Рішення

від 01.03.2011 по справі 5020/30/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020/30/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

01 березня 2011 року справа № 5020/30/2011

За позовом:

до:

проТовариства з обмеженою відповідальністю „ХАРСКО ІНФРАСТРАЧКЕ                 УКРАЇНА”(проспект Академіка Палладіна, 18/30, місто Київ, 03142)Товариства з обмеженою відповідальність „Виробничо-комерційна фірма „Арис-Крим” (вулиця Шабаліна, 19-б, місто Севастополь, 99029) стягнення у розмірі 22807,99 грн

                                                                                                                              Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

позивача –не з'явився;

відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „ХАРСКО ІНФРАСТРАЧКЕ УКРАЇНА”   звернулось у господарський суд міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальність „Виробничо-комерційна фірма „Арис-Крим” про стягнення у розмірі 22807,99 грн., у тому числі 22755,63 грн. основного боргу та 3% річних у розмірі 52,36грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 16/10/07 від 16.10.2007 щодо оплати в повному обсязі вартості поставленого позивачем товару.

Позивач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, до початку судового засідання надав суду підписаний акт звірки розрахунків між сторонами та клопотання про розгляд справи без його участі, а також направив для огляду оригінали документів, доданих до справи (вх.№ 1579/11 від 14.02.2011).

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с.67-68/.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.10.2007 між ТОВ “Ес Джі Бі Україна”, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “ХАРСКО ІНФРАСТРАКЧЕ УКРАЇНА”, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Арис-Крим” був укладений договір постачання  №16/10/07 (далі –Договір) /а.с.10-15/.  

Відповідно до пункту 1.1 цього Договору постачальник (позивач) зобов'язувався передавати у власність покупця (відповідача), а покупець - прийняти та оплачувати продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті і кількості згідно заявок.

Умови поставки передбачають, що поставка товару здійснюється відповідно до Замовлень покупця, які мають бути надані Постачальнику, до місця, визначеного у Замовленні. Перехід права власності на партію товару відбувається після отримання Покупцем даного товару та підписання видаткової накладної представниками обох сторін; сумісно з  товаром Постачальник зобов'язаний передати Покупцю оригінали видаткової накладної, податкової накладної. При отриманні товару Покупець передає Постачальнику оригінал довіреності на отримання товару. (пункти 2.1.1, 2.1.2, 2.1.5 –2.1.8 Договору).

Згідно з пунктом 5.2 Договору ціна товару визначається на основі прайс-листа постачальника і може бути змінена виключно за попереднім узгодженням з покупцем не менше ніж за 10 (десять) робочих днів до моменту настання такої зміни.

Покупець здійснює розрахунок за товар по мірі його реалізації. Сума грошових коштів, яка підлягає періодичному перерахуванню, складається з сум реалізації товару за минулий період, який складає 15 календарних днів. Оплата здійснюється шляхом банківського переведення на рахунок постачальника за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові і товарні накладні на адресу покупця (п. 5.3 Договору).  

Позивачем зобов'язання за Договором виконувались належним чином, відповідачу був поставлений товар на загальну суму 121677,65грн., про що свідчать видаткові  накладні, підписані відповідачем (а.с.16,17, 20-25). Однак, відповідач зобов'язання за Договором в частині розрахунків за  поставлений позивачем товар виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 22755,63 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526  Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.          

Відповідно до норми абзацу другого частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються правила статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України, частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

26.10.2010 позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №294 від 22.10.2010 по сплату коштів за отриманий товар або повернення нереалізованого товару на суму 22755,63грн. /а.с.26-28/, яка була ним отримана 03.11.2010. Однак відповідач свої зобов'язання по оплаті за поставлений товар у встановлений чинним законодавством строк не виконав.   

Згідно до акту звірення розрахунків №АС-0000018 від 04.02.2010 підписаного сторонами заборгованість Товариства з обмеженою відповідальність „Виробничо-комерційна фірма „Арис-Крим” перед позивачем за період з 01.01.2009 по 31.01.2010 складає 23855,63грн.

Однак, відповідно до акту звірення розрахунків №АС-0000012 від 21.01.2011 за період з 01.01.2007 по 21.01.2011, надісланого позивачем на адресу відповідача на виконання вимоги суду супровідним листом №022-Юр від 21.01.2011/а.с.64-66/,  після 31.01.2010 відповідачем були здійснені наступні платежі 12.02.2010 - 300,00грн., 19.03.2010 - 300,00грн., 26.04.2010 - 500,00грн., тобто заборгованість  відповідача станом на  21.01.2011 склала 22755,63грн. (23855,63грн. - 300,00грн. - 300,00грн. - 500,00грн.). Даний акт звірення відповідачем підписаний не був.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 22755,63грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.                 

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач  просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 11.11.2010 по 07.12.2010 у розмірі 52,36 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає вимоги у цій частині такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116,  Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність „Виробничо-комерційна фірма „Арис-Крим”  (99029, місто Севастополь, вулиця Шабаліна, 19-б,  ідентифікаційний код 24870148, р/р 26007047021601 у КО РД АКБ ТАС-Комерцбанк,  МФО 300164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ХАРСКО ІНФРАСТРАКЧЕ УКРАЇНА” (03142, місто Київ, проспект Академіка Палладіна, буд. 18/30, нежиле приміщення №13А, ідентифікаційний код 33601363, р/р 26006003150200 у ПАТ “ІНГ БАНК Україна”, МФО 300539)  22807,99грн. (двадцять дві тисячі вісімсот сім грн. 99 коп.), у тому числі 22755,63грн. (двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят п'ять грн. 63 коп.) основного боргу та 3% річних у розмірі 52,36грн. (п'ятдесят дві грн. 36 коп.), а також 228,08грн. (двісті двадцять вісім грн. 08 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя                                                    підпис                                                            Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України  

і підписано 09.03.2011