Постанова

від 24.02.2011 по справі 2а-16937/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-16937/10/2670

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 24 лютого 2011 року           10:35           № 2а-16937/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді             Катющенка В.П., при секретарі судового засідання Тимошенко К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом    Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Інститут технологій  розвитку»

про  стягнення податкового боргу у розмірі 6 775,47 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача –Мартинюк Ю. В. (довір. № 5101/9/10-214 від 03.09.2010);

від відповідача –не з'явився, –

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва (далі –Позивач)               25 листопада 2010 року звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Інститут технологій розвитку»(далі –Відповідач), та, з урахуванням збільшених позовних вимог просила стягнути з відповідача загальну суму податкового боргу в розмірі 6 775,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що загальна сума податкового боргу відповідача відповідно до облікових карток становить 6 775,47 грн., яка виникла в результаті подання відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та на підставі винесених щодо відповідача податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2010 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

14 січня 2011 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог на         170,00 грн.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня          2011 року справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та заяві про збільшення позовних вимог, з посиланням на відповідні докази, наголосив, що станом на час розгляду справи відповідачем не погашено суми боргу, а тому вказана сума податкового боргу підлягає до стягнення за рішенням суду.

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО «Інститут технологій розвитку», –явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, письмового відношення до заявлених позовних вимог суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений за адресою, вказаною у довідці з ЄДРПОУ.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Таким чином, керуючись вимогами ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами і доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: ... "подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна".

Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-111 (зі змінами та доповненнями) у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин              (далі - Закон № 2181-111), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Закону № 2181-111 платники податків –юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п. 1. 12 ст. 1 вказаного Закону № 2181-111, контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-111 активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

У будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку є, зокрема, з числа резидентів –суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону (ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року –повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики (абзац 2 п. 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено Законом України  «Про податок на додану вартість», який був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин.

Статтями 2 та 3 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено платників податку на додану вартість та об'єкт оподаткування.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону № 2181-111 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно п. п. 5.4.1 ст. 5 Закону № 2181-111 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. п. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. №1251-XII, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО «Інститут технологій розвитку», –зареєстрований як платник податків у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-111 відповідачем подавались податкові декларації з податку на прибуток підприємств № 191835 від 23 липня 2008 року (податкове зобов'язання звітного періоду –2 604,00 грн.), № 99236 від 8 травня 2008 року (сума податку до сплати –3 349,00 грн.), № 304179 від 23 липня 2008 року (податкове зобов'язання звітного періоду –2 604,00 грн.) та податкові декларації з податку на додану вартість від 16 травня 2008 року (усього податкових зобов'язань –292,00 грн.) та від 16 вересня 2008 року (усього податкових зобов'язань –1 961,00 грн.).

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-111 дані зобов'язання вважаються самостійно визначеними.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами і доповненнями) Позивачем були проведені перевірки з питань дотримання своєчасності сплати податків до бюджету і з питань дотримання податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку та встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України              № 2181-111.

На підставі актів перевірки № 388/15-118/1501 від 07.12.2009 р., № 580 від 17.11.2008 р., № 78 від 10.04.2009 р., № 68/15-118/1501 від 10.04.2009 р, № 230/15-118/1501 від 07.12.2009 р., Відповідачу були винесені податкові повідомлення –рішення з податку на додану вартість              № 201611501/0 від 09.12.09 р. на суму фінансових санкцій 2 040,00 грн. (розміщено на дошці податкових оголошень), № 46851501/0 від 10.04.09 р. на суму 680,00 грн. (фінансові санкції) (вручено уповноваженому представнику відповідача), та податкові повідомлення –рішення з податку на прибуток № 15648/1501 від 18.11.2008 р. на суму 372,50 грн. (податок на прибуток) (розміщено на дошці податкових оголошень 9 січня 2011 року), № 4683/1501 від 10.04.09 р. на суму 340,00 грн. (вручено уповноваженому представнику відповідача), № 2016а від 09.12.09 р. на суму 510 грн. (фінансові санкції за платежем податок на прибуток) (розміщено на дошці податкових оголошень 15.12.09 р.).

Дані податкові зобов'язання не були погашені у визначений строк, передбачений                п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-111, тому відповідно до п.п 5.4.1 п. 5.4                           ст. 5 вищезазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків.

На виконання п.п. 6.2.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 р. (із змінами та доповненнями), у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановленні строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, позивачем надіслано відповідачу першу та другу податкові вимоги.

На даний час сума податкового боргу відповідача є узгодженою та у  встановлені  строки  до   бюджету  не   сплачена,   тобто   визнається   сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, несплачена платником податків у термін - ст. 5 Закону № 2181-111).

Згідно з обліковою Карткою відповідача загальна сума податкового боргу ТОВ «НВО «Інститут технологій розвитку»становить 6 775,74 грн. (сума податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 367,17 грн., сума податкового боргу з ПДВ у розмірі 2393,00 грн. та сума податкового боргу з комунального податку у розмірі 15,30 грн.)

Відповідачем суду доказів на підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом станом на день розгляду справи не надано, як і не надано доказів на підтвердження факту оскарження винесених позивачем податкових                           повідомлень-рішень.

Докази, які б спростовували доводи позивача, в матеріалах справи відсутні

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У відповідності до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов‘язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

Вжиті податковим органом заходи, передбачені чинним законодавством, щодо погашення податкової заборгованості не мали позитивних результатів.

Враховуючи вищевикладене, виходячи  з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги базуються на законі, обґрунтовані, доведені та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВ «НВО «Інститут технологій розвитку»(код ЄДРПОУ 35529525) на користь Держави до державного бюджету (розрахунковий рахунок № 31117009700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000) суму податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 367,17 грн.

3. Стягнути з ТОВ «НВО «Інститут технологій розвитку»(код ЄДРПОУ 35529525) на користь Держави до державного бюджету (розрахунковий рахунок № 31119029700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100) суму податкового боргу з ПДВ у розмірі 2393,00 грн.

4. Стягнути з ТОВ «НВО «Інститут технологій розвитку»(код ЄДРПОУ 35529525) на користь Держави до державного бюджету (розрахунковий рахунок №31117009700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 16010200) суму податкового боргу з комунального податку у розмірі 15,30 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України.

Суддя                                                                                                В.П. Катющенко

Повний текст постанови складено та підписано 28 лютого 2011 року.