Ухвала

від 18.02.2008 по справі 12/8-08(02-2)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/8-08(02-2)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про відмову в прийнятті позовної заяви

18 лютого 2008 р.                                                                                             Справа № 12/8-08(02-2)

          Суддя господарського суду Кожухар М.С.  , розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальніст. "Стадниця-Інвест" (23241, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Стадниця, вул. Українська, 11, ідент.код 35346274)   

до: Спілки об"єднання громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" в особі голови - Тушинського Анатолія Івановича (23241, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Стадниця, вул. Українська, 11, ідент.код 35346274)  

про визнання права власності на майно в кількості 87 одиниць на загальну суму 1451916 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальніст. "Стадниця-Інвест" до Спілки об"єднання громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" в особі голови - Тушинського Анатолія Івановича про визнання права власності на майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 серпня 2003 р. загальними зборами громадян - співвласників майнових паїв було створено громадську організацію - Спілку (об'єднання) громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Україна». 460 пайовиків ввійшли у Спілку та підписали Договір про спільне володіння, користування і розпорядження Майном, що знаходиться в спільній частковій власності. Спілка не має своєї печатки і банківських рахунків.

Впродовж 2007 р. частина членів Спілки продали свої майнові сертифікати ПП «Лукашівка-свинокомплекс», а останнє 12.11.2007 р. продало належний йому майновий сертифікат ТОВ «Стадниця Інвєст».

ТОВ «Стадниця Інвєст» не є членом Спілки, як громадської організації, але на нього, відповідно до п.7.2. Договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном, поширюються умови цього Договору.

05.12.07р. ТОВ «Стадниця Інвест» як власник частки майна пайового фонду звернулося до голови Спілки Тушинського А.І. із заявою про виділення в натурі ТОВ «Стадниця Інвєст» належної йому частки в майні, що перебуває у спільній частковій власності, а саме майна в кількості 87 одиниць на загальну суму 1451916,00 грн.

Але позивачу надійшла відповідь Голови Спілки, де він повідомляє, що провести збори та, відповідно, виділити підприємству майно не має можливості і пропонує позивачу звертатися із цим питанням до суду.

Посилаючись на положення статті 321 ЦК України щодо непорушності права власності на майно, позивач просить суд визнати за ТОВ "Стадниця Інвест" право власності на майно в кількості 87 одиниць на загальну суму 1451916 грн.

Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що в її прийнятті слід відмовити з наступних підстав.

Зі змісту ст. ст. 1,12,21 ГПК України, випливає, що сторонами у господарському процесі можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці, окрім  випадків, встановленого п. 4 ч.1 ст. 12 цього Кодексу та для справ про банкрутство.

Відповідно  до п. 4  ч. 1 ст. 12 ГПК України,  господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Поняття корпоративних відносин визначено ст. 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до ч. 3  якої  під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Корпоративні права, згідно ч.1 вказаної статті, це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що  включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання  певної  частки  прибутку (дивідендів)  даної  організації  та  активів  у  разі  ліквідації останньої  відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 1 Закону України "про господарські товариства" визначено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Натомість відповідачем за даним позовом є Спілка (об"єднання) громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" в особі голови - Тушинського Анатолія Івановича.

Зі статуту Спілки громадян співвласників вбачається, що вона не є юридичною особою, не займається господарською діяльністю, у неї відсутній статутний фонд (майно) (п. п. 2, 3 статуту).

Позивач не був і не є учасником господарського товариства в розумінні положень Закону України "Про господарські товариства" та ст. 167 ГК України.

Викладені обставини виключають можливість розгляду господарським судом  даного спору як корпоративного відповідно до положень п. 4  ч. 1 ст. 12 ГПК України.

З наведеного випливає, що даний спір не підвідомчий господарським судам України, оскільки за своїм змістом не є корпоративним і тому не підпадає під дію п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, і стороною у ньому зазначено не юридичну особу, що виключає розгляд справи господарським судом в силу ст.ст. 1, 21, ГПК України.

За вказаних обставин, беручи до уваги зміст заявлених позивачем вимог, враховуючи  характер спірних правовідносин, з огляду на суб'єктний склад сторін, суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Керуючись п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті позовної заяви  №б\н  від 14.02.08 відмовити.

2. Позовну заяву на 3 арк., з додатком на 105 арк. повернути позивачу.

3. У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито у сумі 85 грн.,  перераховане за платіжним дорученням  № 5    від 14.02.2008 р.  ,   підлягає поверненню.

4. Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.05 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення  судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ", внесені  для оплати витрат  з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу грошові кошти в сумі 118,00 грн., перераховане за платіжним дорученням  № 6 від 14.02.2008 р. ,  підлягають поверненню.

5.Копію позовної заяви, статуту спілки громадян, договору від 25.08.03р. долучити до примірника ухвали, який залишається в суді.

5. Ухвалу надіслати позивачу.

6. Копію ухвали надіслати  відповідачу.

Суддя                                                                     Кожухар М.С.