Постанова

від 22.02.2011 по справі 16/71-1447

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/71-1447

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

22.02.11                                                                                                Справа  № 16/71-1447

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                                               Мельник Г.І.

суддів:                                                                                    Новосад Д.Ф.

                                                                                                Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Добро Івачів»,с. Івачів Долішній Тернопільського району Тернопільської області б/н від 23.11.2010 року

на рішення   господарського суду Тернопільської області від 08.11.2010 року

у справі         № 16/71-1447

за позовом:   Комунального підприємства «Тернопільводоканал», м. Тернопіль

до  відповідача: Приватного підприємства «Добро Івачів», с. Івачів Долішній Тернопільського району Тернопільської області

про стягнення заборгованості за надані послуги,

за участю представників сторін:

від позивача: Хапчур О.М. (довіреність № 38/11 від 11.01.2011 року);

від відповідача: Бицка Б.В. –директор,

                             Мартинюк О.М. (довіреність від 21.112010 року);

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Тернопільської області (суддя Хома С.О.) від 08.11.2010 року у справі № 16/71-1447 позов задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства «Добро Івачів», с. Івачів Долішній Тернопільського району Тернопільської області на користь Комунального підприємства «Тернопільводоканал», м. Тернопіль 4523 грн. 81 коп. заборгованості за надані послуги, 3523 грн. 23 коп. пені, 62 грн. 28 коп.  3% річних, 118 грн. 97 коп. втрат від інфляційних процесів, 124 грн. 41 коп. штрафу за відмову оплатити рахунки, а також 126 грн. 01 коп. державного мита та 235 грн. 46  коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині позовних вимог щодо стягнення 19 грн. 13 коп. втрат від інфляційних процесів в позові відмовлено.

Відповідач –Приватне підприємство «Добро Івачів» з постановленим рішенням не погодилося, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, оскільки вважає дане рішення неправильним і таким, що не відповідає вимогам закону. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що примірник договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 2530 від 10.07.2009 року, на який послався місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, у відповідача відсутній. Натомість, покликається на договір № 897 від 10.08.2005 року аналогічного змісту, який за твердженням скаржника, автоматично пролонговувався на наступний термін і діяв на момент виникнення спірних правовідносин. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги той факт, що 28.12.2009 року комісією у складі відповідальних працівників КП «Тернопільводоканал»та ПП «Добро Івачів» здійснено перекриття та опломбування водозапірної арматури свинарника, що належить відповідачу, за адресою: вул. Бригадна, 2 в с. Івачів Долішній, а відтак, припинено водопостачання до цього об'єкта.

Позивач –Комунальне підприємство «Тернопільводоканал»у запереченні на апеляційну скаргу (вих. № 83/11 від 17.01.2011 року), заперечуючи доводи апелянта, вказує на те, що договір № 897 від 10.08.2005 року, на який посилається скаржник, втратив чинність на підставі п. 5.5 діючого договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 2530 від 10.07.2009 року. Покликається також на те, що опломбування запірної арматури не позбавляє відповідача відповідальності за неналежне утримання та експлуатацію водопровідних мереж, тобто за виконання договірних зобов'язань, та не свідчить про розірвання договору в односторонньому порядку. На підставі наведеного просить залишити рішення господарського суду Тернопільської області від 08.11.2010 року у справі № 16/71-1447 без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 року.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у запереченні на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Тернопільської області від 08.11.2010 року у справі № 16/71-1447 –залишити без змін, виходячи з наступного.

Проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній докази, колегією суддів встановлено, що 10.07.2009 року між КП «Тернопільводоканал»(виробник) та ПП «Добро Івачів»(споживач) було укладено договір № 2530 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (надалі –договір), згідно умов якого виробник зобов'язався здійснювати забезпечення споживача питною водою до межі розмежування (п. 3.1 цього договору) згідно затвердженого уповноваженим органом добового графіку подачі води та здійснювати водопостачання і водовідведення на об'єкт споживача –свинарник, що знаходиться за адресою: с. Івачів, вул. Бригадна, 2, а споживач зобов'язався своєчасно і повністю оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, відповідати за справний стан і збереження водолічильників, водомірних вузлів та пломб, за санітарний стан приміщення водомірного вузла (п. п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1.1 договору облік кількості використаної споживачем води здійснюється за показниками опломбованого виробником водолічильника, який повинен встановлюватись на межі балансової належності мереж виробника та споживача.

Пунктом  2.3 договору передбачено, що споживач до 25-го числа кожного місяця надає виробнику інформацію про кількість  використаної води (поточні показники водолічильника, завірені печаткою і підписом уповноваженої посадової особи споживача) щодо всіх об'єктів, яким надаються послуги з водопостачання і  водовідведення за даним договором.

Остаточний розрахунок за спожиті в поточному місяці послуги споживач проводить на підставі рахунків або інших платіжних документів, поданих Водоканалом, які підлягають оплаті споживачем у триденний строк  після їх отримання, при цьому, вихідні і  святкові дні до уваги не беруться; враховуючи можливість отримання рахунків споживачем в абонентному відділі виробника остаточна оплата спожитих послуг з водопостачання і водовідведення здійснюється споживачем в будь-якому випадку  не пізніше  15 числа наступного місяця за тим, в якому йому були надані відповідні послуги (п. 2.11 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року , а в частині  своєчасно не виконаних зобов'язань –до моменту їх повного виконання, при цьому, договір вважається щорічно продовженим на тих самих умовах, якщо за один місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не направить іншій стороні письмову заяву про припинення дії договору (п. п. 5.1, 5.2 договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення, раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року N 190 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (надалі –Правила), згідно п. п. 3.1, 3.7 яких розрахунки за спожиту питну воду здійснюються усіма споживачами щомісячно на основі показів засобів обліку відповідно до умов договору.

У п. 3.1 договору сторони відповідно до ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначили точку розподілу відповідальності між виробником і споживачем за стан та експлуатацію водопровідних і каналізаційних мереж (точку розмежування балансової належності мереж виробника і споживача), яка позначена т. В1 на схемі 1233, що згідно п. 5.6 договору погоджена  споживачем та є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до наявної в матеріалах справи схеми водопровідно-каналізаційних мереж с. Івачів Долішній у водопровідному колодязі в точці розмежування балансової належності водопровідних мереж позивача та відповідача (В1) проведено підключення до комунального водопроводу м. Тернопіль і встановлено водолічильник КВБ-10 № 00704 і саме від цієї точки починається водопровідна мережа до об'єкта споживача, зазначеного у договорі, відповідальність за утримання якої за умовами цього ж договору покладено на відповідача.

Одночасно, як вбачається з вищевказаної схеми, до водопровідної мережі відповідача приєднано чотири водопроводи субабонентів (4А, 4Б, 4В, 4Г), по яких здійснюється водопостачання мешканцям села. В точках приєднання до водопровідної мережі відповідача вказані водопроводи обладнані чотирма засобами обліку (водолічильниками).

Таким чином, кількість спожитої відповідачем води визначалася на підставі показників водолічильника КВБ-10 № 00704 шляхом віднімання кількості води, спожитої субабонентами, визначеної за показниками чотирьох вищевказаних водолічильників.   

Аналізом документальних доказів у справі колегією суддів встановлено, що відповідач всупереч умовам п. 2.3 договору не надавав позивачу щомісяця інформацію про кількість використаної води (поточні показники водолічильника), а тому показники водолічильника знімалися представником позивача самостійно в присутності представника сільської ради              с. Івачів Долішній, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про зняття показників загальногрупових водомірів за період серпень 2009 року –вересень 2010 року, на підставі яких відповідачу щомісяця виставлялися рахунки на оплату послуг з водопостачання, копії яких знаходяться в матеріалах справи,  згідно погоджених сторонами у договорі тарифів.   

Однак, відповідач в порушення вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України,             ст. ст. 526 та 530 Цивільного кодексу України свої зобов'язання по договору щодо своєчасної та повної оплати наданих йому позивачем послуг належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість за спожиті в період липень 2009 року –червень 2010 року послуги в сумі 4523,81 грн.

Заперечуючи наявність цієї заборгованості, відповідач посилається на те, що 28.12.2009 року комісією у складі відповідальних працівників КП «Тернопільводоканал»та ПП «Добро Івачів» виявлено скритий витік води, здійснено перекриття та опломбування водозапірної арматури свинарника за адресою: вул. Бригадна, 2 в с. Івачів Долішній, про що складено акт від 28.12.2009 року, а тому водопостачання до цього об'єкта було припинено.

Однак, відповідно до положень п. 3.4 договору факт витоку воду повинен засвідчуватися актом обстеження водопровідно-каналізаційних мереж споживача, підписаного виробником та споживачем, якого в даному випадку складено не було. Натомість, у наявному в матеріалах справи акті від 28.12.2009 року йдеться лише про опломбування запірної арматури на об'єкті споживача (свинофермі), що не свідчить про припинення водопостачання  у водопровідній мережі відповідача.

Поряд з цим, відповідно до п. 5.22 Правил у разі зняття показів засобів обліку представник виробника зобов'язаний перевіряти цілісність пломб на засобах обліку, гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних пристроях, що перебувають у віданні споживача, а також пересвідчитись у відсутності витоку води у мережі споживача.

Як вбачається з матеріалів справи, при знятті позивачем в період серпень 2009 року – вересень 2010 року показів водолічильника КВБ-10 № 00704, через який здійснюється водопостачання до свинарника, що належить відповідачу, жодних витоків води виявлено не було. Відтак, факт витоку води і припинення позивачем надання відповідачу послуг з водопостачання у спірний період, на що посилається останній в апеляційній скарзі, не підтверджено належними та допустимими доказами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заборгованість відповідача по оплаті за надані позивачем послуг з водопостачання в сумі 4523,81 грн.  є документально підтвердженою, відповідає дійсним обставинам справи та не спростована відповідачем в установленому законом порядку, оскільки докази, що підтверджують належне виконання останнім своїх зобов'язань щодо оплати спожитих у спірний період послуг в матеріалах справи відсутні. Відтак, позовні вимоги в цій частині судом задоволено правомірно.

Водночас, зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений договором, оплату за надані йому послуги в повному обсязі та своєчасно не проводив, чим порушив свої договірні зобов'язання, позивач відповідно до ст. ст. 230-231 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»та п. п. 4.1, 4.8 договору нарахував відповідачу пеню за період прострочення оплати з  16.08.2009  року по  13.08.2010  року в сумі 3523,23 грн. та штраф у розмірі 124,41 грн. (5% суми, від оплати якої відповідач відмовився) за необґрунтовану відмову оплатити послуги з водопостачання і водовідведення згідно виставлених позивачем рахунків. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги в цій частині є такими, що підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству, а тому їх слід задоволити.

Вірно, на думку колегії суддів, задоволено судом першої інстанції і позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період серпень 2009 року –серпень 2010 року в сумі 118,97 грн. та 3% річних за період з 16.08.2009  року по  13.08.2010  року в сумі 62,28 грн., оскільки такі нараховані позивачем згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у зв'язку з простроченням відповідачем виконання своїх договірних зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг з водопостачання. У позові про стягнення з відповідача 19,13 грн. інфляційних втрат судом відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Колегією суддів не приймаються до уваги покликання скаржника в апеляційній скарзі  на договір № 897 від 10.08.2005 року, який за твердженням останнього, діяв на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки такий договір в матеріалах справи відсутній. Натомість, предметом дослідження у даній справі є договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 2530 від 10.07.2009 року, на підставі якого позивач надавав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджується рахунками на оплату цих послуг, які містять посилання на договір № 2530 від 10.07.2009 року. Зазначений договір підписаний і скріплений печатками представників обох сторін, відповідає вимогам чинного законодавства та укладений в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони (п. 5.9 договору).

Отже,    з    огляду   на    викладене   вище,   колегія   суддів   Львівського   апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 08.11.2010 року  відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, висновку місцевого господарського суду не спростовують, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В :

1.  Рішення господарського суду Тернопільської області від 08.11.2010 року у справі                  № 16/71-1447 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Добро Івачів»,              с. Івачів Долішній Тернопільського району Тернопільської області б/н від 23.11.2010 року –без задоволення.

2.  Постанова  набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.    Матеріали справи повернути господарському суду Тернопільської області.

Головуючий-суддя                                                                        Мельник Г.І.

Суддя                                                                                               Новосад  Д.Ф.

         Суддя                                                                                               Михалюк О.В.