Рішення

від 10.03.2011 по справі 15/30/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/30/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.11                                                                                 Справа № 15/30/2011.

За позовом

Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго»,

м. Первомайськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коксохімремонт», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 624 грн. 59 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача - Рогожкіна І.О., юрисконсульт, довіреність № 843 від 08.06.2010;

від відповідача - Михайлов С.Г., директор  ТОВ «Коксохімремонт»згідно наказу № 104 від 01.06.2005.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

          Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 89 від 19.10.2007 в сумі 624 грн. 59 коп.

          Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

          Представник відповідача проти позову заперечив, зокрема, посилаючись на те, що позивачем при подачі позову пропущено строк позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між комунальним підприємством «Первомайськтеплокомуненерго», як генпідрядником, та товариством з обмеженою відповідальністю «Коксохімремонт», як субпідрядником, 19.10.2007 укладено договір субпідряду № 89  (далі - Договір).

Згідно предмету даного договору генпідрядник (позивач у справі) доручає, а субпідрядник (відповідач у справі) приймає на себе виконання капітального ремонту теплової мережі котельної № 5 (поверхневі мережі від колодязя по

вул. Макушкіна, 7 до колодязя по вул. Макушкіна, 3).

Загальна вартість договору відповідно до кошторису встановлена у сумі

62 458 грн. 00 коп. (п. 2.1 договору)

Відповідно до п.4.4 договору субпідрядник сплачує послуги генпідряду у відповідності до п. 31 Положення про взаємовідносини організацій генеральних підрядників с субпідрядними організаціями в розмірі 1% від вартості виконаних робіт. Відрахування проводяться генпідряднику за окремими рахунками.

На підтвердження факту виконання робіт позивачем додано підписану сторонами довідку про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року та акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, згідно яких вартість виконаних робіт визначена у сумі 62458 грн. 80 коп.

На виконання зобов'язань за договором генпідрядником перераховано субпідряднику грошові кошти в сумі 62 458 грн. 80 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 19.10.2007 № 2428 на суму 30 000 грн. 00 коп. та від 20.12.2007 № 2599 на суму 32 458 грн. 80 коп.

Субпідрядник відповідно до вимог п. 4.4 договору на день подачі позову до суду не сплатив позивачу 1% виконаних робіт.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та порушених законом інтересів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник  має право,  якщо інше не встановлено договором, залучити  до  виконання  роботи   інших   осіб   (субпідрядників), залишаючись  відповідальним  перед  замовником за результат їхньої роботи.  У цьому  разі  підрядник  виступає  перед  замовником  як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до п. 31 Положення про взаємовідносини організацій – генеральних підрядників з субпідрядними організаціями, затвердженого науково-технічною радою державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 14.12.1994 № 4, відшкодування  витрат  генпідрядника   за   послуги,   що надаються   субпідряднику  (адміністративно-господарські  витрати, пов'язані з забезпеченням субпідрядників технічною документацією і фронтом   робіт,   координацією   виконання   робіт,   здійсненням технічного  нагляду,  вирішенням   питань   матеріально-технічного постачання,  прийманням  і  здачею  виконаних субпідрядником робіт замовнику;  пожежно-сторожовою охороною виконаних  робіт  і  майна субпідрядників  в  межах  будівельного  майданчика;  забезпеченням субпідрядників тимчасовими  нетитульними  будівлями  і  спорудами; здійсненням  заходів  з техніки безпеки і охорони праці загального характеру;  благоустроєм  і  утриманням  будівельного  майданчика, прибиранням   та   вивезенням   сміття;  оплатою  роботи  частково використовуваних    протягом    зміни    підйомних    механізмів), субпідрядник  щомісяця  по окремих рахунках проводить відрахування генпідряднику в розмірах,  визначених згідно з контрактом.  У разі недосягнення   згоди  розмір  відрахувань  визначається  згідно  з порядком, що встановлюється Держкоммістобудування.

Відповідач на підставі п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України заявив про застосування строку позовної давності.

Згідно ч.2 п.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги,  перебіг позовної давності починається від  дня,  коли  у  кредитора  виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.  

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Право пред'явлення вимоги про відшкодування  витрат  генпідрядника   за   послуги,   що надаються   субпідряднику, виникло  у позивача після складення та підписання акта приймання виконаних підрядних робіт.

Факт виконання робіт підтверджується підписаними сторонами довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року та актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, згідно яких вартість виконаних робіт визначена у сумі 62458 грн. 80 коп.

На виконання зобов'язань за договором генпідрядником перераховано субпідряднику грошові кошти в сумі 62 458 грн. 80 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 19.10.2007 № 2428 на суму 30 000 грн. 00 коп. та від 20.12.2007 № 2599 на суму 32 458 грн. 80 коп.

Також, позивачем ще 24.12.2007 було складено рахунок-фактуру

№СФ-0000137 на оплату відповідачем 1% в сумі 624 грн. 59 коп.

Позовна заява подана позивачем до суду 01.02.2011 (відповідно до поштового штемпелю на конверті), тобто після спливу строку позовної давності відносно вимог по стягненню заборгованості за послуги генпідрядника.

Положеннями ст. 267 Цивільного кодексу України визначено наступне:

- заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

- позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

- сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем заявлено про застосування позовної давності у відзиві на позов, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, у зв'язку зі спливом позовної давності у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на позивача покладаються судові витрати у складі: 102 грн. 00 коп.  державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Покласти на позивача судові витрати у складі: 102 грн. 00 коп.  державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні  10.03.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 14.03.2011.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко