Рішення

від 26.02.2008 по справі 8/15пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/15пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.02.08 р.                                                                                                 Справа № 8/15пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-досліднийцентр

                    безпеки дорожнього руху в Донецькій області", ЄДРПОУ 31178566,

                    м.Донецьк

до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій

                          області, ЄДРПОУ 35637119, м.Донецьк

про спонукання виконати дії

Суддя  Ємельянов А.С.

Представники:

від позивача: Гончарова Д.О.-по дов.

від відповідача: Симунін Д.С.-нач. юр. від.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області", м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м.Донецьк, про спонукання відповідача видати позивачу дозвіл на проведення будівельних робіт по будівництву будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 26.02.2008р. збільшив предмет позову також заявивши вимоги про визнання за позивачем права на будівництво будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька як орендаря земельної ділянки відповідно до договору оренди від 12.05.2005р.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставну відмову відповідача у видачі спірного дозвілу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №01/239 від 26.02.2008р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на втрату чинності рішенням №155/4 від 23.03.2005р. виконавчого комітету Донецької міської ради.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Згідно з рішенням №155/4 від 23.03.2005р. виконавчим комітетом Донецької міської ради було затверджено позивачу проект землеустрію з відведення земельної ділянки та вирішено передати в оренду позивачу для будівництва будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольському в Ворошиловському районі м.Донецька.

На підставі вказаного рішення 12.05.2005р. між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради був укладений договір оренди, за умовами якого позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 153,00 кв.м. для будівництва будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу, яка знаходиться на території Ворошиловського району м.Донецька по пр.Комсомольському.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України "Про планування та забудову територій" передбачено, що якщо сільська, селищна чи міська рада прийняла рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкту.

Таким чином, як вказує позивач, рішення №155/4 від 23.03.2005р. виконавчого комітету Донецької міської ради одночасно є й дозволом на будівництво позивачем будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольському в Ворошиловському районі м.Донецька.

За приписом ст.24 Закону України "Про планування та забудову територій" дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її   територіальних органів.

06.06.2005р. позивачем від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м.Донецьк був отриманий дозвіл №05/151 на виконання будівельних робіт по будівництву будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька.

Строк дії вказаного дозволу був визначений до 30.12.2005р. Вказаний строк був продовжений до 30.12.2006р. та в подальшому до 30.12.2007р.

Виходячи зі змісту позовної заяви, у зв'язку з відсутністю у позивача достатніх грошових коштів для фінансування будівництва, останній не зміг своєчасно розпочати будівництво спірних об'єктів.

За таких обставин, позивач звернувся до відповідача з клопотанням про видачу нового дозволу на виконання будівельних робіт по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька.

Відповідачем в листі №01/83 від 22.01.2008р. в задоволенні клопотання позивача було відмовлено. Підставою для відмови в задоволенні клопотання позивача відповідачем вказано норми ст.24 Закону України "Про планування та забудову територій", згідно з якими у разі, якщо сторона не розпочинає будівельні роботи протягом двох років з моменту отримання дозволу на будівництво об'єкту містобудування, вказаний дозвіл втрачає силу.

За твердженням позивача, вказана відмова відповідача у видачі спірного дозволу на проведення будівельних робіт є неправомірною, такою, що протирічить вимогам законодавства.

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про спонукання відповідача видати позивачу дозвіл на проведення будівельних робіт по будівництву будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька.

Крім цього, позивачем також заявлені вимоги про визнання його права на будівництво будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька як орендаря земельної ділянки відповідно до договору оренди від 12.05.2005р.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №01/239 від 26.02.2008р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій регулюються Законом України "Про планування та забудову територій".

Відповідно до ст.24 Закону України "Про планування та забудову територій" фізичні та  юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

При цьому, фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Як встановлено судом, 23.03.2005р. виконавчим комітетом Донецької міської ради було прийняте рішення №155/4 про надання позивачу в оренду земельної ділянки для будівництва будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька.

Згідно з вказаним рішенням було затверджено проект землеустрію з відведення земельної ділянки та вирішено передати в оренду позивачу земельну ділянку по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька.

За приписом ст.126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

У відповідності з вимогами вказаної статті, 12.05.2005р. між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради був підписаний договір оренди, за умовами якого позивач є орендарем земельної ділянки площею 153,00 кв.м. по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач є законним користувачем вказаної вище земельної ділянки.

За приписом ст.95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Як встановлено судом, згідно з п.1 договору оренди від 12.05.2005р. передбачено, що земельна ділянка площею 153,00 кв.м. по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька надається позивачу для будівництва будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що позивач має право на будівництво будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька як орендар земельної ділянки відповідно до договору оренди від 12.05.2005р., внаслідок чого позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про планування та забудову територій" у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

За таких обставин, за висновками суду, рішення №155/4 від 23.03.2005р. виконавчого комітету Донецької міської ради є одночасно й дозволом на будівництво позивачем будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольсокму у Ворошиловському районі м.Донецька.

Згідно із ст.24 Закону України "Про планування та забудову територій" дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних   органів.

З урахуванням викладеного, 06.06.2005р. позивачем від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м.Донецьк був отриманий дозвіл №05/151 на виконання будівельних робіт з будівництва будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька.

Строк дії вказаного дозволу був встановлений до 30.12.2005р. Вказаний строк був продовжений до 30.12.2006р., а в подальшому до 30.12.2007р.

За висновками суду, що з боку сторін не заперечується, позивачем у встановлений термін не було розпочато будівельні роботи по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька.

Як встановлено судом, на клопотання позивача щодо видачі дозволу на проведення спірних будівельних робіт відповідачем листом №01/83 від 22.01.2008р. в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

При цьому, підставою для відмови у видачі спірного дозволу відповідачем вказано норми ст.24 Закону України "Про планування та забудову територій".

За висновками суду, вказана відмова відповідача є неправомірною, такою, що протирічить вимогам законодавства.

Статтею 29 Закону України "Про планування та забудову територій" встановлений певний порядок отримання зацікавленою особою дозволу на виконання будівельних робіт.

Так, дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на підставі проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством, документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду.

При цьому, у разі відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт заявнику надаються роз'яснення щодо невідповідності поданих документів вимогам законодавства. Роз'яснення надаються у письмовій формі протягом одного місяця з дня звернення.

Як вказувалось вище, підставою для відмови у видачі позивачу дозволу на виконання будівельних робіт по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька відповідачем вказано норми ст.24 Закону України "Про планування та забудову територій", зокрема, щодо втрати дозволом сили у разі, якщо сторона не розпочала будівельні роботи на протязі двох років з дня отримання дозволу на будівництво об'єкту містобудування.

Інших підстав для відмови у видачі дозволу на проведення будівельних робіт відповідачем не визначено.

За приписом ст.24 Закону України "Про планування та забудову територій" встановлено, що у разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність.

Тобто, нормами ст.24 Закону України "Про планування та забудову територій" передбачено втрату чинності після закінчення дворічного терміну саме дозволом на будівництво об'єкта містобудування, проте, не дозволу на виконання будівельних робіт.

При цьому, поняття "дозволу на будівництво об'єкта містобудування" та "дозволу на проведення будівельних робіт" не є тотожніми.

Зокрема, згідно із ст.24 Закону України "Про планування та забудову територій" дозвіл на  будівництво об'єкта містобудування дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим законом.

Одночасно, за нормами ст.29 Закону України "Про планування та забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Таким чином, відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з посилання на ст.24 "Про планування та забудову територій" є неправомірною.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України наявності інших підстав для відмови у видачі позивачу дозволу на виконання будівельних робіт по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька відповідачем не вказано.

За таких обставин, відсутність підстав для відмови у видачі дозволу на виконання позивачем будівельних робіт з будівництва будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька, тягне за собою необхідність видачі відповідного дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

За висновками суду, відмова відповідача у видачі спірного дозволу на виконання будівельних робіт, порушує встановлене ст.95 Земельного кодексу України право позивача самостійно господарювати на наданій в оренду земельній ділянці, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

При цьому, згідно із ст.29 Закону України  "Про планування та забудову територій" відмову у наданні дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.

На підставі викладеного, позовні вимоги про спонукання відповідача видати позивачу дозвіл на на проведення будівельних робіт з будівництва будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька підлягають задоволенню.

При визначенні підвідомчості цієї справи господарським судам суд виходив з того, що право позивача на користування спірною земельної ділянкою виникло внаслідок укладання відповідного договору оренди.

Таким чином, враховуючи, що порушене право позивача на користування спірною земельною ділянкою витікає з договірних відносин, спір по цій справі підвідомчий господарським судам.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

За таких обставин, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                        ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області", м.Донецьк до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м.Донецьк задовольнити повністю.

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області", м.Донецьк на будівництво будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька як орендаря земельної ділянки відповідно до договору оренди від 12.05.2005р.

Зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м.Донецьк видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області", м.Донецьк дозвіл на проведення будівельних робіт по будівництву будівлі магазину непродовольчих товарів та офісу по пр.Комсомольському у Ворошиловському районі м.Донецька.

Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний центр безпеки дорожнього руху в Донецькій області", м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 26.02.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 29.02.2008р.

           Суддя