Ухвала

від 19.12.2007 по справі 22а-1468/2007

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД     

справа № 22а -1468/07                                                         

головуючий суддя у 1-ій категорія статобліку -31                                                      

інстанції - Кеся Н.Б.                                                                

                                                                                    (справа

№ 14/112/07)

У Х В А Л А

Іменем  України

19  грудня  2007 року                                                                                                   

                 м.

Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого судді:     Туркіна

Л.П. (доповідача),

суддів:                          

Коршуна А.О., Проценко О.А.

              при

секретарі               Духневич

О.С.

позивача:                                     ОСОБА_1,

паспорт НОМЕР_1.

за участю представників сторін

позивача:                                    ОСОБА_2 дов. 29.01.07 р.

відповідача:                                Патлатий П.М.

дов.  № 126  від 04.04.07 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.

Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної

податкової інспекції у м. Кіровограді

на постанову

господарського суду Кіровоградської області від 29 травня 2007 р. у

адміністративній справі № 14/112/07

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про визнання недійсним податкових

повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:

                У

лютому 2007 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського

суду Кіровоградської області з позовною заявою про визнання нечинним

податкового повідомлення-рішення № 0008081710/0 від 13.12.2006 року про

визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в

розмірі 10 983,96 грн.

Позов пред'явлено до Державної податкової інспекції у

м. Кіровограді (далі ДПІ у м. Кіровограді), якою винесено зазначене податкове

повідомлення-рішення.

                Позивач у судовому засіданні подав

доповнення до позовної заяви, згідно якого просив визнати нечинними податкові

повідомлення- рішення  № 0008081710/0 від

13.12.06 р., № 0008091710/1 від 20.02.07 р.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що висновки викладені в акті перевірки,

який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення,

суперечать діючому законодавству з питань оподаткування і не грунтуються на

первинних бухгалтерських документах.

Зокрема позивач вказує, що, перебуваючи на спрощеній системі

оподаткування та маючи Свідоцтво платника єдиного податку з переліком видів

діяльності, якими він займався в перевіряємий період, він у відповідності до

норм Указу  Президента України  „Про спрощену систему оподаткування, обліку

та звітності суб'єктів малого підприємства” не повинен сплачувати податок з

доходів  фізичних осіб.

Також позивач вказує, що торгівля нерухомим майном, автомобілями,

засобами виробництва за своєю суттю і характером діяльності підпадають  під такий вид господарської діяльності  як торгівля, дохід від якої оподатковується

за максимальною ставкою єдиного податку, а тому 

є помилковим посиланням відповідача на відсутність  в Свідоцтвах платника єдиного податку,  виданих позивачу на 2005-2006 роки, таких

видів діяльності, як торгівля автомобілями, нерухомим майном, засобами

виробництва, як на підставу для висновку, що дохід від торгівлі автомобілями,

нерухомим майном, засобами виробництва не є доходом від торгівлі, а виступає у

якості доходу від діяльності, не передбаченої у свідоцтві платника єдиного

податку.  Крім того, ОСОБА_1 стверджував,

що реалізовані ним автомобілі, засоби виробництва  не можна розцінювати, як товар, оскільки вони

використовувались у власній господарській діяльності підприємця і являлись його

основним фондом, а КВЕД  не містить

такого виду діяльності як торгівля основними фондами.

Позивач зазначав, що відповідно до норм Указу Президента України „Про

спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого

підприємства”  суб'єкти малого

підприємства-фізичні особи мають право самостійно обирати спосіб оподаткування

доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку;

у разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємства здійснює кілька видів

підприємницької діяльності, для яких установлено  різні ставки єдиного податку, нею придбається

одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує  встановлений розмір максимальної ставки;  суб'єкт малого підприємства, який

сплачує  єдиний податок, не є платником

податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого

підприємства ).

            Згідно

до п.2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та

звітності суб'єктів малого підприємства” 

при здійсненні кількох видів діяльності позивачем сплачувався єдиний

податок по максимальному розміру ставки єдиного податку, визначеного рішенням

Кіровоградської міської ради № 430 від 28.12.1999 року у відповідності з внесеними

змінами за № 951 від 22.05.01 р. в сумі 200, 00 грн. за видом діяльності

(оптова торгівля).

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на наступне.

           В ході

перевірки податковою службою встановлено, що в перевіряєимому періоді ПП

ОСОБА_1  здійснював іншу діяльність ніж

передбачено у Свідоцтвах платника єдиного податку, а саме в 2005 році -

торгівлю нерухомим майном, роздрібну торгівлю автомобілями, а також надавав

приміщення в оренду,  в 2006 р. -

роздрібну торгівлю автомобілями, торгівлю засобами виробництва .

Підпунктом 9.12.2 пункту 9.12 ст. 9 Закону Украни „Про податок з доходів

фізичних осіб” № 889-IV від 22.05.2003 року (зі змінами та доповненнями)

визначено, що якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності  або фізична особа, яка сплачує  ринковий збір отримує інші доходи, ніж

визначені у підпункті  9.12.1 цього

пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими

цим Законом для платників податків, що не є такими  суб'єктами підприємницької діяльності.

          В

порушення вимог пп. „в” п. 19.1 ст.19 Закону України „Про податок з доходів

фізичних осіб” № 889-IV від 22.05.2003 року (зі змінами та доповненнями )

приватним підприємцем ОСОБА_1 не подано до ДПІ у м. Кіровограді  декларації про отриманні доходи від

здійснення вищезазначених видів діяльності за III, IV

квартали 2005 року та I, II, III квартали 2006 року.

         Постановою

суду від 29.05.07 р. позов задоволено, визнано нечинними  податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.

Кіровограді № № 0008081710/0 від 13.12.06 р., № 0008091710/1 від 20.02.07 р.

         Висновки

суду  обгрунтовано тим, що в межах

підприємницької діяльності осіб, що перебувають 

на спрощеній системі оподатковування можуть здійснюватися операції по реалізації

основних засобів, здійснення таких операцій не є основним видом діяльності  та не тягне за собою застосування норм

п.9.12.2 ст.9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.

        Отже є

помилковим нарахуванням позивачу податку на доходи фізичних осіб з продажу

основних фондів та засобів  виробництва

на загальних підставах, застосовуючи норми Закону України „Про податок з

доходів фізичних осіб”.

         Крім того,

як вбачається з акту перевірки, при визначенні чистого доходу, як різниці між

валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально

підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу,

податковим органом не враховано витрати позивача на придбання цінностей, їх

переобладнання, що також свідчить  про

необгрунтованість  нарахувань здійснених

податковою.

Господарський суд не погодився  з

твердженням податкової служби, що здійснення такого виду діяльності  як 

надання приміщень в оренду, не входить до переліку видів діяльності, передбачених  в Свідоцтві платника єдиного податку на 2005

рік.

          Зазначив,

що із змісту Свідоцтва про сплату єдиного податку на 2005 рік НОМЕР_2

вбачається, що до переліку діяльності позивача віднесено здача в оренду

основних фондів.

           Доказів

відносно того, що приміщення, які здавалися позивачем в оренду в 2005 році, не

входили до основних фондів позивача, відповідач суду не надав, отже не є

обґрунтованим твердження податкової служби, 

що дохід, отриманий від даного виду діяльності, не може оподатковуватися

по спрощеній системі оподаткування.

           Відповідач з висновками суду не

погодився, в апеляційній скарзі зазначив, що постанова господарського суду від

29.05.07 р. прийнята з неправильним 

застосуванням норм матеріального та процесуального права, і підлягає

скасуванню. Посилається на невірне застосування судом норм п.п „а” п.19.1  ст.19 

Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” , ст.13 Декрету Кабінету

Міністрів України „Про прибутковий податок 

з громадян” від 26.12.1992 року .

            Позивач

- ПП ОСОБА_1 подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких

зазначив, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а постанову

господарського суд Кіровоградської області такою, що прийнята у відповідності

до норм матеріального та процесуального права.

           Представник відповідача у судовому

засіданні підтримав доводи та обґрунтування

апеляційної скарги, просив постанову господарського суду від 29.05.07 р.  скасувати, позивачу в задоволенні позовних

вимог відмовити.

      Заслухавши позивача,

представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої

постанови, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає

задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціалістами ДПІ у м. Кіровограді проведена планова виїзна

документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ПП ОСОБА_1 , і/н

НОМЕР_3, за результатами проведеної перевірки 

складено акт № 747/17-1/1674100050 

від 27.11.2006 року на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення

№ 0008081710/0 від 13.12.06 р., а за результатами адміністративного оскарження

- податкове повідомлення-рішення  №

0008081710/1 від 20.02.07 р.

Перевіркою  правильності

визначення валового доходу встановлено отримання позивачем доходу на загальну

суму 111921,52 грн.,  в тому числі за

друге півріччя 2005 року на суму 1075671,51 грн. та 9 місяців 2006 року на суму

4250, 01 грн. та ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб від

господарської діяльності , яка не була ним задекларовано, чим порушено вимоги

ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 113-92 „Про

прибутковий податок  з громадян ” та

пункту „а”  п.19.1 ст.19 Закону України

„Про податок з доходів фізичних осіб”.

Висновки акту перевірки базуються 

на наступному.

          «  В перевіряємому періоді ПП ОСОБА_1 здійснював

господарську діяльність, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування за

наявності  свідоцтва платника єдиного

податку.

Відповідно до поданих приватним підприємцем ОСОБА_1 заяв від 17.11.2004

року про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та

звітності на 2005 рік та від 08.12.2005 року на 2006 рік приватним підприємцем

заявлено наступні  та задоволено шляхом

видачі свідоцтва платника єдиного податку види діяльності:

-     надання транспортних послуг  - на 2005 рік та 2006 рік;

-    

оптова та роздрібна торгівля    - на 2005

рік та 2006 рік;

-    

сервісне обслуговування автотранспорту - на 2005 рік та 2006 рік;

-    

надання приміщення в оренду - 2006 рік.

Відповідно абз. 3 п.2 Указу Президента України „Про спрощену систему

оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства” № 727/98 від

03.07.1998 року (за змінами та доповненнями) ПП ОСОБА_1 при здійсненні кількох

видів діяльності сплачувався єдиний податок в перевіряємих періодах  по максимальному розміру ставки єдиного

податку,  визначеної Рішенням   Кіровоградської міської ради № 430 від

28.12.1999 року у відповідності з внесеними змінами за № 951 від 22.05.2001

року в сумі 200, 00 грн. за видом діяльності (оптова торгівля).

           В ході

проведення перевірки встановлено, що період з 01.07.2005 року по 30.09.2006

року ПП ОСОБА_1 здійснював крім видів діяльності, які заявлені відповідно

поданих заяв про право застосування спрощеної системи  оподаткування обліку та звітності на 2005 та

2006 роки, і інші види  господарської

діяльності ,  а саме:

- торгівля нерухомим майном в 2005 році;

- роздрібна торгівля автомобілями в 2005 та 2006 роках;

- надання приміщеннь в оренду в 2005 році;

- торгівля засобами виробництва в 2006 році.

           Так

приватним підприємцем отримано дохід від реалізації наступних транспортних

засобів:

-     19.07.2005 році від реалізації „погружчика”

в сумі 416,67 без ПДВ  ОСОБА_3;

-     27.10.2005

року від реалізації автокрана ТА 16.01, МАЗ-5337, 2005 р.в., колір білий,

двигун -021863, шассі б/н, НОМЕР_4 в сумі 8333,33 грн., без ПДВ гр., ОСОБА_4.

-     05.03.2006

року від реалізації автомобіля ЗАЗ-110247, 2005 р.в., колір синій,

двигун-НОМЕР_5 в сумі 833,33 грн., без ПДВ грн., ОСОБА_5.

-     19.04.2006

року від реалізації автомобіля МАЗ-53366, 2004 р.в., колір жовтий, двигун  - 021863, шасі - НОМЕР_6 в сумі 1666,67 грн.,

без ПДВ грн. ПП ОСОБА_6.

-     31.05.2006

року від реалізації причепа ГБК 819, 

1989 р.в. ,  шассі - 012790 в сумі

416,67 грн., без ПДВ гр.ОСОБА_7.

              В

перевіряємому періоді ПП ОСОБА_1 згідно акту прийому  -передачі від 21.11.2005 року  ПП ОСОБА_1 передано обьєкт незавершеного

будівництва по вул. Г.Сталінграда, 26-Б, Релегійній організації „Слово

Пробуждения" , код ЄДРПОУ 23679230 загальною площею забудови 360 м 2,

з необхідною технічною документацією. Як зазначено в акті прийому - передачі

підписаного обома сторонами та скріпленим печатками, продавець (ПП ОСОБА_1)

отримав суму в розмірі 230000 грн. в тому числі ПДВ повністю.

              На

підставі договору оренди № 1 від 01.06.2005 року про надання складського

приміщення площею 50 м2 в оренду ТОВ „Ваш Час”, код ЄДРПОУ 32302250,

яке знаходиться за  адресою м.

Кіровоград, вул. Терешкової, 174 , приватним підприємцем отримані кошті в сумі

3705, 82 грн.»

Виходячи з викладених обставин, податкова дійшла висновку, що доходи,

отримані платником податку від реалізації транспортних засобів, незавершеного

будівництва та оренди, є доходами, отриманими поза межами його підприємницької

діяльності, а отже, відповідно до п.п.9.12.2 ст.9 Закону України  „Про податок з доходів фізичних осіб”,

повинні оподатковуватися за загальними правилами, встановленими Законом для

платників податку, що не є суб'єктом 

підприємницької діяльності 

(розділ 3.11 стор. 1 з акту перевірки). В той же час, податкова дійшла

висновку, що діяльність платника податків, щодо реалізації транспортних

засобів, незавершеного будівництва та оренди приміщень була підприємницькою

діяльністю, а отже повинна оподатковуватись 

згідно п.22.10 ст.22 Закону України „Про податок з доходів фізичних

осіб” та  розділу IV   ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України

„Про прибутковий податок  з громадян” від

26.12.1992 року ( розділ 3.1.2 стор. 14 акту перевірки ).

               З

зазначеними висновками акту перевірки не можна погодитись, виходячи з

наступного.

Як свідчить текст акту, висновки податкової  викладені у р.3.1.1 та 3.1.2 акту є

взаємовиключним, оскільки податкова водночас зазначає, що згідно пп.9.12.2

ст.9  Закону України „Про податок з

доходів фізичних осіб”, оподаткування доходів позивача від діяльності, яка на

думку  податкової  не зазначена в свідоцтві платника єдиного

податку,  повинно здійснюватись у порядку

, встановленому для осіб, що не є 

субьєктами підприємницької діяльності , а в р.3.1.2 акту зазначає, що

оподаткування платника  щодо названих

доходів повинно здійснюватись, як оподаткування 

суб'єкта підприємницької діяльності на загальних підставах, відповідно

до норм Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок  з громадян” від 26.12.1992 року.

Названі висновки податкової  в

обох випадках є такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

 Як свідчать

матеріали справи, зокрема акт перевірки, а також посилання сторін, всі

операції, щодо яких здійснено нарахування, слід віднести до операцій,

пов'язаних їз здійсненням позивачем підприємницької (господарської )діяльності,

якою відповідно до п.1.21 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних

осіб”,   п.1.32 ст.1 Закону України «Про

оподаткування прибутку підприємств» є «будь-яка

діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або

нематеріальній формах,  у разі коли

безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною,

постійною та суттєвою».

              Отже

посилання податкової на необхідність 

визначення суми податкових зобов'язань платника у відповідності до

п.9.12.2 ст.9   Закону України „Про

податок з доходів фізичних осіб” є необгрунованими.

Матеріали справи та пояснення сторін свідчать, що позивач у перевіряємий

період перебував на спрощеній системі оподаткування. Отже його оподаткування

повинно здійснюватись  відповідно до норм

п.9.12.1 ст.9, 22.10 ст. 22 Закону України Закону України „Про податок з

доходів фізичних осіб” та  розділу IV  Декрету Кабінету Міністрів України „Про

прибутковий податок  з громадян” від

26.12.1992 року, Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування,

обліку та звітності суб'єктів малого підприємства” № 727/98 від 03.07.1998

року.

              Як

свідчать матеріали справи, позивач 

зхдійснював обчислення та сплату податків саме у відповідності до

названих нормативних актів.

Посилання податкової на ту обставину, що реалізація транспортних засобів

та незавершеного будівництва  не може

здійснюватись  в межах діяльності

позивача, як СПД, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, не може бути

прийнятим до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до абз.7 п.1 Указу Президента 

України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

суб'єктів малого підприємства” № 727/98 від 03.07.1998 року, визначено

порядок  розрахунку виручки у разі

здійснення продажу основних фондів, для визначення можливостей запровадження

для особи спрощеної системи оподаткування.

Системний аналіз п.1 Указу Президента України  свідчить, що в межах діяльності особи, що

перебуває на спрощеній системі оподаткування, можуть здійснюватись операції  з реалізації основних фондів. Однак діючі

системи класифікації видів діяльності, не містять такого виду діяльності, як

„реалізація основних фондів”, що дозволяє зробити висновок, що така реалізація

можлива при здійсненні будь-якого виду діяльності.

               Статтею

8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, визначено, що

основні фонди  - це матеріальні цінності,

що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом

періоду, який перевищує 365 календарних 

днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та

вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

                  З

пояснень позивача та доданих до матеріалів справи документів (договори на

виконання транспортних послуг, акти прийому передачі виконаних робіт, шляхові

листи, рахунки-фактури на оплату транспортних послуг, податкові накладні, акти

списання паливо-мастильних матеріалів) вбачається, що ПП ОСОБА_1 реалізував

транспортні засоби, які використовував у господарській діяльності при наданні

транспортних послуг, тобто основні фонди.

Крім того, слід зазначити, що торгівля транспортними засобами, як

основними фондами, які використовувалися у власній діяльності позивача, а також

іншими засобами виробництва за своєю суттю і характером діяльності підпадає під

такий вид діяльності, як торгівля.

                В

свідоцтвах про сплату єдиного податку, виданих позивачу на 2005-2006 роки, в

перелік видів діяльності включені оптова та роздрібна торгівля, отже висновки

податкової служби щодо відсутності у позивача права користуватися спрощеною

системою оподаткування при здійсненні торгівлі, в тому числі продажу

транспортних засобів, що використовувалися підприємцем у власній господарській

діяльності, є неправомірним.

               Зазначене вище щодо права особи,

яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, на здійснення операцій з

реалізації основних фондів в межах такої діяльності, також поширюється  на операцію з реалізації об'єкту нерухомості

за адресою: вул. Г.Сталінграда, 26-Б.

Висновки акту перевірки відносно того, що у 2005 році позивач надавав в

оренду приміщення  без отримання

свідоцтва на право  здійснення такого

виду діяльності в межах спрощеної системи оподаткування, слід визнати помилковими,

виходячи з наступного.

Як   свідчать матеріали справи

06.12.2004 року позивач отримав свідоцтво про сплату єдиного податку

НОМЕР_2,  у якому зазначено такий вид

діяльності, як передача в оренду основних фондів. Відповідно до зазначеної вище

ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” складські

приміщення слід віднести до основних фондів, а отже передача їх в оренду

повністю відповідає змісту свідоцтва  про

сплату єдиного податку.

               Отже, колегія суддів дійшла висновку, що господарський

суд правильно встановив обставини справи та прийняв рішення без порушення вимог

процесуального та матеріального права, а отже постанову суду першої інстанції

слід  залишити без змін, апеляційну

скаргу - без задоволення.

            Керуючись ст. ст.195, 196, 198, 200, 205,

206 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну

скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград  залишити без задоволення.

            Постанову

господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2007 року залишити без

змін.

            Ухвала

набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена

відповідно до ст. 212 КАС України протягом місячного строку до Вищого

адміністративного суду України.

Ухвалу у повному обсязі виготовлено 21.01.2008 р.

Головуючий суддя                                                                                           Л.П. Туркіна

        судді:                                                                                                 А.О.    Коршун

                                                                                                                  О.А. Проценко