Постанова

від 08.02.2011 по справі 2а-16876/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-16876/10/2670

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 08 лютого 2011 року           15:49           № 2а-16876/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді             Катющенко В.П., при секретарі судового засідання  Романюк В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом    Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

до  Комунального підприємства «Будівництво та реконструкція»Шевченківської    районної у м. Києві ради

про  стягнення податкової заборгованості у розмірі 115 811,65 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача –Горбатенко А.О.,

від відповідача –Ляшенко М.І.,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (далі –Позивач)               24 листопада 2010 року звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Будівництво та реконструкція»Шевченківської районної у                  м. Києві ради (далі –Відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі                115 811,65 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що загальна сума податкового боргу відповідача відповідно до облікових карток становить 115 811,65 грн., яка виникла в результаті подання відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість та на підставі винесених щодо відповідача податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2010 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

13 грудня 2011 року через канцелярію суду надійшли заперечення на позовну заяву, згідно з якими позивач просить закрити провадження у справі та відмовити в задоволенні позову на підставі того, що відповідач знаходиться у стані ліквідації.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня          2010 року справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові з посиланням на докази, наголосив, що відповідача на даний час не ліквідовано, сума боргу ним не сплачена та підлягає до стягнення за рішенням суду.

Представник відповідача визнав наявність вказаного позивачем податкового боргу в сумі 115 811,65 грн. та правомірність його нарахування, проте вважав за необхідне стягнути його з ліквідаційної комісії.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами і доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: ... "подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна".

Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-111 (зі змінами та доповненнями) у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин              (далі - Закон № 2181-111), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Закону № 2181-111 платники податків –юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п. 1. 12 ст. 1 вказаного Закону № 2181-111, контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-111 активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

У будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону № 2181-111 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно п. п. 5.4.1 ст. 5 Закону № 2181-111 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. п. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. №1251-XII, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідач - Комунальне підприємство «Будівництво та реконструкція»Шевченківської районної у м. Києві ради зареєстрований, як платник податків, зокрема податку на додану вартість, у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-111 відповідачем подавались податкові декларації з податку на додану вартість № 261088 від 22.06.2009 року, № 321256 від 17.07.2009 року, № 411857 від 20.08.2009 року, № 437423 від 18.09.2009 року, № 505710 від 19.10.2009 року, № 585643 від 18.11.2009 року, № 622426 від 18.12.2009 року, № 676455 від 19.01.2010 року, № 20590 17.02.2010 року, № 54321 від 18.03.2010 року, № 118940 від 19.04.2010 року,               № 197797 від 19.05.2010 року, № 221404 від 16.06.2010 року, № 305644 від 20.07.2010 року,               № 382422 від 19.08.2010 року.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-111 дані зобов'язання вважаються самостійно визначеними.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами і доповненнями) Позивачем були проведені перевірки з питань дотримання своєчасності сплати податків до бюджету і з питань дотримання податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку та встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України              № 2181-111.

На підставі актів перевірки від 14.07.2009 року № 251/15-04 та від 04.06.2010 року                      № 304/15-04 Відповідачу були винесені податкові повідомлення - рішення з податку на додану вартість від 20.07.2009 року № 009636/15-04 та від 07.06.2010 року № 010901/15-04.

Дані податкові зобов'язання не були погашені у визначений строк, передбачений                п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-111, тому відповідно до п.п 5.4.1 п. 5.4                           ст. 5 вищезазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків.

На виконання п.п. 6.2.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 р. (із змінами та доповненнями), у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановленні строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, позивачем надіслано відповідачу першу та другу податкові вимоги.

На даний час сума податкового боргу відповідача є узгодженою та у  встановлені  строки  до   бюджету  не   сплачена,   тобто   визнається   сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, несплачена платником податків у термін - ст. 5 Закону № 2181-111).

Відповідачем суду доказів на підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом станом на день розгляду справи не надано.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У відповідності до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов‘язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

Вжиті податковим органом заходи, передбачені чинним законодавством, щодо погашення податкової заборгованості не мали позитивних результатів.

Враховуючи вищевикладене, виходячи  з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги базуються на законі, обґрунтовані, доведені та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Будівництво та реконструкція»Шевченківської районної у м. Києві ради (вул. Б. Хмельницького, 23, м. Київ, 01033                  код ЄДРПОУ 31904855) на користь Держави до державного бюджету (р/р 31119029700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100) суму податкового боргу у розмірі 115 811,65 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України.

Суддя                                                                                                В.П. Катющенко

          Повний текст постанови складено та підписано 14 лютого 2011 року.