник посилається на п. 1, ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) та зазначає, що судом апеляційної інстанції не вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема, статтю 42 КУзПБ, статтю 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), суд апеляційної інстанції застосував вказані норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постанові від 24.11.2021 по справі № 905/2030/19 (905/2445/19), постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 369/11268/16-ц, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 по справі № 910/7547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 по справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 по справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 по справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 по справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 по справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 по справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 по справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 по справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 08.03.2023 по справі № 127/13995/21.

Доводи відповідача

( ОСОБА_1 )

25. Відповідач доводить:

25.1. Автомобіль Боржником було відчужено не безоплатно, а за ціною, яка перевищує балансову вартість вказаного транспортного засобу (за 112 565,60 грн при балансовій вартості автомобіля 90 431,25 грн);

25.2. Грошові кошти в розмірі 112 565,60 грн Боржником були отримані від Відповідача (набувача автомобіля) в повному обсязі;

25.3. Вказані кошти були використані Боржником для погашення заборгованості перед банком за кредитним договором;

25.4. Банк, який отримав кошти за відчужений автомобіль, був заставодержателем вказаного майна, згідно зі статтею 1 Закону України «Про

заставу», за будь-яких обставин мав переважне право на задоволення своїх вимог саме з вартості автомобіля.

Доводи кредитора

(ТОВ "БТЛ Інжинірінг")

26. Кредитор доводить:

26.1. Суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив застосування спеціальних норм ст. 42 КУзПБ та ст. 3, 13, 203, 234 ЦК України, ігноруючи сталу та послідовну практику Верховного Суду.

26.2. Апеляційний суд помилково дійшов висновку про оплатність спірного Договору, прийнявши суперечливі версії Відповідача про нібито «готівкові розрахунки» та «сплату боргу банку».

26.3. Апеляційний господарський суд безпідставно відкинув фактор заінтересованості покупця.

27. На переконання кредитора, постанова апеляційного суду позбавляє кредиторів єдиного реального джерела поповнення ліквідаційної маси. Автомобіль HYUNDAI SANTA FE був відчужений виключно з метою виведення ліквідного активу з-під потенційного звернення стягнення. Скасування рішення першої інстанції унеможливлює виконання завдань ліквідаційної процедури, визначених ст. 59-65 КУзПБ, та позбавляє кредиторів шансу на погашення заборгованості, яка перевищує мільйони гривень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

28. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

30. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

31. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

32. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

33. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

34. Згідно з положеннями статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

35. Аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який передбачає концентрацію спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство задля судового контролю в межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів.

36. Так, відповідно до положень статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

37. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Наведена норма кореспондується з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів.

38. Предметом судового розгляду, в межах справи про банкрутство ТОВ "ПС "Фармпром", є вимоги ліквідатора ТОВ "ПС "Фармпром" арбітражного керуючого Гаращенка І.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 2341/2024/4751175 від 12.07.2024, укладеного між ТОВ "ПС "Фармпром" та ОСОБА_1 , за яким відчужено транспортний засіб та витребування у ОСОБА_1 на користь ТОВ "ПС "Фармпром" вказаного транспортного засобу.

39. Звертаючись з позовом, ліквідатор вказує на те, що боржник безоплатно здійснив відчуження рухомого майна за спірним договором, договір має ознаки фраудаторності (як правочин, вчинений на шкоду іншим кредиторам у справі про банкрутство), договір укладений боржником із заінтересованою особою. Позов ґрунтується на приписах статті 42 КУзПБ.

40. Частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

41. Згідно частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

42. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

43. Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц та пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).

44. Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18).

45. Розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у статті 42 КУзПБ, який є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності.

46. Згідно з частиною першою статті 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

47. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування (частина друга статті 42 КУзПБ).

48. Таким чином, законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами Цивільного кодексу України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються тоді коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

49. На відміну від вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (в період його чинності), законодавство про банкрутство (стаття 42 КУзПБ) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.

50. Крім того, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на те, що аналіз частин першої та другої статті 42 КУзПБ дозволяє дійти висновку про те, що її структура визначає різні умови застосування підстав для визнання правочину недійсним.

51. Так, відповідно до частини першої статті 42 КУзПБ необхідною умовою для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, є встановлення обставин щодо порушення прав боржника або кредиторів внаслідок укладення такого правочину.

52. Тоді як частиною другою статті 42 КУзПБ не встановлено додаткових умов для визнання правочину недійсним, з підстав передбачених у ній, а визначено окремі, самостійні підстави для визнання недійсними відповідних правочинів.

53. З огляду на сферу регулювання законодавства про банкрутство, загалом і за змістом вищевказаних норм, вони є спеціальними щодо загальних, установлених Цивільним кодексом України, підстав для визнання правочинів недійсними. Тобто ці норми передбачають додаткові, спеціальні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом, та особливі наслідки задоволення вимог, заявлених в порядку норм законодавства про банкрутство.

54. Судова Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) дійшла таких висновків:

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

55. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19 (902/1243/20)).

56. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

57. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

58. Категорія фраудаторності у галузі банкрутства спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами, зважаючи, що частина 2 статті 96 ЦК України вимагає, щоби юридична особа відповідала за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

59. Можна розмежувати також критерії фраудаторності:

об`єктивний - коли вчиняється правочин цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку за наявності існуючої вже заборгованості;

суб`єктивний - усвідомлення боржником появи боргу в результаті укладення правочину, що повинно аналізуватися через призму економічної мети договору, сумлінність та добросовісність дій боржника, які мають бути спрямовані на погашення боргу, а не навпаки, на неможливість виконання зобов`язання

60. При цьому, слід зауважити на тому, що факт укладення боржником договору за наявності зобов`язань не є автоматично підставою для визнання такого договору недійсним, якщо відсутні ознаки зловживання правом чи мети завдати шкоди кредитору.

61. Як встановлено судом апеляційної інстанції спірне майно було передано Боржником в заставу Акціонерному товариству "КРЕДОБАНК" з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором. Договір застави укладено 24 квітня 2020 року, кредитний договір, як вбачається з договору застави - того ж дня.

62. 12.07.2024 ТОВ "ПС "Фармпром" відчужено на користь ОСОБА_1 транспортний засіб HYUNDAI SANTA FE, об`єм двигуна 2359 см. куб., 2016 року випуску, колір Білий, № двиг. НОМЕР_1 , № шасі VIN-код/№ куз. НОМЕР_2 .

Рухоме майно відчужено на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного в ТСЦ за № 2341/2024/4751175 від 12.07.2024.

63. Вчиненню правочину з відчуження майна боржника (вказаного транспортного засобу) передувало зокрема Рішення учасників ТОВ "ПС "Фармпром" № 1/0624 від 03.06.2024.

64. Слід зазначити, що в Україні презюмується добросовісність, обґрунтованість та розумність бізнес-рішень (ділових рішень), якщо інше не доведено позивачем. Виключення з цього правила становлять випадки, коли особа діяла у конфлікті інтересів.

65. В доктрині та світовій судовій практиці сформувалося так зване "правило ділового рішення" (business judgement rule), відповідно до якого посадові особи не повинні доводити ефективність ділових рішень. За цим правилом, суди зазвичай не входять в питання оцінки ефективності ухвалених ділових рішень. Судді зазвичай не володіють достатньою компетенцією та досвідом для оцінки ефективності ухвалених ділових (інвестиційних, підприємницьких) рішень. Крім того, будь-яке бізнес-рішення є ризиковим, це невід`ємна риса підприємницької діяльності, а також таким, яке ухвалюється в умовах володіння певним обсягом інформацією станом на момент ухвалення рішення. При ухваленні рішень інформація про майбутні події є невідомою і може бути лише спрогнозована. Оцінка судом ефективності ділового рішення вже постфактум, за наявності значно більшого обсягу інформації про події, які відбулися після ухвалення рішення, не завжди забезпечує справедливий підхід. Під час судового розгляду, який відбувається як правило зі спливом значного періоду часу, навіть розумне ділове рішення може здатися нерозумним. Водночас, "правило ділового рішення" не захищає очевидно нерозумні, абсурдні рішення, яким немає пояснень, які належним чином не обґрунтовані.

66. Приписами ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном і при цьому, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

67. Судами попередніх інстанцій встановлено, що оспорений договір купівлі-продажу № 2341/2024/4751175 укладено протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, тобто в межах "підозрілого періоду", встановленого статтею 42 КУзПБ.

68. Істотні умови правочину, зокрема, договірну вартість транспортного засобу було узгоджено у Договорі № Ф-30624-1 від 03.06.2024 в розмірі 112 020,00 грн.

69. Ця вартість відповідала технічному стану Автомобіля, а саме: у 2021 році у автомобілі відбулося два капітальних ремонти двигуна - роботи загальною вартістю 276 400,00 грн виконувалися на сервісі ТОВ "БОГДАН-АВТО ЗАПОРІЖЖЯ"; у 2024 році, безпосередньо перед продажем, в автомобілі було здійснено невдалу спробу капітального ремонту коробки перемикання швидкості та виконані інші ремонтні роботи загальною вартістю 101 720, 00 грн, що здійснено на сервісі ТОВ "ГАММА ІМПЕКС"; крім того, станом на дату укладення Договору в автомобілі були наявні не усунуті під час ремонту несправності та дефекти, зокрема, залишалася проблема відсутності компресії двох циліндрів двигуна, що потребувало повторної його розборки та ремонту.

70. На підтвердження реальності ціни продажу до відзиву Відповідач додав: 1) нотаріально посвідчену заяву свідка - ОСОБА_2 , який станом на момент укладення оспорюваного Договору був одноособовим власником і одночасно директором Боржника; 2) пояснення, надані у відповідь на адвокатський запит представника Відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Гейм" (попередня назва ТОВ "Гамма Імпекс") стосовно технічного стану автомобіля на момент продажу; 3) фото - і відеоматеріали щодо стану автомобіля та його окремих вузлів; 4) оголошення про продаж автомобілів аналогічної моделі і року випуску з пробігом, навіть меншим за пробіг спірного автомобіля, за ціною, співставною із ціною продажу - як доказ того факту, що "середньоринкова" ціна, визначена за родовими ознаками, може істотно відрізнятися від реальної ринкової ціни транспортного засобу залежно від стану цього конкретного автомобіля (індивідуальні ознаки).

71. В той же час, згідно з довідкою № 0306/24/1 від 03.06.2024 балансова вартість автомобіля на момент його продажу становила 90 431,25 грн.

72. 04 червня 2024 року за прибутковим ордером № 1 Відповідачем було внесено в касу Боржника 112 020,00 грн з призначенням платежу "оплата за авто згідно Договору купівлі-продажу автомобіля № Ф-030624-1 від 03.06.2024 р."

73. Суд апеляційної інстанції прийняв до уваги інформацію, що 04.06.2024, тобто того ж дня, грошові кошти в сумі 112 565,60 грн були внесені Боржником в касу АТ "Кредобанк" та направлені на погашення заборгованості Боржника за згаданим вище кредитним договором, укладеним в 2020 році.

74. Враховуючи встановлені обставини, апеляційний господарський суд виснував, що оспорюваний Договір було укладено Боржником з прямою метою погасити зобов`язання перед кредитором (банком), який був заставодержателем спірного майна, а отже, згідно зі статтею 1 Закону України "Про заставу" мав переважне право на задоволення своїх вимог саме з вартості автомобіля.

75. 02.07.2024 автомобіль за видатковою накладною № 1 та актом приймання-передачі було передано Відповідачу.

76. 12 липня 2024 року сторони звернулися до територіального сервісного центру МВС 2341 РСЦ ГСЦ МВС в Запорізькій області з метою оформлення вже укладеної і виконаної угоди шляхом підписання відповідного договору у присутності адміністратора такого центру.

77. Зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів визначає Порядок державної реєстрації (перереєстрації), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1371 з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок), який встановлює спеціальні вимоги до правочинів, які приймаються сервісними центрами МВС України для державної реєстрації транспортних засобів, яка є обов`язковою складовою повноцінного оформлення переходу права власності щодо них.

78. Згідно приписів пункту 173.1 статті 173 Податкового кодексу України дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку). Про обов`язковість зазначення в договорі-купівлі продажу автомобіля, укладеному в сервісному центрі МВС, ціни, яка не може бути нижчою за середньоринкову, прямо вказано також в пункті 14 Порядку (пункт 76 цієї Постанови).

79. Визначення середньоринкової вартості транспортного засобу в Україні - це розрахунок імовірної ринкової ціни авто певної марки, моделі, року випуску з урахуванням строку експлуатації та пробігу, який використовується для податкових цілей. При цьому, формула визначення середньоринкової вартості транспортного засобу не враховує знос та фактичний стан транспортного засобу.

80. Відтак, працівниками сервісного центру МВС, з застосуванням визначених алгоритмів та методик, було визначено ціну спірного транспортного засобу у розмірі 885 265,00 грн., яка, з метою дотримання вимог законодавства та зменшення додаткових витрат (на отримання звіту про незалежну оцінку даного конкретного автомобіля та/або укладення нотаріально посвідченого договору, була вказана в оспорюваному Договорі.

81. Одночасно з основним Договором, сторони уклали між собою додаткову угоду до вказаного Договору, в якій зменшили формально визначену ціну до реальної, тобто тієї, за яку автомобіль насправді було продано (112 565,60 грн).

82. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

83. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

84. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

85. Колегія суддів зазначає, що тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить про те, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

86. При цьому встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19, постановах Верховного Суду від 01.09.2026 у справі № 916/1591/24, від 10.03.2026 у справі № 910/3279/25, від 03.03.2026 у справі № 902/1024/24.

87. Так, врахувавши надані учасниками справи пояснення, дослідивши подані у справу докази на предмет належності, допустимості, достовірності, а також вірогідності, за встановлених у справі обставин, суд апеляційної інстанції виснував недоведеність ліквідатором фактів, які б свідчили про порушення прав боржника або кредиторів внаслідок укладення оспорюваного договору, а також про те, що в результаті укладання цього договору боржник став неплатоспроможним, виконання зобов`язань перед кредиторами стало неможливим тощо.

88. При цьому, суд апеляційної інстанції правильно зауважив на тому, що укладаючи спірний Договір, Боржник вчиняв заходи щодо погашення заборгованості перед "забезпеченим" кредитором, яка через нарахування відсотків зростала щодня. В результаті виконання Договору цю заборгованість Боржником було погашено в повному обсязі.

89. Колегія суддів, за встановлених у справі обставин, погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції, що наявність заборгованості за іншими, не обтяженими заставою майна Боржника, договорами не свідчить про те, що Боржник мав на меті уникнути погашення такої заборгованості.

90. Поряд з цим судом апеляційної інстанції встановлено, що сторонами спірного Договору є ТОВ "ПС "ФАРМПРОМ", на момент укладання якого засновником та керівником був ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 .

При цьому, ОСОБА_1 є бізнес-партнером ОСОБА_2 (засновник та керівник ТОВ "ПС "Фармпром" на момент укладання оскаржуваного Договору).

91. На переконання ліквідатора, оспорюваний договір укладено ТОВ "ПС "Фармпром" із заінтересованою особою, що є однією з підстав для визнання правочину недійсним згідно з частиною другою статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

92. Якщо правочини у підозрілий період вчиняються із заінтересованими особами, повинна діяти ще одна правова презумпція, оскільки заінтересована особа знає про стан неплатоспроможності боржника при вчиненні правочину. Ця презумпція стосується осіб передбачених у статті 1 КУзПБ, де визначено коло заінтересованих осіб, а дія такої презумпції повинна накладати тягар доказування і на заінтересовану особу.

93. Поряд з цим, слід зауважити, що сам лише факт укладання договору із заінтересованою особою, за відсутності порушення прав боржника та кредиторів, не може бути підставою для визнання цього договору недійсним згідно зі статтею 42 КУзПБ.

94. В цій частині, суд апеляційної інстанції, на підставі матеріалів та обставин справи, встановив, що відповідач і керівник (власник) боржника не є родичами; боржник не здійснює контролю над відповідачем; відповідач не є і не був ані власником, ані керівником, ані посадовою особою боржника; боржник і відповідач не перебувають під спільним контролем іншої особи.

95. За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з твердженням апеляційного суду про те, що сам по собі факт наявності іншого спільного бізнесу у відповідача та керівника (власника) боржника, за відсутності інших кваліфікуючих ознак, не робить відповідача заінтересованим щодо боржника.

96. Відтак, вірним є висновок недоведеності ліквідатором ознак заінтересованості в розумінні статті 1 КУзПБ.

97. Оскільки обставини, що мають наслідком визнання спірного договору недійсним в розумінні приписів статті 42 КУзПБ, у цій справі відсутні, відповідно відсутні і підстави для витребування спірного майна у відповідача на підставі статті 388 ЦК України.

98. За встановлених судом апеляційної інстанції обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів про недоведеність ознак фраудаторності спірного правочину за підставами визначеними позивачем у позові.

99. Означені висновки не спростовуються матеріалами справи та доводами касаційної скарги.

100. У вирішенні доводів касаційної скарги Верховний Суд зауважує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, він виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

101. Суд касаційної інстанції позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

102. Проте, доводи касаційної скарги, за своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судом апеляційної інстанції оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

103. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

104. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

105. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

106. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

107. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

108. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскарженого судового рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова спілка "Фармпром" в особі ліквідатора ТОВ "ПС "Фармпром" арбітражного керуючого Гаращенка Ігоря Володимировича - залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі №908/3197/24(908/1981/25) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

К.М. Огороднік

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення27.10.2026
Оприлюднено16.11.2026
Номер документу141459990
СудочинствоГосподарське
КатегоріяГосподарське судочинство / Справи позовного провадження / Справи про банкрутство, з них: / майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: / спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником

Судовий реєстр по справі —908/3197/24

Постанова від 27.10.2026

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Погребняк В.Я.

Ухвала від 05.11.2026

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Черкаський В.І.

Ухвала від 26.10.2026

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Черкаський В.І.

Ухвала від 22.10.2026

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Погребняк В.Я.

Ухвала від 16.09.2026

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Погребняк В.Я.

Ухвала від 27.07.2026

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Погребняк В.Я.

Постанова від 10.06.2026

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 30.04.2026

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Черкаський В.І.

Ухвала від 09.04.2026

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Черкаський В.І.

Ухвала від 31.03.2026

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2026Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні