Рішення

від 28.02.2008 по справі 1993-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1993-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

28.02.2008Справа №2-7/1993-2008

За позовом Приватного підприємства «Легенда Хвилі» (96540, Сакський район, с. Охотникове, вулиця Радянська, 23, ідентифікаційний номер 35483879)

До відповідача Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» (97400, м. Євпаторія, вул. Некрасова, 45)

Третя особа – Ліснівська сільська рада (Сакський район, с. Ліснівка, вул. Гагаріна, 65)

Про визнання права власності.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – Жила Д. О., предст., дов. від 30.01.2008 р

Від відповідача - не з'явився (клопотання).    

Від третьої особи – не з'явився

        Суть справи: Приватне підприємство «Легенда Хвилі» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії», третя особа – Ліснівська сільська рада, про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомості в цілому – нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Прибрежне, вул. Каламитська, домоволодіння №18 «ж» у складі:

-          літ. «А» основне, загальною площею 13,9 кв. м.;

-          літ. «Б» основне, загальною площею 14,3 кв. м.;

-          літ. В» навіс, загальною площею 634,7 кв. м.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним підприємством «Легенда Хвилі» за власні кошти був збудований спірний об'єкт нерухомого майна, проте у реєстрації права власності на нього було відмовлено через відсутність правовстановлювального документу, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач у судове засідання не з'явився, однак направив до суду клопотання з проханням розглянути справу за наявними в ній матеріалами без присутності представника.

Третя особа явку представника у судове засідання не забезпечила, письмові пояснення щодо предмета спору не надала, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце слухання справи була проінформована належним чином рекомендованою кореспонденцією.

            Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

           Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «Легенда Хвилі» було зареєстровано в якості юридичної особи Сакською районною державною адміністрацією 31.01.2008 р., про що було видане відповідне свідоцтво серії А01 №458151.

Відповідно до довідки з єдиного реєстру підприємств і організацій України № 54-01-26-52/23 основними видами діяльності позивача  за КВЕД є: рекреаційна діяльність, купівля – продаж нерухомого майна, здача в оренду власного нерухомого майна, будівництво споруд та інше.

З матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством «Легенда Хвилі» за власний рахунок на підставі відповідного договору підряду з БВП «Строітель Плюс» був створений (збудований) об'єкт нерухомого майна, про що свідчать наявні в матеріалах справи кошторисна документація, акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, фіскальні чеки та квитанції до прибуткових касових ордерів.

Після здійснення будівництва Кримським республіканським підприємством «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» була проведена технічна інвентаризація збудованого нерухомого майна зі складанням інвентарної справи, з якої вбачається, що спірне нерухоме майно розташоване за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Прибрежне, вул. Каламитська, домоволодіння №18 «ж», та складається в цілому з:

-          літ. «А» основне, загальною площею 13,9 кв. м.;

-          літ. «Б» основне, загальною площею 14,3 кв. м.;

-          літ. В» навіс, загальною площею 634,7 кв. м.

З метою реєстрації праві власності на спірне майно, позивач звернувся до КРП „Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії” із заявою про оформлення права власності на майно, проте в оформленні права власності йому було відмовлено в усній формі з посиланням на те, що надані позивачем документи побічно підтверджують його право власності, проте не є правовстановлюючими документами, на підставі яких орган реєстрації здійснює оформлення права власності.

Проте, з цього приводу суд вважає за необхідне повідомити наступне.

Відповідно п. 18 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України N 01-8/98 від 31.01.2001р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» відповідно  до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення,  переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру  речових  прав  на  нерухоме майно та їх обмежень.

Отже, відповідні  органи  єдиної системи  реєстрації  відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого  майна, пред'явленими згідно  зі  статтею  392  Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідно   до   пункту  5  розділу  V  "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме  майно  та  їх  обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав,  а також до формування Державного реєстру  прав  у  складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами  бюро технічної  інвентаризації,  останні  можуть  бути  відповідачами у таких справах.

Згідно зі ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав всіх суб'єктів права власності та господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ч.1 ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України право власності може бути набуте на новостворене майно. Так, в ч. 2 ст. 331 ЦК України зазначено, що право власності на новостворене  нерухоме  майно  (житлові будинки,  будівлі,  споруди  тощо)  виникає  з  моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено  прийняття  нерухомого майна  до  експлуатації,  право  власності  виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно  до  закону підлягає  державній реєстрації,  право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Питання щодо створення якісно нової речі належить до правового питання та має бути вирішено судом.

Зі змісту ст. ст. 331, 332 Цивільного кодексу України вбачається, що до основних ознак нової речі – об'єкту нерухомості, зокрема, відноситься наступне: річ створена з матеріалів особи, що претендує на новостворене майно.

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України нерухомою річчю (нерухоме майно, нерухомість) є земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їхнього знецінення і зміни їхнього призначення.

З наявної в матеріалах справи інвентарної справи на спірне домоволодіння вбачається, що спірний об'єкт нерухомості має фундамент, стіни з каменю черепашнику, цементні підлоги, дах, внутрішню і зовнішню обробку стін, вікна, двері, опалення, внутрішньо -  сантехнічні та електротехнічні устрої тощо, що, в свою чергу, дозволяє суду зробити висновок про те, що спірний об'єкт, згідно з нормою ст. 181 Цивільного кодексу України, є нерухомою річчю, переміщення якої неможливе без її знецінення і зміни цільового призначення.

Згідно з п. 9 Листа Вищого арбітражного суду України «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» від 31.01.2001 р. N 01-8/98 (з наступними змінами та доповненнями) одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

Матеріали справи свідчать, що домоволодіння №18 «ж» по вул. Каламитській в с. Прибрежне Сакського району, збудоване за рахунок власних коштів позивача та жодна особа не зазнала витрат, пов'язаних із здійсненням будівництва.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем надані достатні докази щодо створення ним за власний рахунок нової речі – об'єкта нерухомого майна.

Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, здійснюється відповідно Тимчасовому положенню про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства  юстиції України від 07.02.2002 р. N 7/5.

Відповідно до пункту 1.5 вказаного положення право власності на нерухоме майно підлягає обов'язкової реєстрації.

Реєстрацію права власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (п. 1.3 положення), для чого до БТІ надаються правовстановолюючі документи (п. 2.1 положення).

Серед правовстановлюючих документів, перелічених в додатку 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, передбачені й рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У той же час, всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідач та третя особа не представили суду доказів неправомірності володіння позивачем спірним майном, встановлених відповідним судовим рішенням.

Згідно зі статтею 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Серед способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, зокрема, визнання права.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Легенда Хвилі» є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за Приватним підприємством «Легенда Хвилі» (96540, Сакський район, с. Охотникове, вулиця Радянська, 23, ідентифікаційний номер 35483879) право власності на об'єкт нерухомості в цілому – нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Прибрежне, вул. Каламитська, домоволодіння №18 «ж» у складі:

-          літ. «А» основне, загальною площею 13,9 кв. м.;

-          літ. «Б» основне, загальною площею 14,3 кв. м.;

-          літ. В» навіс, загальною площею 634,7 кв. м.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.