Рішення

від 29.02.2008 по справі 37/557(39/207пд-7/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/557(39/207пд-7/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/557(39/207пд-7/20)

29.02.08

За позовом            Товариства з обмеженою відповідальністю  "Русь Інтернешнл"

До1.          Приватного підприємства "Слав Консалтинг" (відповідач 1)2.          Товариства з обмеженою відповідальністю "Селл" (відповідач 2)3.          Закритого акціонерного товариства "Сведбанк Інвест " (відповідач 3)4.          Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер" (відповідач 4)5.          Закритого акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Либідь" (відповідач 5)6.          Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь ЛТД"

Провизнання недійсними договорів, правочину та визнання права власності

                                                                                            Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

В засідання приймали участь представники сторін :

Від позивача : Ігнатенко Т.В.- представник за довіреністю № б/н від 03.01.2008 року;

Від відповідача 1: не з'явився

Від відповідача 2: Якименко М.М.- представник за довіреністю № б/н від 15.01.2008 року;

Від відповідача 3: не з'явився

Від відповідача 4: Негреш М.О. –представник за довіреністю № б/н від 03.10.2007 року;

Від відповідача 5: Негреш М.О. –представник за довіреністю № б/н від 03.10.2007 року;

Від відповідача 6: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю  "Русь Інтернешнл" до Приватного підприємства "Слав Консалтинг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Селл", Закритого акціонерного товариства "ТАС-Інвестбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер", Закритого акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Либідь" про визнання недійсними: іпотечного договору від 30 жовтня 2006 року, укладеного між ТОВ "Селл" та ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" (далі - Договір іпотеки); договору суборенди від 24 листопада 2006 року та додаткової угоди до нього від 11 грудня 2006 року укладеного між ТОВ "Селл", ТОВ "Русь Інтернешнл" та ПП "Слав Консалтинг" (далі - Договір суборенди); договору від 12 грудня 2006 року про відступлення прав за іпотечним договором від 30 жовтня 2006 року укладеного між  ЗАТ   "ТАС-Інвестбанк"  та  ТОВ   "Вольний   вітер" (далі  -  Договір відступлення прав за іпотечним договором); договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22 грудня 2006 року укладеного між ТОВ "Вольний вітер" та ЗАТ "Туристичний комплекс "Либідь" (далі - Договір купівлі-продажу).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Селл" не мала права укладати Договір іпотеки, оскільки придбало майно готельного комплексу "Русь" за угодою, яка рішенням третейського суду визнана недійсною, а отже, ТОВ "Селл" не вважатися власником спірного майна. Крім того, позивач зазначає, що Договір іпотеки укладено в період дії судової заборони на реалізацію спірного майна, що суперечить приписам статті Закону України "Про іпотеку", а також при відсутності державної реєстрації за ТОВ "Селл" права власності на готельний комплекс при укладенні договору іпотеки, що свідчить і порушення  сторонами спірної угоди положення  ст.   182  Цивільного кодекса України, частини 6 ст. З Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Договір про відступлення прав за іпотечним договором позивач просив визнати недійсним з огляду на недійсність самого Договору іпотеки.

Дійсність Договору купівлі-продажу позивачем оспорена з тих підстав, що він укладений на виконання інших протизаконних угод, зокрема, Договору іпотеки та Договору про відступлення прав за іпотечним договором. Крім того, Договір купівлі-продажу укладено всупереч вимогам ст. ст. 36, 38 Закону України "Про іпотеку", а саме - без повідомлення про відчуження іпотекодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Селл".

Договір суборенди позивач вважає незаконним з огляду на те, що передача ТОВ "Селл" майна в оренду ТОВ "Русь Інтернешнл" здійснена не власником майна, а особою, яка придбала майно за недійсним правочином. Відтак, угода про передачу майна в суборенду ПП "Слав Консалтинг" є недійсною в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України

Рішенням Господарського суду Донецької області від 25 липня 2007 року позов задоволено. Визнано недійсними іпотечний договір, договір про відступлення прав за іпотечним договором, договір купівлі-продажу нерухомо: майна та договір суборенди.

Постановою     Донецького     апеляційного     господарського     суду 20 серпня 2007 року рішення Господарського суду Донецької області від 25 липня 2007 року залишено без змін.

Постановою   Вищого   господарського   суду   України   від  1  листопада 2007 року постанову  Донецького  апеляційного  господарського   суду від 20 серпня 2007 року було залишено без змін.

Не погодившись з прийнятим у даній справі судовим рішенням, ТОВ "Вольний вітер" подало касаційну скаргу до Верховного Суду України  на постанову  Вищого   господарського   суду   України   від  1  листопада 2007 року у справі № 39/207 пд.

18.12.2007 року Верховним Судом України було прийнято постанову у справі № 39/270пд, якою рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2007 року, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2007 року та постанову Вищого господарського суду України від 01.11.2007 року у справі № 39/270 пд скасовано, а справу скеровано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 17.01.2007 р. справу №  39/207 пд було передано на новий розгляд судді Кондратовій І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2008 року було прийнято справу № 39/207пд до свого провадження та присвоєно їй номер «39/207пд-37/20», розгляд справи було призначено на 14.02.2008 року.

Крім того, на розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селл", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер",  Закритого акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Либідь", Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь ЛТД",  Закритого акціонерного товариства  "ТАС- Інвестбанк" про визнання недійсним з моменту укладення правочин, укладений між ЗАТ "Туристичний комплекс "Либідь" та ТОВ "Русь ЛТД" про передачу готельного комплексу до статутного капіталу ТОВ "Русь ЛТД".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2007 року порушено провадження у справі № 37/557, розгляд справи було призначено на 26.11.2007 року о 11-45.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2007 року було зупинено провадження у справі  № 37/557 до вирішення Верховним Судом України пов'язаної  з  нею справи   № 39/207пд.

18.12.2007 року Верховним Судом України було прийнято постанову у справі № 39/270пд, якою рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2007 року, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2007 року та постанову Вищого господарського суду України від 01.11.2007 року у справі № 39/270 пд скасовано, а справу скеровано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2008 року № 37/557 було поновлено провадження у справі.

29.01.2008 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю  "Русь Інтернешнл" звернувся до суду з клопотанням про об'єднання судових справ № 37/557 та № 39/207 пд-37/20. Клопотання мотивовано тим, що позовні вимоги в обох справах спрямовані на захист порушених прав позивача як власника спірного об'єкту, є однорідними та такими, що тісно пов'язані між собою підставами виникнення та наявними доказами у матеріалах справ.

В судовому засіданні 14.02.2008 року представник позивача підтримав подане клопотання в повному обсязі. Відповідачі проти поданого клопотання не заперечували.

Відповідно до статті 58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Враховуючи те, що позовні вимоги по справі № 37/557 та справі № 39/207 пд-37/20  пов'язані між собою підставами виникнення та засобами доказування, суд вважав за доцільне скористатись наданим йому правом та об'єднав справи № 37/557 та № 39/207 пд-37/20 в одне провадження, присвоївши їй номер 37/557 (39/207пд-37/20).

Крім того, позивач заявив клопотання про залучення до участі у справі № 37/557 Приватне підприємство "Слав Консалтинг" в якості співвідповідача, мотивуючи своє клопотання тим, що дана юридична особа є суборендатором спірного майна. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер"  та Закритого акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Либідь" проти поданого клопотання заперечує. Судом подане клопотання було відхилено, оскільки судом об'єднані справи 37/557 та № 39/207 пд-37/20, Приватне підприємство "Слав Консалтинг" є відповідачем по справі № 37/557 (39/207пд-37/20), а отже відсутні підстави для залучення даної юридичної особи.

Представник Закритого акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Либідь" в судовому засіданні 14.02.2008 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи № 37/557 для надання суду доказів порушення ВГСУ України касаційного провадження у справі № 48/137. Судом подане клопотання відхиляється, як безпідставне, оскільки рішення по справі № 48/137 набрало законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2008 року було об'єднано справи № 37/557 та № 39/207пд-37/20 в одне провадження з присвоєнням номеру - № 37/557 (39/207пд-37/20), розгляд справи відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представником відповідачів 4 і 5 було заявлене клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Вищим господарським судом України справи № 48/137 Господарського суду м. Києва. Судом подане клопотання було відхилено, оскільки рішення Господарського суду м. Києва по справі № 48/137 набрало законної сили, а отже у суду відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі в розумінні статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Представником відповідачів 4 і 5 також заявлене клопотання про витребування матеріалів справи постійно діючого третейського суду при  асоціації "Реалізації та захисту прав і законних інтересів юридичних і фізичних осіб” за позовом ТОВ "Русь Інтернешнл" до ТОВ "Селл" про визнання недійним з моменту укладення договору купівлі –продажу від 30.10.2006 року та визнання недійсним з моменту підписання акта прийому –передачі готельного комплексу "Русь" від 30.10.2006 року.

Зазначене клопотання судом відхилене, оскільки заявником не обґрунтовано необхідності дослідження судом вищевказаних матеріалів справи третейського суду. При цьому судом враховується, що у матеріалах справи № 37/557 (39/207пд-37/20) знаходиться рішення від 14 червня 2007 року постійно діючого третейського суду при асоціації "Реалізації та захисту прав і законних інтересів юридичних і фізичних осіб” за позовом ТОВ „Русь Інтернешнл” до ТОВ "Селл ", яким було визнано недійним з моменту укладення договір купівлі –продажу від 30.10.2006 року та визнано недійсним з моменту підписання акт прийому –передачі готельного комплексу "Русь" від 30.10.2006 року. Вказане рішення третейського суду набрало законної сили, в установленому законом порядку не визнано недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні 26.02.2008 року надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що  станом на 19.02.2008 р. назву відповідача 3 - Закрите акціонерне товариство "ТАС-Інвестбанк" змінено на Закрите акціонерне товариство "Сведбанк Інвест". В зв'язку з тим, що в даному випадку реорганізації не відбулась, а отже відсутні правові підстави для здійснення процесуального правонаступництва у відповідності до статті 25 ГПК України, проте зміну найменування зареєстровано у встановленому порядку, а тому вірним слід вважати найменування відповідача 3 - Закрите акціонерне товариство "Сведбанк Інвест ".

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 2 позовні вимоги позивача визнав в повному обсязі.

Представник відповідача 4 і відповідача 5 проти заявлених позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Відповідачі 1, 3 і 6 в судове засідання уповноважених представників не направили, письмових заперечень на позов не надали, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили, а тому у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності представників відповідачі 1, 3 і 6.

В судовому засіданні 26.02.2008 року розгляд справи було закінчено та прийнято рішення по даній справі. Представник відповідача 4, 5 заперечував проти оголошення вступної та резолютивної частини рішення та просиив суд оголосити повний текст рішення.

У відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судвому засіданні 26.02.2008 року судом було оголошено перерву до 29.02.2008 року для виготовлення повного тексту рішення, про що сторони були повідомлені належним чином.

У відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.02.2008 року оголошено повний текст рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю  "Русь Інтернешнл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селл" був укладений договір купівлі –продажу готельного комплексу "Русь", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 4, загальною площею 22 934, 400 м2. (надалі –готельний комплекс "Русь"). На виконання даного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Селл" готельний комплекс "Русь", що підтверджується актом приймання-передачі, який підписаний уповноваженими представниками сторін.

30 жовтня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селл" та Закритим акціонерним товариством "ТАС-Інвестбанк"  був укладений іпотечний договір № 340/341/342/339/ІП-2. Відповідно до п. 2.1 договору іпотеки предметом іпотеки був зазначений вище готельний комплекс "Русь".

24 листопада 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селл" (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю  "Русь Інтернешнл" (орендар) та Приватним підприємством "Слав Консалтинг" (суборендар) був укладений договір суборенди, відповідно до умов якого Приватне підприємство "Слав Консалтинг" отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю  "Русь Інтернешнл" готельний комплекс "Русь" за погодженням з Товариством з обмеженою відповідальністю "Селл".

В подальшому 11 грудня 2006 року до договору суборенди нежилого приміщення від 24.11.2006 року було укладено додаткову угоду. Відповідно до зазначеної додаткової угоди Товариство з обмеженою відповідальністю  "Русь Інтернешнл" набуло статусу та прав орендодавця, Приватне підприємство "Слав Консалтинг" –статусу орендаря.

12 грудня 2006 року між Закритим акціонерним товариством "ТАС-Інвестбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер" було укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором від 30 жовтня 2007 року. Відповідно до п. 1 зазначеного вище договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер" набуло прав іпотекодержателя щодо готельного комплексу "Русь".

22 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер" та Закритим акціонерним товариством "Туристичний комплекс "Либідь" був укладений договір купівлі –продажу нерухомого майна –готельного комплексу "Русь".

В свою чергу, ЗАТ "Туристичний комплекс "Либідь" передало готельний комплекс "Русь" до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь ЛТД", що підтверджується статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь ЛТД", затвердженим загальними зборами учасників від 02 квітня 2007 року.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на порушенні його прав як власника нерухомого майна. Позивач зазначає, що він є власником готельного комплексу "Русь", яке відчужене за спірними угодами, а тому вважає, що укладені угоди не відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того, позивач просить захистити порушене та оспорюване його право щодо права власності на спірне майно : на готельний  комплекс "Русь" загальною площею 22 934,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4 (літ.А).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих сторонами доказів судом встановлено, що рішенням від 14 червня 2007 року постійно діючого третейського суду при асоціації "Реалізації та захисту прав і законних інтересів юридичних і фізичних осіб” був задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю  "Русь Інтернешнл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селл", визнано недійним з моменту укладення договір купівлі –продажу від 30.10.2006 року, а також визнанано недійсним з моменту підписання акт прийому –передачі готельного комплексу "Русь" від 30.10.2006 року.

Господарським судом міста Києва встановлено, що рішення третейського суду від 14.06.2006 року жодною із сторін спору не оскаржувалось і, відтак, набрало законної сили.

Згідно з п. 5 ч. 1 статті 4 Закону України "Про третейські суди" одним із принципів організації і діяльності третейського суду є обов'язковість для сторін рішень третейського суду. Відповідно, рішення третейського суду від 14.06.2006 року є обов'язковим до виконання його сторонами, тобто –ТОВ "Русь Інтернешнл" і ТОВ "Селл".

Отже, виходячи з положень статті 4 Закону України "Про третейські суди", в силу обов'язковості рішення третейського суду для його сторін факт визнання вказаним рішенням третейського суду недійсним договору купівлі –продажу від 30.10.2006 року згідно статті 216 ЦК України обумовлює відсутність у сторін третейського спору - ТОВ "Русь Інтернешнл" та ТОВ "Селл" прав та обов'язків продавця і покупця за вищевказаним договором відповідно, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судом також встановлено, що позивач звертався до Господарського суду міста Києва з аналогічним позовом щодо визнання недійсним договору купівлі –продажу нерухомого майна від 30.10.2006 року. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2007 року № 05–6–33/529 позивачеві було відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі п. 2 ст. 62 ГПК України з огляду на існування такого, що набрало законної сили, рішення третейського суду, яке є тотожним за суб'єктним складом, предметом і підставами. При цьому господарський суд зазначив, що третейський суд відповідно до ст. 6 Закону України "Про третейські суди" вправі вирішувати питання про визнання договорів недійсними, а отже –мав передбачені законом підстави для вирішення спору про визнання недійсним договору купівлі –продажу від 30.10.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селл".

З наявних в справі матеріалів вбачається, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Русь Інтернешнл" (протокол  від 30.09.2006 року), на підставі якого зазначеним товариством був укладений договір купівлі –продажу нерухомого майна від 30.10.2006 року, визнане недійсним рішенням Господарського суду м. Києва він 08.05.2007 року у справі № 48/137, яке набрало законної сили.

Судом також встановлено, що відчуження майна за договором купівлі –продажу від 30.10.2006 року відбулось всупереч ухвали Торезького міського суду Донецької області від 13.09.2006 року, що набрала законної сили та якою був накладений арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ТОВ "Русь Інтернешнл" на праві власності, в тому числі й на готельний комплекс "Русь", було заборонено вчиняти від імені ТОВ "Русь Інтернешнл" будь –які правочини тощо.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача 4, 5 на те, що 09.10.2006 року ухвала Торезького міського суду Донецької області від 13.09.2006 року  по справі № 2-2021/06 скасована, а отже припинила всі обмеження та обтяження щодо нерухомого майна позивача, оскільки відповідно до п. 11 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали. Як встановлено судом ухвала Торезького міського суду Донецької області від 13.09.2006 року  по справі № 2-2021/06 була оскаржена до апеляційного суду, що підтверджується довідкою Торезького міського суду Донецької області від 23.10.2006 року, отже на час укладання між Товариством з обмеженою відповідальністю  "Русь Інтернешнл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селл" договору купівлі –продажу готельного комплексу "Русь" діяли заходи вжиття забезпечення позову та заборона щодо відчуження готельного комплексу "Русь".

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність належних підстав для набуття ТОВ "Селл" права власності на готельний комплекс "Русь", а отже –й відсутності у відповідача 2 права на відчуження вказаного нерухомого майна.

Відтак, з огляду на недійсність договору купівлі-продажу від 30.10.2006 року, договір іпотеки від 30.10.2006 року також підлягає визнанню недійсним, як укладений без належних правових підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 року N 898-IV іпотека - це різновид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 575 Цивільного кодексу України іпотека є різновидом застави. Відповідно до статті 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, між іншим, за умови, якщо нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий об'єкт права власності, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки недійсність вищевказаного договору купівлі-продажу обумовлює відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Селл" права власності на предмет іпотеки, а відтак відповідач 2 не міг бути іпотекодавцем за договором іпотеки від 30.10.2006 р., у зв'язку з чим договір іпотеки підлягає визнанню недійсним.

Крім того, частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини 6 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього закону.

Проте, як встановлено судом, право власності іпотекодавця на готельний комплекс "Русь" було зареєстроване за ТОВ "Селл" на підставі договору купівлі –продажу від 30.10.2006 р. лише 06.11.2006 року, тобто вже після укладення спірного договору іпотеки. Наведене є додатковою підставою для визнання недійсним договору іпотеки від 30.10.2006 р.

Про неправомірність укладення зазначеного договору іпотеки свідчить також факт існування на момент укладення договору заборони відчуження та передачі готельного комплексу "Русь" (ухвала Торезького міського суду Донецької області від 13.09.2006 року у справі № 2-3433/06).

Відповідно до частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За правилами статті 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, передбачених статтею 203 Цивільного кодексу України, є підставою для недійсності правочину, такий правочин може бути визнаний судом недійсним на підставах, встановлених законом в разі заперечення його дійсності однією із сторін або іншою заінтересованою особою.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про іпотеку" у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач-2 в момент вчинення правочину порушив статті 6 Закону України "Про іпотеку", договір укладено з порушеннями ст. ст. 575, 583 Цивільного кодексу України, оскільки предметом даного договору є нерухоме майно, яке не могло бути відчужене заставодавцем в момент укладення договору, у заставодавця було відсутнє відповідне майнове право розпоряджатись об'єктом іпотеки.

З огляду на вищенаведене, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селл" і Закритим акціонерним товариством "ТАС-Інвестбанк" договір іпотеки від 30.10.2006 р., відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, визнається судом недійсним як такий, що суперечить ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

З урахуванням того, що ТОВ "Селл" не набуло у встановленому порядку права власності на об'єкт нерухомого майна, відповідно, зазначене товариство не могло бути орендодавцем за договором суборенди від 24.11.2006 року. Більше того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл", будучи законним власником готельного комплексу "Русь", не могло виступати орендарем власного майна.

За таких обставин договір суборенди від 24.11.2006 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селл", Товариством з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" і Приватним підприємством "Слав Консалтинг" підлягає визнанню недійсним згідно статті 215 Цивільного кодексу України як такий, що укладений з порушенням частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.

Відносно договору про відступлення прав за іпотечним договором від 30.10.2006 року, укладеного 12.12.2006 року між ЗАТ "ТАС –Інвестбанк" та ТОВ "Вольний вітер", суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель вправі здійснювати відступлення прав за іпотечним договором. Проте, таке відступлення може бути здійснене лише за дійсним договором.

Судом встановлено, що договір іпотеки від 30.10.2006 року був укладений без належних правових підстав, відтак, такий договір в свою чергу не міг обумовлювати жодних правових наслідків, крім тих, що пов'язані з її недійсністю, в тому числі й щодо відступлення прав за договором іпотеки, а тому договір від 12.12.2006 року про відступлення прав за іпотечним договором від 30.10.2006 року є недійсним, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства.

22.12.2006 року  між ТОВ "Вольний вітер" (продавець) та ЗАТ "Туристичний комплекс "Либідь" (покупець) уклали договір купівлі – продажу готельного комплексу "Русь". При цьому сторони виходили з того, що ТОВ "Вольний вітер" набув права продажу вказаного нерухомого майна на підставі вищезгаданого Договору від 12.12.2006 р. відступлення прав за іпотечним договором від 30.10.2006 р.

Враховуючи недійсність договору іпотеки від 30.10.2006 р. та договору від 12.12.2006 р. про відступлення прав за вказаним іпотечним договором, договір купівлі-продажу від 22.12.2006 р. щодо предмета іпотеки укладений без належних правових підстав і має бути визнаний недійсним.

Крім того, купівлю-продажу здійснено з порушенням чинного законодавства, зокрема процедури, встановленої Законом України "Про іпотеку"

Як передбачено статтею 38 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі –продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Сторонами не надано суду належних доказів такого повідомлення іпотекодавця –Товариство з обмеженою відповідальністю "Селл".

Відповідно до статті 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Судом встановлено, що ТОВ "Вольний вітер" не набуло у встановленому законом порядку право продажу спірного майна.

За таких обставин, судом визнається недійсним договір  купівлі –продажу нерухомого майна –готельного комплексу "Русь", який укладений 22 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер" та Закритим акціонерним товариством "Туристичний комплекс "Либідь", внаслідок недійсності договору іпотеки, відступлення права вимоги за договором іпотеки, відсутності у ТОВ "Вольний вітер" права продавця, а також з підстав порушення процедури встановленої Законом України "Про іпотеку".

Як вбачається з наданих суду матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство "Туристичний комплекс "Либідь" передало до статутного капіталу спірне майно, що підтверджується п. 8.2.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь ЛТД", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 02 квітня 2007 року (протокол №3).

Факт передачі вказаного майна до статутного фонду ТОВ «Русь ЛТД»підтверджується залученими до матеріалів справи свідоцтвом про право власності, виданим Головним управлінням комунальної власності м. Києва 20.08.2007 р. за №1059-В та витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.02.2008 р.

Відтак вбачається, що Закритим акціонерним товариством "Туристичний комплекс "Либідь" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Русь ЛТД" вчинений правочин щодо відчуження на користь ТОВ "Русь ЛТД " нерухомого майна –готельного комплексу "Русь" в обмін на корпоративні права останнього.

Згідно статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Правочин за змістом являє собою дії, спрямовані на досягнення цивільно-правових результатів, тобто на набуття, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків, на встановлення, зміну та припинення цивільно - правових відносин.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, яка діяла на момент вчинення правочину) вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України, права користування водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Враховуючи, що ЗАТ "Туристичний комплекс "Либідь" не набув права власності на спірний об'єкт, відтак, вказаний правочин не відповідає вимогам закону (ст.ст. 658, 716 Цивільного кодексу України), і підлягає визнанню недійсним відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Укладення відповідачами вищезазначених договорів щодо відчуження належного власнику майна без згоди останнього порушує права позивача на володіння, користування та розпорядження належним йому майном, свідчить про невизнання вказаних прав відповідачами, що обумовлює необхідність судового захисту порушених та невизнаних прав способами, передбаченими ст. 16 ЦК України.

Відповідно статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що жодний з відповідачів правомірно не володіли спірним майном, відчуження майна здійснювалось особами, які не мали право його відчужувати, спірне майно не вибувало із володіння позивача, а тому а тому суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про визнання за позивачем права власності на готельний комплекс "Русь", суд виходить з того, що спірне нерухоме майно не вибувало з фактичного володіння позивача, а відтак підстав для застосування положень ст.ст. 330, 388 Цивільного кодексу України щодо неможливості витребування майна у добросовісного набувача немає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 58, 82 –85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл " задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним з моменту укладення іпотечний договір № 340/341/342/339/ІП-2 від 30.10.2006 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Селл” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 29, код ЄДРПОУ 32657457) та Закритим акціонерним товариством „ТАС –Інвестбанк” (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 21658672).

3.          Визнати недійсним з моменту укладення договір суборенди б/н від 24.11.2006, укладений  між Товариством з обмеженою відповідальністю „Селл” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 29, код ЄДРПОУ 32657457), Товариством з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, 4, код ЄДРПОУ 32380281) та Приватним підприємством „Слав Консалтинг” (83080, м. Донецьк, пр. Ленінський, 140/19, код ЄДРПОУ 32183074).

4.          Визнати недійсним з моменту укладення договір № 4443 від 12.12.2006 р. про відступлення права за іпотечним договором № 340/341/342/339/ІП-2 від 30.10.2006 року, укладений між Закритим акціонерним товариством "ТАС –Інвестбанк" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 21658672) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вольний вітер” (01023, м. Київ, пл.. Перемоги, 1, оф. 218, код ЄДРПОУ 33155729).

5.          Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі –продажу нерухомого майна № 4721 від 22.12.2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер" (01023, м. Київ, пл. Перемоги, 1, оф. 218, код ЄДРПОУ 33155729) та Закритим акціонерним товариством „Туристичний комплекс "Либідь" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 53, код ЄДРПОУ 32113143).

6.          Визнати недійсним з моменту укладення правочин щодо відчуження готельного комплексу "Русь" шляхом передачі його до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь ЛТД", вчинений Закритим акціонерним товариством "Туристичний комплекс "Либідь" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 53, код ЄДРПОУ 32113143) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Русь ЛТД" (04053, м. Київ, вул.Артема,37-41, ідентифікаційний код 34925857).

7.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, 4, код ЄДРПОУ 32380281) право власності на готельний  комплекс "Русь" загальною площею 22 934,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4 (літ.А).

8.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селл" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 29, код ЄДРПОУ 32657457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, 4, код ЄДРПОУ 32380281) 99,17 грн. судових витрат по сплаті державного мита та  19,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Сведбанк Інвест" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 21658672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, 4, код ЄДРПОУ 32380281) 85,00 грн. судових витрат по сплаті державного мита та  19,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10.          Стягнути з Приватного підприємства "Слав Консалтинг" (83080, м. Донецьк, пр. Ленінський, 140/19, код ЄДРПОУ 32183074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, 4, код ЄДРПОУ 32380281) 99,17 грн. судових витрат по сплаті державного мита та  19,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

11.          Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вольний вітер" (01023, м. Київ, пл. Перемоги, 1, оф. 218, код ЄДРПОУ 33155729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, 4, код ЄДРПОУ 32380281) 99,17 грн. судових витрат по сплаті державного мита та  19,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.          Стягнути з Закритим акціонерним товариством "Туристичний комплекс "Либідь" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 53, код ЄДРПОУ 32113143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, 4, код ЄДРПОУ 32380281) 99,17 грн. судових витрат по сплаті державного мита та  19,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

13.          Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю „Русь ЛТД” (04053, м. Київ, вул.Артема,37-41, ідентифікаційний код 34925857) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Русь Інтернешнл»(01601, м. Київ, вул. Госпітальна, 4, код ЄДРПОУ 32380281) 85,00 грн. судових витрат по сплаті державного мита та  19,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14.          Після вступу рішення в законну силу видати накази.

15.          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       І.Д. Кондратова