Ухвала

від 26.02.2008 по справі 9/4-08-02-2а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/4-08-02-2а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31    http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

26 лютого 2008 р.                                                                              Справа № 9/4-08-02-2а

             Суддя господарського суду   , розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс Хмільникпродукт" (22000, вул. Столярчука, 22, м. Хмільник, Вінницька область)   

до: приватного підприємства "Охоронне агентство "Щит" (21100, вул. Фрунзе, 32, м. Вінниця)  

про стягнення 201240 грн. збитків. спричинених неналежним виконанням договору

ВСТАНОВИВ :

В порушення положень п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України до позовної заяви№ 25 від 15.02.2008 року не додано доказів про сплату державного мита в установленому порядку та розмірі.

Відповідно до  частини   першої   статті   46   ГПК   України  державне мито сплачується чи стягується в доход Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Об'єкти справляння державного мита визначено статтею 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року N 7-93  "Про державне мито" із змінами та доповненнями, і зокрема встановлено, що державне мито справляється із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови цих судів, а також заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

В позовній заяві  зазначено, що  згідно п. 8 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" позивач звільняється від сплати державного мита, оскільки  просить стягнути з відповідача  матеріальні збитки, завдані злочином, а саме: спричинені внаслідок неналежного виконання  зобов"язань за договором про надання  послуг (охоронних) № 18 від 01.05.2006 року. При цьому до матеріалів позовної заяви додано  Постанову  про порушення кримінальної справи КС № 07230245 від 17.09.2007 року, з якої вбачається зокрема, що Хмільницьким міжрайпрокурором старшим радником юстиції порушено по факту крадіжки фільтрувальних плит в ТОВ "Агрокомплекс Хмільникпродукт" м. Хмільник кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та  дану кримінальну справу направлено в СВ Хмільницького МРВ УМВС для проведення досудового слідства.

Проте, з п. 8 ст. 4  Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" вбачається, від сплати державного мита звільняються позивачі -  за  позовами  про  відшкодування  матеріальних збитків, завданих злочином.

В силу  ч. 1 ст. 11 Кримінального кодексу України  злочином  є  передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Згідно ч. 2. ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не  може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Як вбачається з ст. 15 Кримінально-процесуального кодексу України правосуддя в кримінальних справах здійснюється тільки судом. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону.

Відповідно до  ч.  1  ст.  1166 ЦК України ( 435-15 ) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Проте, постанова про порушення кримінальної справи по факту крадіжки  за ознаками злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України не є доказом в підтвердження наявності суспільно небезпечного винного діяння вчиненого суб"єктом злочину, оскільки  це не доведено в законному порядку  і не встановлене обвинувальним вироком суду. А відтак, позивач не звільняється від сплати державного мита відповідно до п. 8 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року N 7-93  "Про державне мито".

На підставі викладеного позовну заяву і додані до неї документи слід повернути позивачу без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву №25  від 15.02.08  на 3 - харкушах разом з матеріалами  на 14 - тиаркушах повернути позивачу.

У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.10.93 р. № 7-93 та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів  України  № 1258 від 21.12.2005р. "Про  затвердження  Порядку  оплати  витрат з  інформаційно-технічного  забезпечення  судових  процесів, пов'язаних  з розглядом  цивільних  та господарських справ,  та їх розмірів"  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  в сумі 118 грн., перераховане за платіжним дорученням    № 695 від 19.02.2008 р.  , підлягають поверненню.

Суддя