47/383
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 47/383
29.01.08
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хіммашпроект”
До Товариства з обмеженою відповідальністю “Київ Мега Буд”
Про розірвання договору та стягнення 2 711,11 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача - Єфремов В.В. –представник.;
Від відповідача - не з'явився.;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача про розірвання договору та стягнення 2 019,60 грн. основного боргу, 172,22 грн.. - пені, 361,80 грн. штрафу, 3% річних у розмірі 39,50 грн., 117,99 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 500 грн. за надання юридичної допомоги , а також стягнення витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2007 року порушено провадження у справі №47/383 та призначено до розгляду на 19.12.2007 року.
Представник позивача в судових засіданнях 19.12.2007 року та 29.01.2008 року заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.
Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 12.11.2007 року та 19.12.2007 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, та в судові засідання 19.12.2007 року, 29.01.2008 року представник відповідача не з'явився. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином. Через канцелярію Господарського суду м. Києва ніяких заяв та клопотань не подавав.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хіммашпроект” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Київ Мега Буд”, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Хіммашпроект, в якості замовника з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Київ Мега Буд”, в якості виконавця, з –другої, було укладено Договір № 27 від 27.12.2006 року (далі Договір) згідно п. 1.1 якого виконавець (підрядник) зобов'язався на власний ризик виконати у відповідності до умов даного договору ремонтно-будівельні роботи на об”єкті за адресою: м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-Б, оф.604, а замовник зобов”язався оплатити їх на умовах цього договору.
Відповідно до п.2.1.2 вищенаведеного договору виконавець приступає до виконання робіт не пізніше трьох днів з моменту отримання авансу.
Згідно з п.2.1.4 Договору виконавець підписує акт прийому-передачі виконаних робіт протягом одного дня з моменту їх виконання.
Відповідно до п.п.3.1,3.2 Договору загальна сума договору складає 7236 (сім тисяч двісті тридцять шість) грн. Передоплата складає: 5000 (п'ять тисяч ) грн., а решта ціни Договору сплачується протягом одного дня з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.
У відповідності до п.4.1 вищенаведеного договору термін виконання робіт 10 робочих днів з моменту підписання договору.
Згідно з п. 5.3 Договору у випадку, якщо виконавець виявиться неспроможним своєчасно виконати свої зобов”язання у відповідності до терміну здачі робіт, він сплачує замовнику пеню в розмірі 0,01% за кожен день затримки. Від суми кожного окремо погодженого кошторису.
Крім вищенаведеного, сторони в п. 1.2 Договору, передбачили складання Кошторису (Додаток №1), в якому сторони погодили найменування робіт, які повинні бути виконані підрядником та вартість монтажу, яку повинен сплатити замовник, а саме позивач, яка станом на день укладення Договору та Кошторису (27.12.2006 року) склала –7 236,00 грн.
Так, відповідно до позовної заяви, на виконання п. 3.2 Договору позивач (замовник) перерахував відповідачу (підряднику) аванс в розмірі 5000,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 596 від 27.12.2006 року.
Відповідно до п.4.1 Договору та пояснень представника позивача відповідач мав виконати роботи протягом десяти робочих днів з моменту підписання договору, тобто до 17.01.2007 року.
Однак, відповідно до позовної заяви, відповідач частково виконав взяті на себе зоов”язання за договором та здав замовнику (позивачу) виконані роботи за Актом здачі-приймання виконаних робіт від 12.01.2007 року підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками юридичних осіб на суму –2980,80 грн. а також зобов”язався повернути позивачу частину передоплати в сумі –2019,60 грн.
Позивач 07.02.2007 року звернувся до відповідача з претензією № 20, якою вимагав повернути частину авансу у сумі –2019,60 грн., на яку відповідачем підрядні роботи виконані не були, що відповідачем не заперечувалось, заяв, клопотань чи письмових пояснень з цього приводу з загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №47/383 чи у ході судового розгляду справи –не надходило. Відповідно до позовної заяви відповідачем дана претензія залишена без відповіді.
На день розгляду справи у суді (29.01.2008 року), згідно Договору № 27 від 27.12.2006 року, акту здачі –приймання виконаних робіт, платіжного доручення, які перелічені у позовній заяві та належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи і пояснень повноважного представника позивача, замовником –Товариством з обмеженою відповідальністю “Хіммашпроект” було перераховано підряднику –5000,40 грн. в рахунок авансових (попередніх) оплат за виконані роботи, а відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю “Київ Мега Буд”, за розрахунком позивача, дані роботи в повному обсязі не виконані, виконання підрядних робіт по Договору прострочено, належним чином здані роботи відповідачем (підрядником) по Договору згідно вищенаведеного Акту від 12.01.2007 року становлять –2980,80 грн., у зв'язку з чим, заборгованість (основний борг) відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи складає –2019,60 грн. (5000,40 грн. –2980,80 грн.) Сума заборгованості відповідача перед позивачем, (за розрахунком позивача), складає –2019,60 грн., пеня –172,22 грн., витрати з урахуванням індексу інфляції –117,99 грн., 3% річних у розмірі 39,50 грн., штраф - 361,80 грн.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Стаття 224 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
У частині 2 цієї ж статті встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 317 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.
Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено Господарським кодексом України.
Стаття 320 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно до вищевикладеного, статтею 837 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Стаття 853 ЦК України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно статті 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Згідно статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до статті 849 вищенаведеного кодексу замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника, а якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Згідно статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Згідно статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, а у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Статтею 883 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Згідно зі статтею 612 вищенаведеного кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом і якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом та істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач ТОВ “Хіммашпроект” взяті на себе зоов”язання щодо здійснення оплати за виконання робіт відповідно до умов Договору виконав належним чином та в повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача суму авансу в розмірі –5000,40 грн., а відповідач ТОВ “Київ Мега Буд” належним чином –в строк та в розмірі передбаченому договором, взяті на себе обов”язки не виконав, лише частково виконав умови договору на суму - 2980,80 грн., тобто істотно порушив умови Договору № 27 від 27.12.2006 року, а тому позовна вимога позивача щодо розірвання Договору № 27 від 27.12.2006 року є законною та обґрунтованою, підтвердженою і доведеною належними доказами, та такою, що підлягає задоволенню.
Доказів протилежного, в тому числі вчасно та в повному обсязі виконання робіт за Договором відповідач суду не надав, з загального відділу Канцелярії Господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №47/383 зазначені докази в розумінні статей 33, 34 ГПК України –не надходили.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Стаття 527 Цивільного кодексу України визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 623 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Хіммашпроект” –умови Договору № 27 від 27.12.2006 року виконало, здійснивши оплату підряднику за монтажні роботи згідно Договору, відповідно до платіжного доручення №596 від 27.12.2006 року, належним чином засвідчена копія якої долучено до позовної заяви на загальну суму –5000,40 грн., а відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Київ Мега Буд” свої зобов”язання за Договором виконало частково –ним було виконано роботи на загальну суму –2980,80 грн., що підтверджується Актом від 12.01.2007 року (який був підписаний сторонами та скріплений печатками юридичних осіб).
На даний час у відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Київ Мега Буд” перед позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю “Хіммашпроект” існує прострочена заборгованість в сумі –2019,60 грн. (5000,40 грн. –2980,80 грн.) яка ним не погашена, і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку. А тому суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у вигляді неповернутого авансу (сплаченого платіжним дорученням №596 від 27.12.2006 року) на суму якого відповідачем підрядні роботи по Договору належним чином виконані не були, в розмірі –2019,60 грн. законною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Стаття 549 Цивільного кодексу України 2004 року від 16.01.03 № 435-VI встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.
Відповідно до статті 611 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 230 ГК України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 232 ч.6 ГК України встановлено порядок застосування штрафних санкцій, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно статі 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно статі 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, враховуючи вищевикладене, та оскільки відповідач свої зобов'язання перед позивачем по виконанню підрядних робіт за Договором належним чином вчасно не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем складає –2019,60 грн., і на даний час ним не погашена, тобто судом встановлено, що на даний час є прострочення виконання відповідачем зобов'язання по здійсненню робіт за Договором, враховуючи те, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми пені за прострочення виконання зобов'язання за Договором, суд дійшов висновку що дана позовна вимога підлягає задоволенню, а розмір пені складає: виходячи з розрахунку: (7236,00 грн. х (0,01% х 182 дні (піврічний термін згідно п. 6 статті 232 ГК України) = 131,70 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені за прострочення виконання зобов'язання за Договором є законною та обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню частково –в сумі 131,70 грн.
Враховуючи те, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання за договором, а судом встановлено що відповідачем прострочено виконання зобов”язання, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога підлягає задоволенню, а розмір 3 % за період прострочення з 17.01.2007 року (останній день виконання зобов”язання за договором) по 11.09.2007 року (момент визначений позивачем в позовній заяві до якого він здійснює нарахування 3% річних) складає: (2019,60 грн. x 3%):365 x 238 (дні прострочення) = 39,50 грн. А тому, вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором є законною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі –в сумі 39,50 грн.
Суд врахувавши, що з 17 січня 2007 року (остаточний термін коли повинні були бути повернуті неосвоєні кошти від передоплати відповідно до умов Договору) по серпень 2007 року включно (момент визначений позивачем в позовній заяві до якого він здійснює нарахування втрат від інфляції) відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по оплаті наданих послуг за Договором, заборгованість відповідача перед позивачем складає 2019,60 грн. і на даний час не погашена, а позивач заявив вимогу про сплату суми боргу відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції, вважає цю позовну вимогу законною та обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню. Згідно доданих до позову розрахунків індексів інфляції в період прострочення відповідачем виконання зобовязання з січня 2007 року по серпень 2007 року включно який судом перевірено і з якими погоджується суд, сума інфляційних витрат складає 117,99 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат за невиконання відповідачем зобов”язання за Договором є законною та обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі –в сумі 117,99 грн.
Крім того, позивачем заявлена така позовна вимога як то стягнення з відповідача витрат на надання юридичної допомоги ТОВ “Українсько-німецька юридична фірма “Компетенц-ТІМ” у розмірі 500 грн., підтверджуючи зазначені витрати: Договором про надання юридичних послуг укладеного між позивачем та ТОВ “Українсько-німецька юридична фірма “Компетенц-ТІМ” №14 від 17.04.2007 року, належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 925 від 15.05.2007 року, про сплату 500 гривень за надання юридичних послуг та Актом виконаних робіт № 33 від 16.05.2007 року підписаним уповноваженими представниками позивача та виконавця скріпленого печатками юридичних осіб сторін.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов”язаних з розглядом справи.
Згідно з Постановою Верховного Суду України по справі № 30/63 від 01.10.2002 року стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг адвокатам.
Окрім цього, у інформаційному листі ВГСУ від 14.07.2004 року № 01-8/1270 “Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України ” та інформаційному листі ВГСУ від 13.02.2002 року № 01-8/155 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавств у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів” визначено, що статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.
Відповідно до вищенаведеного, вимоги позивача про відшкодування відповідачем витрат за надання юридичних послуг в розмірі - 500 грн., які були сплачені позивачем ТОВ “Українсько-німецька юридична фірма “Компетенц-ТІМ” згідно з копією платіжного доручення № 14 від 15.05.2007 року, за Договором №14 від 17.04.2007 року про надання юридичної допомоги та Актом виконаних робіт № 33 від 16.05.2007 року підписаним уповноваженими представниками позивача та виконавця скріпленого печатками юридичних осіб сторін визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі заявленому останнім.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 361 грн., 80 коп. штрафу за неналежне виконання зобов'язання за Договором посилаючись на те, що відповідачем було надано Гарантійний лист позивачу від 16.01.2007 року про те, що в разі якщо роботи не будуть виконані до 21.01.2007 року, відповідач зобов'язується сплатити штраф у розмірі 5% від суми Договору.
Так, вимогами чинного законодавства України, зокрема статтями 526,611,612 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені тим же договором або законом, такі як сплата неустойки і відшкодування збитків, оскільки гарантійний лист не є належною формою договору то і відповідно правові наслідки за ним не настають, а тому суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 361 грн..80 коп. за неналежне виконання умов договору визнається судом незаконною та необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Хіммашпроект” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Київ Мега Буд” –задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Київ Мега Буд” (код ЄДРПОУ 34476845, місцезнаходження: м. Київ, пр-т. Тичини, 20, р/р 26008300114020 в Першій КФ АТ “ВаБанк”, МФО 321637), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хіммашпроект” (код ЄДРПОУ 31409414, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-Б, оф.604, р/р 26003301310205 в ЗАТ “ОТП Банк”, МФО 300528) суму заборгованості (основного боргу) в розмірі 2019 (дві тисячі дев”ятнадцять) грн. 60 коп., 131 (сто тридцять одна) грн.,70 коп. –пені, 39 (тридцять дев”ять) грн. 50 коп. - 3% річних, 117 (сто сімнадцять) грн. 99 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 500 (п”ятсот) грн. витрат за надання юридичних послуг, а також витрат по сплаті державного мита в розмірі 174 (сто сімдесят чотири) грн., 22 коп. та 100 (сто три) грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2008 |
Оприлюднено | 12.03.2008 |
Номер документу | 1417052 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні