Ухвала

від 04.03.2011 по справі 21/17-2011-219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/17-2011-219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"04" березня 2011 р. № 21/17-2011-219

Суддя ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши матеріали зареєстровані від 28.02.2011р. за № 955/2011 за заявою: Державної податкової інспекції (надалі - ДПІ) у м. Іллічівську Одеської області;

до Боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТОВ) „Бріг –Транс” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 29. Ідентифікаційний код 34831036);            

про визнання відсутнього боржника банкрутом.

ВСТАНОВИВ: 28.02.2011 р. ДПІ у м. Іллічівську Одеської області звернулася до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ТОВ „Бріг –Транс” банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, відповідно до ст. 52 Закону України „Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки боржник неспроможне виконати свої грошові зобов'язання щодо сплати заборгованості до бюджету по податках і зборам у сумі 3245 грн. 61 коп.

Заява ДПІ у м. Іллічівську Одеської області про порушення провадження у справі за спрощеною процедурою банкрутства відсутнього боржника ТОВ „Бріг – Транс” підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№ 2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону (№ 2343-ХП), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Відповідно до статті 52 Закону (№ 2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин - підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

За приписами Закону (№ 2343-ХІІ) для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

 Згідно з ст. 1 Закону України (№ 2343-ХІІ) „кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів)”.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України (№ 2343-ХІІ), яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 1 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Стаття 52 Закону України (№ 2343-ХІІ), яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає ці самі „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. З ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Згідно заяви ДПІ у м. Іллічівську Одеської області про порушення справи про банкрутство у ТОВ „Бріг –Транс” рахується заборгованість перед бюджетом у сумі 3245 грн. 61 коп.

Заявник обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника: розрахунком суми податку з власником транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; першою податковою вимогою від 19.07.2010 р. № 1/39 та другою податковою вимогою від 25.08.2010 р.          № 2/50; обліковими картками.

Ініціюючий кредитор, заявляє, що сума податкового боргу, визначена у податковій вимоги ДПІ у м. Іллічівську Одеської області є узгодженою платником податків.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. І, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

    Відповідно до  Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

    Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

Пунктом 29 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, у разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу (недоїмки), визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону (№2343-ХІІ) „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Безспірність вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов'язання”.

Положеннями ч. 10 ст. 7 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Згідно з підп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (2181-ІІІ), який діяв на дату виникнення податкової заборгованості, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону (2181-ІІІ) у разі коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.

До заяви органу стягнення мають додаватися копії податкової декларації або податкового повідомлення, докази їх вручення (надіслання) платнику податків, документи про продаж активів платника податків, які не входять до складу його цілісного майнового комплексу (розрахункові документи, документи про організацію та проведення торгів, угоди купівлі-продажу тощо), звернення (подання) органу стягнення та відповіді органу виконавчої влади про способи врегулювання податкового боргу (Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 21.08.2001 р. N 02-5/926 „Про порядок порушення справ про банкрутство за заявами органів державної податкової служби”.

 Відповідно до  п.20.1.18  ст. 20 Податкового кодексу України, органи податкової службі мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Ініціюючим кредитором, не надано доказів безспірних вимог, доказів неплатоспроможності ТОВ „Бріг –Транс” та вжиття заходів щодо стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу у встановленому законодавством порядку.

При цьому безспірність вимог кредиторів повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Даної правової позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 22.09.2009 року №50/74.

Отже, заявником не додано до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника розрахункових чи інших документів, як доказів неплатоспроможності боржника, що є порушенням вимог ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ).

Закон (№ 2343-ХІІ) не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора та доказів неплатоспроможності боржника.

Крім того, ініціюючим кредитором не надано відомостей ненадання ТОВ „Бріг –Транс”  протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності. В заяві ДПІ у м. Іллічівську зазначено, що з 14.07.2010р. по 14.01.2011р. платником самостійно нарахована заборгованість перед бюджетом.

Таким чином, Заявником не надано доказів безспірних вимог до боржника, доказів неплатоспроможності та доказів вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку, а тому заява ДПІ у м. Іллічівську Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника ТОВ „Бріг –Транс” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону (№ 2343-ХІІ)  та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, -

УХВАЛИВ:

1.          Заяву Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю „Бріг –Транс” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 29. Ідентифікаційний код 34831036) - повернути без розгляду.

2.          Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3.          Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 31 аркушах.

Суддя                                                                                 Зеленов Г.М.