Рішення

від 10.03.2011 по справі 6/5007/10/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/5007/10/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" березня 2011 р. Справа № 6/5007/10/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Ковальова Н.О. - довіреність від 24.12.2010р. за вих.№08/13951;

від відповідача не з'явився.  

Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис-М" (с.Іванківці Бердичівський район Житомирська область)

про стягнення 518,85 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 518,85 грн., з яких: 106,9 грн. - борг за активну електричну енергію, 384,52 грн. - борг за реактивну електроенергію, 19,39 грн. -  пеня, 3,63 грн. -  3% річних, 4,41 грн. -  інфляційні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях:  ухвала господарського суду від 28.01.2011р., направлена на юридичну адресу відповідача (що зазначена в позовній заяві та в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи: 13371, Житомирська область, Бердичівський район, с.Іванківці, вул.Стадіонна, буд.1), повернута поштовим відділення з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача: 13371, Житомирська область, Бердичівський район, с.Іванківці, вул.Стадіонна, буд.1,  на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК України  якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2007р. між Бердичівським районом електричних мереж (постачальник), який згідно із Положенням про Бердичівський РЕМ ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" є виробничим підрозділом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оазис-М" (споживач) був укладений договір №33 про постачання електричної енергії споживачам (далі - договір), відповідно до п.1 якого постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідач), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками  до договору, що є його невід'ємними частинами (а.с.7-11).

Згідно з п. 2.2.3 договору споживач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом. Розрахунковим періодом вважається період з 19 числа по 18 число включно і вказаний період прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця).

У п. 2.2.5 договору сторони обумовили, що споживач зобов'язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії відповідно до Методики розрахунків плати за перетоки реактивної енергії між постачальником та споживачем (додаток №5-Н).

Пунктом 7.2 договору сторони визначили, що розрахунки за спожиту електричну енергію, реактивну енергію, лімітів споживання і потужності та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються за діючими тарифами відповідно до класу напруги, показників лічильників та тарифних груп кожної точки обліку (додатки 3.1; 3.2; 3.3).

Відповідно до п. 7.3 договору оплата електроенергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період, або плановими платежами в такі терміни: до 10 числа розрахункового місяця - 50% вартості заявленого споживання електроенергії згідно з додатком №1 до договору, з врахуванням сальдо на початок місяця. Остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий місяць, з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше: - 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно.

У абзаці 2 п.7.4 договору сторони встановили, що на суму, вказану в платіжному документі, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, інфляційні та річні згідно з діючим законодавством. Сума нарахованої пені, інфляційні та річні пред'являються споживачу у встановленому законодавством порядку.

Неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Оазис-М" своїх договірних зобов'язань перед Бердичівським РЕМ ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 11 та стаття 509 ЦК України передбачають, що однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України також встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день пред'явлення позову до суду утворилась заборгованість перед позивачем:

- за використану активну електроенергію в сумі 106,90 грн., що підтверджується рахунком за активну електроенергію №42441 від 26.11.2010р. за листопад 2010р. (а.с. 12), розрахунком заборгованості за активну електроенергію (а.с.14);

- за використану реактивну електроенергію в сумі 384,52 грн., що підтверджується рахунком за реактивну електроенергію №42442 від 26.11.2010р. за листопад 2010р. (а.с. 13), розрахунком заборгованості за реактивну електроенергію(а.с.15).

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає, що суми заборгованості відповідача за активну електричну енергію та за реактивну електричну енергію обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 525 і 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, позивач, посилаючись на п. 7.4 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка згідно розрахунку позивача (а.с. 16) становить 19,39 грн.

Відповідно до п. 7.4 даного Договору на суму, вказану в платіжному документі, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, інфляційні та річні згідно з діючим законодавством.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4,41грн. - інфляційних (розрахунок - а.с.18) та 3,63грн. - 3% річних (розрахунок - а.с.17).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, інфляційних та 3% річних, суд вважає його правильним і таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,  

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазис - М" (13371, Житомирська область, Бердичівський район, с.Іванківці, вул.Стадіонна, буд.1, код 31600070)

- на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10014, м.Житомир, вул. Пушкінська,32/8, код 22048622) - 518,85грн., з яких 106,90грн. - борг за активну електричну енергію, 384,52грн. - борг за реактивну електричну енергію, 19,39 грн. - пеня, 3,63 грн. - 3% річних, 4,41 грн. - інфляційні, а також 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено  14  березня 2011 року.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек.з повідом.про вруч.)