17/840/07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" лютого 2008 р. Справа № 17/840/07
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Вязовський М.А.,
з участю представників сторін:
від позивача –Єршова Т.А., довіреність № 01/31 від 27.03.2007 року;
від відповідача – Муха О.Н. - голова;
У судовому засіданні присутній прокурор –Давиденко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/840/07
за позовом: миколаївського міжнарайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в Миколаївській області, м. Миколаїв, пр. Леніна, 16,
до Дмитрівська сільська рада, Миколаївська область, Казанківський район, с.Дмитрівка,
про стягнення 7 646 грн. 32 коп.,-
У судовому засіданні позивач уточнив суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача 4314 грн. 89 коп.
В С Т А Н О В И В:
Миколаївський міжнарайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в Миколаївській області (надалі-позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Єрмолівської сільської ради (надалі-відповідач) про стягнення збитків, нанесених водним ресурсам України в результаті самовільного водокористування.
Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги наступним:
Відповідно до ст. 40 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" при використанні природних ресурсів громадяни, підприємства, установи та організації повинні здійснювати заходи щодо запобігання псуванню, забрудненню, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
В результаті перевірки встановлено, що на території Дмитрівської сільської ради несанкціоноване розміщені побутові та будівельні відходи на території, внаслідок чого сталося забруднення відходами земельної ділянки на площі 176,4 м 2 , а також на земельній ділянці площею 737,5 м 2 та знищення родючого шару грунту, що є порушенням вимог ст. 40 Закону України .„Про охорону навколишнього природного середовища” та ст.ст. 17, 21, 33 Закону Україні „Про відходи", ст. 89 Водного кодексу України, ст. 60,61 Земельного кодексу України.
Згідно ст. ст. 17,21,33 Закону України „Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах, відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України, виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
Згідно розрахунку, виконаного на підставі „Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням (засміченням) земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Мінекобезпеки від 27.10.1997 р., № 171, загальний розмір шкоди від забруднення земель відходами на земельних ділянках площею 176,4 м2 та 737,5 м2 складає 7646,32 грн. (розрахунок додається).
Згідно ст. ст. 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у порушенні норм екологічної безпеки; порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд та інших об'єктів.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Таким чином, Дмитрівська сільська рада Казанківського району Миколаївської області повинно відшкодувати у повному обсязі шкоду, завдану порушенням природоохоронного законодавства.
У зв'язку з тим, що діями Дмитрівська сільська рада Казанкізською району Миколаївської області нанесені збитки державі, виникла необхідність захисту з боку прокурора інтересів держави.
Доказами, що підтверджують позов є акт перевірки від 18.04.07 р., розрахунки збитків, протокол про адміністративне правопорушення від 18.04.07 р.,
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, оскільки при розрахунку розміру шкоди було враховано, що засмічена земельна ділянка площею 176,4 м2 знаходиться в межах прибережної захисної смуги, тобто навколо водойми (ставку) площею понад 3 га.
Відповідно до Додатку 2 до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р., № 171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998р. за № 285/2725 при розрахунку розміру шкоди, заподіяної відповідачем, було використано шкалу еколого-господарського значення земель (Шегз) з урахуванням коефіцієнту 5, що застосовується, зокрема, до прибережних захисних смуг вздовж річок та навколо водойм.
Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996р. № 486, у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України. Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.
Крім, того в судовому засіданні представники відповідача пояснили, що проектна документація не розроблялася і не затверджувалася, межі прибережної захисної смуги навколо ставку не виносилися в натуру, документальне підтвердження площі ставку відсутнє.
Відповідно до довідки Казанківського районного відділу земельних ресурсів від 12.12.2007р., № 669 засмічена земельна ділянка площею 176,4 м2 відноситься до категорії пасовищ, тобто до земель сільськогосподарського призначення, що визначено ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України. Відповідно до п. 6 Додатку 2 до зазначеної вище Методики до земель сільськогосподарського призначення застосовується коефіцієнт 1.
З огляду на зазначене вище, розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем, підлягає перегляду в бік зменшення, оскільки замість коефіцієнту 5 шкали еколого-господарського значення земель (Шегз) слід застосувати коефіцієнт 1,0.
Відповідач, у судовому засіданні позовні вимоги визнає та в порядку п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України клопоче про розстрочку виконання рішення в частині суми основної заборгованості в строк до 19.07.2008 року рівними частинами щомісяця. Представник позивача та прокурор не заперечує проти задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення в частині суми основної заборгованості, таким чином, вищезазначене клопотання підлягає задоволенню.
Таким чином уточнені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Уточнені позовні вимоги миколаївського міжнарайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в Миколаївській області задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дмитрівської сільської ради, Миколаївська область, Казанківський район, с.Дмитрівка (код ЄДРПОУ 20897713) шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у розмірі 4314 грн., 89 коп. на користь Держави в особі державної екологічної інспекції в Миколаївській області.
3. Виконання рішення в частині стягнення суми заподіяної шкоди розстрочити рівними частинами у сумі 719 грн. 15 коп. в строк до 19.07.2008 року.
4. Стягнути з Єрмолівської сільської ради, Миколаївська область, Баштанський район, с. Єрмолівка, вул. Леніна (код ЄДРПОУ 04376481) дежавне мито у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного бюджету України.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Коваль С.М.
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2008 |
Оприлюднено | 12.03.2008 |
Номер документу | 1419459 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Коваль С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні