Рішення

від 29.02.2008 по справі 31/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/62

29.02.08

За позовом                     Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа»м. Київ

доГоловного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

проспонукання щодо вчинення дій та підписання договору

                      Суддя Качан Н.І.

Представники:

від позивача:Кременскова І.С. –представник за довіреністю

від відповідача:Шинкаренко Я.В.,Нечипорук Н.О. –пред. за довірен.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлено про зобов'язання Головного  управління комунальної власності міста Києва як  виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити дії по виконанню п. 54 Додатку № 4 до рішення Київської міської ради від 08.02.07 № 62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки», а саме :  зареєструвати заяву про приватизацію, здійснити підготовчу роботу по приватизації та продажу нежилого приміщення, шляхом проведення оцінки, укладення договору купівлі-продажу цих приміщень загальною площею 387,40 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 42 літ. «А», «А'»та складання акту фактичної передачі зазначеного об'єкту нерухомого майна з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що Головне управління комунальної власності міста Києва безпідставно відмовило у проведенні підготовчої роботи по приватизації та реєстрації заяв про приватизацію зазначених  приміщень, які ґрунтуються на рішенні Київської міської ради від 08.02.07 № 62/723, висновку Головного управління охорони культурної спадщини, положеннях Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (мала приватизація)», Закону України «Про охорону культурної спадщини». Позивач також зазначив, що положення Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини» щодо заборони приватизації пам'яток культурної спадщини не поширюються на нежилі приміщення загальною площею 387,40 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 42 літ. «А», «А'», які  є пам'яткою історії місцевого значення.

Відповідач проти позову заперечував, у відзиві на позовну заяву зазначив, що його дії повністю відповідають Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини», оскільки Верховною радою України відповідний  перелік ще не затверджений. Відповідач також зазначає, що категорія пам'ятки місцевого значення не змінює статусу об'єкта культурної спадщини як пам'ятки і не може бути підставою для ствердження, що положення вказаного Закону не поширюються на вкаже приміщення.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2008 р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.02.2008 року. Судові . засідання відкладались  на   27.02.2008 р., 29.02.2008 р

На підставі ст.75 ГПК України, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, здійснювалося фіксування судового процесу та складалися протоколи , які залучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін , Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Положеннями ст. 7 Закону України № 401-XIV від 15.01.1999 р. "Про столицю України - місто-герой Київ" та ст. 5 Закону України № 280/97-BP від 21.05.1997 р. "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що система місцевого самоврядування у місті Києві включає: територіальну громаду міста, міського голову, міську раду, виконавчий орган міської ради, районні ради, виконавчі органи районних у мiстi рад, органи самоорганізації населення.

Статтею  10 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ"  встановлено, що Київська міська та районні в мiстi ради мають власні виконавчі органи, якi утворюються відповідно Київською міською радою, районними в мiстi радами, пiдзвiтнi та підконтрольні відповідним радам.

Міська рада, згідно з положеннями ст. 10 Закону України  "Про місцеве самоврядування в Україні" є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її iменi та в її інтересах функції i повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 11 вказаного Закону України визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та iншi створювані радами виконавчі органи, які є підконтрольними i підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Рішенням Київської міської ради від 10 липня 2003 року за № 584/744 «Про затвердження Положень про головні управління, управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)»затверджено Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яким визначено, що відповідач є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним і підконтрольним Київській міській раді та підпорядкованим Київському міському голові.

Заявляючи позовні вимоги позивач відзначає, що Головне управління комунальної власності міста Києва листом від 25.12.2007 № 042/9/1-9204 відмовилось розпочати підготовчу роботу по приватизації та зареєструвати заяви про приватизацію нежилих приміщень (копія відповідей додані до матеріалів справи), з посиланням на заборону, встановлену Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини».

Позивач вважає, що відповідачем вказаною вище відмовою грубо порушено його права на проведення приватизації об'єкту оренди, а посилання відповідача на положення Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини»є необґрунтованими, та такими, що не відповідають дійсності оскільки положення вказаного Закону України не поширюються на нежитлові приміщення загальною площею 387,40 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 42 літ. «А», «А'», які є об'єктом культурної спадщини, але не відносяться до пам'яток культурної спадщини    та просить суд зобов'язати Головне управління комунальної власності міста Києва здійснити дії по виконанню п. 54 Додатку № 4 до рішення Київської міської ради від 08.02.07 № 62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на  2007 - 2010 роки».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав.

25.01.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа»та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»був укладений договір оренди нежилих приміщень загальною площею 360,70 кв. м на мансарді по вул..Володимирська       № 42 літ. «А», «А'». Згідно з актом обміру приміщень від 02.11.2007 року та додатковою угодою про внесення змін до Договору оренди  нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 10/2475 від 25.01.2007 року було змінено загальну площу нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 42 літ. «А», «А'», а саме 358,60 кв.м. Акт приймання-передачі вказаного приміщення було підписано сторонами  25.01.2007 року.

10.09.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа»та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»був укладений договір оренди нежилих приміщень загальною площею 28,80 кв. м. (на мансарду ) по вул.. Володимирська       № 42 літ. «А», «А'»№ 10/2763, який діє до 10.09.2010 р. В той же день 10.09.2007 року було підписано акт приймання-передачі вказаного приміщення.

Київська міська рада своїм рішенням від 08.02.07 № 62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки»(зі змінами від 14.06.2007 р., 25.10.2007 р.) включила нежиле приміщення по вул. Володимирська, 42 літ. «А», «А'»площею 387,4 кв.м. до переліку об'єктів, що підлягають приватизації (п.54  Додатку  № 4).

На виконання ч. 1 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», 06.12.2007 р. ТОВ «Транс-Медіа»уклало із Головним управлінням охорони культурної спадщини «Охоронний договір»за адресою: м. Київ. вул. Володимирська, 42 № 1746 на нежитлові приміщення загальною площею 387,4 кв. м.

Головне управління охорони культурної спадщини своїм висновком від 06.12.2007 р., надало згоду Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа»на приватизацію нежитлових приміщень загальною площею 387,4 кв. м. по вулиці Володимирська, № 42 літ. «А», «А'».

ТОВ «Транс-Медіа»подало Головному управлінню комунальної власності міста Києва заяву на приватизацію та супровідні листи (вхід. № 24371) щодо приватизації нежитлових приміщень. У   супровідному   листі   ТОВ «Транс-Медіа» (позивач )     просило  

  Г У К В М К  провести оцінку нежитлових приміщень загальною площею 387,4 кв. м. по вулиці Володимирській  № 42 літ. «А», «А'», а також підготувати проект та підписати з позивачем  договір купівлі-продажу вищезазначених приміщень.

Відповіддю від 25.12.2007 № 042/9/1-9204 Головне управління комунальної власності міста Києва відмовилось розпочати роботу по приватизації та зареєструвати заяви про приватизацію, з посиланням на заборону, встановлену Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини».

Відповідно до ст.. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 60 Закону України «Про місцеве самоврядування»встановлює, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Положеннями статей 2, 3, 5 Закону України від 06.03.1992 року № 2171 «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»визначено порядок проведення приватизації невеликих державних підприємств, та зокрема, встановлено наступне. Об'єктами малої приватизації є цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти. У випадках, коли до складу підприємств входять структурні підрозділи (магазини, перукарні, майстерні, їдальні тощо), які можуть бути виділені у самостійні підприємства, об'єктами малої приватизації є названі структурні підрозділи.  Не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.  Приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом викупу або продажу з аукціону, при цьому продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами, а покупцями можуть бути юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".

Відповідно до приписів ст. 7 вказаного закону Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають викупу.

Статтею 8 вказаного Закону встановлено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом;  готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації. Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Право власності на державне майно, згідно з положеннями ч. 1 ст. 23 Закону України, підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Відповідно до Закону України від 8 червня 2000 року “Про охорону культурної спадщини” об'єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; при цьому пам'ятка –це об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Статтею 1 Закону України “Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” заборонено приватизацію пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Таким чином, зі змісту Закону України “Про охорону культурної спадщини” та Закону України “Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” вбачається, що пам'яткою є об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, тобто саме на ці об'єкти розповсюджується дія заборони.

З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечують тих обставин , що нежитлові приміщення, розташовані в будинку по вулиці Володимирській  № 42 літ. «А», «А'»є пам'яткою історії місцевого значення. При цьому відповідачем не надано доказів включення цього приміщення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а отже не надано доказів, що вказане приміщення є пам'яткою культурної спадщини. Таким чином, відповідачем не доведено, що дія Закону України “Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” розповсюджується на приватизацію зазначених  нежитлових приміщень по вулиці Володимирській  № 42 літ. «А», «А'».у місті Києві .

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про охорону культурної спадщини” об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам'ятки.

Стаття 14 вказаного Закону встановлює, що занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки:

а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини;

б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини видає власнику пам'ятки або уповноваженому ним органу свідоцтво про реєстрацію об'єкта культурної спадщини як пам'ятки. Це повноваження може бути делеговано іншим органам охорони культурної спадщини відповідно до закону.

Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини надає органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, органам охорони культурної спадщини місцевого самоврядування витяги з Реєстру щодо пам'яток, які розташовані на їхніх територіях.

Згідно з положеннями ст. ст. 17, 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом. Об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Порядок надання погоджень встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Перелік пам'яток, які не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України.

Статтею 325 Цивільного кодексу України встановлено, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Відповідно до п. 6 Положення про Головне управління комунальної власності             м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішення Київської міської ради від 10 липня 2003 р. N 584/744, основними завданнями Головного управління є, зокрема, організація та проведення приватизації майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва згідно з програмою приватизації, затвердженою Київською міською радою. Фінансування витрат, пов'язаних з приватизацією майна, здійснюється за рахунок бюджетних коштів; здійснення повноважень власника щодо майна, яке приватизується та відчужується згідно з прийнятими Київською міською радою рішеннями.

Згідно підпункту 33 пункту 7 вказаного вище Положення, відповідач здійснює продаж об'єктів приватизації та їх відчуження згідно з рішеннями Київської міської ради.

Керуючись вищевикладеними нормами чинного законодавства України, заслухавши пояснення сторін та оглянувши надані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що доводи надані відповідачем в обґрунтування причин відмови позивачу у проведенні приватизації спірного об'єкту є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки положення Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини», щодо заборони приватизації пам'яток культурної спадщини, не поширюються на нежилі приміщення загальною площею 387,4 кв. м. по вулиці Володимирській  № 42 літ. «А», «А'», які розташовані в будинку, що є пам'яткою історії місцевого значення і не занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Медіа” про     зобов'язання       Головне

управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити дії по виконанню п. 54 Додатку № 4 до рішення Київської міської ради від 08.02.07 № 62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки», зареєструвавши заяву про приватизацію та здійснивши підготовчу роботу по приватизації і продаж нежилих приміщень загальною площею 387,4 кв. м. по вулиці Володимирській  № 42 літ. «А», «А'»Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа», шляхом проведення оцінки та укладення відповідних договорів купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 387,4 кв. м. по вулиці Володимирській  № 42 літ. «А», «А'»та складання актів фактичної передачі зазначених об'єктів нерухомого майна з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа», є  доведеними , обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.   Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.  Зобов'язати Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код 19020407) здійснити дії по виконанню п. 54 Додатку № 4 до рішення Київської міської ради від 08.02.07 № 62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 - 2010 роки», зареєструвавши заяву про приватизацію та здійснивши підготовчу роботу по приватизації і продажу нежилих приміщень загальною площею 387,40 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 42 літ. «А», «А'» позивачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа» (03035, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 11-Г, код ЄДРПОУ 32378136), шляхом проведення оцінки, укладення договору купівлі-продажу вказаних вище  нежилих приміщень та складання акту фактичної передачі зазначеного об'єкту нерухомого майна з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа» (03035, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 11-Г, код ЄДРПОУ 32378136).

3. Стягнути з Головного управління комунальної власності міста Києва  виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код 19020407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Медіа»(03035, м. Київ, вул. Молодо гвардійська, 11-Г, код ЄДРПОУ 32378136) 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять ) грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                             Н.І. Качан