Рішення

від 26.02.2008 по справі 55/412-07 (н.р. 29/177-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/412-07 (н.р. 29/177-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2008 р.                                                            Справа № 55/412-07 (н.р. 29/177-07)

вх. № 12234/5-55 (н.р. 3554/5-29)

Суддя господарського суду Гребенюк Н.В. 

при секретарі судового засідання Калашніков М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Толмачова М.І.

відповідача- Проніної В. М..   

розглянувши справу за позовом Фермерського господарства "Морозівське", с. Андріївка  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Сади України", м. Х-в      

про стягнення 6475,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2007 року Фермерське господарство "Морозівське", с. Андріївка, звернулось до господарського  суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Сади України" про стягнення 6475,76 грн. матеріальної шкоди, послуг адвоката у сумі 1500 грн., а також з метою забезпечення позову позивач просив суд накласти арешт на майно відповідача в межах ціни позову.

У квітні 2007 року позивач в порядку ст.22 ГПК України звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь 6475,76 грн. матеріальної шкоди, 2508,29 грн. інфляційних, 614,22 грн. 3% річних , послуг адвоката у сумі1500 грн., державного мита у сумі 102 грн., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказана заява про збільшення позовних вимог була прийнята судом та розгляд справи було продовжено з її урахуванням.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23 травня 2007 р. позов було задоволено частково, стягнуто з відповідача 6475 грн. матеріальної шкоди, 1500 грн. витрат на послуги адвоката, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В інший частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03 липня 2007 р.  апеляційну скаргу задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2007 року по справі № 29/177-07  скасовано та прийняте нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2007 року  касаційну скаргу задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2007 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 року у справі № 29/177-07 скасовано.  Справу передано на розгляд господарському суду Харківської області. Вищий господарський суд дійшов висновку про те, що приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині відшкодування вартості відновлюваного ремонту поза увагою господарського суду Харківської області залишились приписи ст.1187 Цивільного кодексу України, якою позивач обгрунтовував свої вимоги, поза увагою судів також залишився аналіз доказів, наданих позивачем в обгрунтування вимог щодо стягнення вартості послуг адвоката, збитків від інфляції та річних, скільки ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не встановили в якості збитків чи судових витрат позивач просив стягнути цю суму, не надали аналіз претензії №29 від 08.09.2006 року. та іншим доказам.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 листопада 2007 р. було  призначено  розгляд справи на 13 грудня 2007 р.

07 грудня 2007 року позивач на виконання вимог ухвали суду від 26.11.2007 року надав письмові пояснення в обгрунтування позовних вимог, в яких вказує, що правовим обгрунтуванням вимог щодо стягнення матеріальної шкоди у сумі 6475,76 грн. являються приписи стст. 1166,1172,1187 ЦК України, документальним обгрунтуванням зазначеної вимоги є акт№2 товарознавчої експертизи, Постанова Кегичівського районого суду від 18.04.2006 року. В обгрунтування  позовних вимог щодо стягнення інфляційних та 3% річних позивач посилається на приписи ст.ст.11,509,625 ЦК України. В обгрунтування заявленої вимоги щодо стягнення витрат у сумі 1500 грн., понесених на оплату послуг адвоката, позивач посилається на ст.44 ГПК України, та вказує на те, що понесені витрати є судовими витратами.

У відзиві на позовну заяву (від 12.12.2007 року) відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з посиланням на те, що позовні вимоги являються необгрунтованими. Відповідач вказує на те, що висновки експертизи не можуть бути прийняті судом як доказ, оскільки на момент проведення експертизи, у провадженні органів досудового слідства знаходилась кримінальна справа за фактом скоєння  ДТП, по якій авто товарознавча судова експертиза не призначалась та сума матеріальної шкоди не встановлювалась. Відповідач зазначає про те, що позивачем не надано документів відносно часу проведення ремонту та калькуляції проведеного ремонту, доказів оплати ремонту, а також вказує на те, що  позивачем не надано суду належних та обгрунтованих доказів спричиненої шкоди та не доведений причинний зв"язок між протиправною дією та спричиненою шкодою, у зв"язку з чим, на думку відповідача,  відповідальність відповідача відповідним чином не доведено, тому вимога про стягнення матеріальної шкоди є безпідставною.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 грудня 2007 р. було  відкладено  розгляд справи на 09  січня  2008 р.

13 грудня 2007 року відповідач звернувся до суду про витребування матеріалів кримінальної справи з Кегичівського районного суду.

27 грудня 2007 р. позивач надав до суду письмові заперечення на доводи та клопотання відповідача про витребування матеріалів кримінальної справи, в яких зазначає про те, що клопотання відповідача про необхідність витребування матеріалів кримінальної справи спростовуються наявними у справі доказами, у зв"язку з чим вважає вказане клопотання відповідача необгрунтованим та спрямованим на затягування процесу розгляду справи.

Ухвалою  заступника голови господарського суду від 09 січня 2008 р. було передано справу № 55/412-07 для подальшого розгляду судді Шведу Е.Ю.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 січня 2008 р. було  відкладено  розгляд справи на 22 січня 2008 р, прийняті уточнення позивача до позовних вимог від 27.12.2007 року про збільшення позовних вимог, задоволено клопотання відповідача про витребування матеріалів кримінальної справи, здійснено запит до Кегичівського райнного суду Харківської області, витребувано матеріали кримінальної справи про застосування амністії щодо обвинувачення Даниленка О.І.  

17 січня 2008 р. відповідач надав до суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, з мотивів наведених у відзиві на позов.

Ухвалою  заступника голови господарського суду від 22 січня 2008 р. було передано справу № 55/412-07  для подальшого розгляду судді Гребенюк Н.В., у зв"язку з щорічною відпусткою судді Шведа Е.Ю.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 22 січня 2008 р. було продожено строк розгляду справи за межи, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, до 22 лютого 2008 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 січня 2008 р. було  відкладено  розгляд справи на 05 лютого  2008 р., викликано для дачі пояснень з питань, що виникли під час судового розгляду експерта ЗАТ Український центр післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс".

05 лютого 2008 року у призначене судове засідання експерт ЗАТ Український центр післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс" не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 лютого 2008 р. було  відкладено  розгляд справи на 18 лютого  2008 р.

18 лютого 2008 р. сторони звернулись до суду з заявою, в якій просили суд продовжити строк розгляду справи за межі, передбачені ч.1 ст. 69 ГПК України, до 26 лютого 2008 р., у зв"язку з тим , що матеріали кримінальної справи, які можуть мати суттєве значення для повного та всебічного з"ясування обставин даної справи станом на 18 лютого 2008 року на адресу господарського суду не надійшли.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 лютого 2008 р. було задоволено заяву сторін про продовження строку розгляду справи, продовжено  строк розгляду справи до 26 лютого 2008 року та  відкладено її  розгляд на 26 лютого 2008 р.

20 лютого 2006 року через канцелярію до суду супроводним листом від Кегічівського районного суду Харківської області надійшли копії матеріалів: протоколу огляду та перевірки технічного стану транспорту, акт огляду транспортного засобу, калькуляція вартості відновлювального ремонту автомобіцля ВАЗ-21093 державний номер 57098 ХК, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, свідоцтво Аварійного комісару, сертифікат суб"єкта оціночної діяльності.

Вказані копії документів долучено до матеріалів справи.

У призначеному судовому засіданні 26 лютого 2008 року представник позивача підтримував позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього.

Представники сторін  звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням наданих уточнень.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 25 серпня 2003 р. о 08:00 годині на автодорозі в с.Андріївка Кегичівського району Харківської області Даниленко О.І., керуючи трактором МТЗ-80 д/н 087-54, який належить ТОВ агрофірма "Сади України" при здійсненні повороту наліво допустив наїзд на обгонявший його автомобіль ВАЗ-21093 д/н 57098 ХК, який належить Фермерському господарству "Морозівське" (позивач у справі). Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водієві автомобілю ВАЗ-21093 Караптан О.О. заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, а автомобіль суттєво пошкоджений.  Державною Автодорожною інспекцією Кегичівського РО УМВДУ в Х/О було складено протокол огляду та перевірки технічного стану транспорту від 25.08.2003 року, в якому зазначено,  що при огляді вказаного автомобілю були виявлені такі пошкодження як деформація лівого переднього крила, капот, переднє праве крило, задня ліва двірь, передня ліва двірь та передній бампер з лівого боку.

Згідно довідки Начальника Кегичевського районного відділу головного управління МВС України в Харківській області №2385 від 24.04.2007 року, автомобіль ВАЗ-21093 570-98 ХК, який належить ФГ "Морозівське" був в порядку ст.  79 КПК України в опечатаному вигляді переданий на відповідальне зберігання ФГ "Морозівське".

По  факту подій, що мали місце 25.08.2003 року було порушено кримінальну справу за ознаками ст.286 ч.1 КК України, водія Даниленко О.І. притягнуто до кримінальної відповідальності.

Згідно постанови Кегичівського районного суду від 18.04.06 р. Даниленко О.І. був звільнений від кримінальної відповідальності за дії передбачені ч.1 ст.286 КК України, внаслідок акту амністії. Як вбачається з даної постанови суду Даниленко О.І. визнав себе винним за ч.1 ст.286 КК України.

Матеріали справи свідчать про те, що 13 січня 2004 р. відповідача було повідомлено телеграмою за підписом аварійного комісара Чунихіна А.В. про необхідність з"явлення презедента агрофірми "Сади України" Зайцева А.Б., або направлення повноважного представника на 10.00. год. 16.01.2004 року в с. Андріївка фермерське господарство "Морозівське" для огляду автомобіля ВАЗ 21093 д.н. 57098 ХК, який було пошкоджено внаслідок ДТП, що трапилось 25.08.2003 року в с. Андріївка Кегічевського району Харківської області.  

Відповідач на телеграму не відреагував, 16 січня 2004 року до позивача не з"явився.

Закритим акціонерним товариством Український центр післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс" було проведено автотоварознавчу експертизу автомобілю ВАЗ 21093, на вирішення експерта було поставлено наступне питання:" Який матеріальний збиток завданий власнику ВАЗ 21093 державний номер 57098 ХК та яка вартість відновлюваного ремонту даного автомобіля". За результатами експертизи було складено акт № 2 від 20.01.2004 року. автотоварознавчої експертизи. Згідно висновку вказаної експертизи, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля ВАЗ-21093 д.н. 27098 ХК, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 7810,50 грн., вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу деталей складає 6475,76 грн.

Судом встановлено про те, що право Закритого акціонерного товариства Український центр післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс" на здійснення експертної діяльності підтверджується сертифікатом № 122/02 суб"єкта оціночної діяльності від 22.04.02 р. Виконання товарознавчої експертизи було проведено аварійним комісаром Чунихіним А.В., який має кваліфікацію судового експерта, що підтверджується свідоцтвом № 360 від 22.06.01 р. (копії сертифікату № 122/02 та свідоцтва № 360 від 22.06.01 р. долучено до матеріалів справи).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 29 від 08.09.06 р. з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму матеріальної шкоди у сумі 6475,76 грн., а також понесені витрати на оплату послуг адвоката у сумі 1500 грн. Проте, як зазначає позивач, відповідач на вказану претензією не відреагував, відповіді не надав,   внаслідок чого позивач був вимушений звернутись до господарського суду Харківської області за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідач заперечує проти позову, з посиланням на те, що висновки експертизи, проведеної ЗАТ Український центр післяаварійного захисту "Експерт-Сервіс", не можуть бути належними доказами, спричиненої матеріальної шкоди у сумі 6475,76 грн. та взагалі прийняті за основу при вирішенні питання щодо визначення суми матеріальної шкоди, оскільки вказана експертиза проведена з порушеням основних положень Закону України "Про судову експертизу". Відповідач заперечує проти заявленої вимоги щодо стягнення інфляційних, 3% річних та витрат, понесених на послуги адвоката, як безпідставно заявлених.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов*язків.

Відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться  з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна, нею у зв"язку з виконанням трудових обов"язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Суд вказує на те, що матеріалами справи встановлено, що Даниленко О.І., який був за кермом трактору МТЗ-80 д/н 087-54, який належить ТОВ агрофірма "Сади України",  під час подій, що трапились 25.08.2003 року на автодорозі в с.Андріївка Кегичівського району Харківської області, було притягнуто до кримінальної відповідальності за злочин, вчинений  з необережності, внаслідок якого трапилось ДТП, сам Даниленко, як вбачається з Постанови Кегичівського районого суду від 18.04.2006 року визнав себе винним за ч.1 ст.286 КК України, проте був звільнений судом від кримінальної відповідальності за дії передбачені ч.1 ст.286 КК України внаслідок акту амністії. Цивільний позов Кегичівським районним судом Харківської області у кримінальному судочинстві розглянуто не було.

Суд вказує на те, що вина Даниленка О.І., який керував трактором  МТЗ-80 д/н 17-54, встановлена постановою Кегичівського районного суду Харківської області від 18.04.06 р., розмір матеріальної шкоди, завданої Даниленком О.І., у сумі 6475,76 грн. підтверджується актом автотоварознавчої експертизи від 20.01.04 р., крім того протоколом огляду технічного стану транспорту від 25.08.03 р. встановлені пошкодження, які були виявлені при зіткненні автомобіля ВАЗ- 21093 д.н. 57098 та трактора МТЗ-80 д/н 17-54, співпадають з пошкодженнями, зазначеними у акті вказаної автотоварознавчої експертизи. Як було вищевказано в довідці Кегичівського районного відділу Головного управління МВС України № 2385 від 24.04.07 р.зазначено про те, що після ДТП від 25.08.03 р. автомобіль ВАЗ-21093 д.н. 570-98 ХК в порядку ст. 79 КПК України в опечатаному вигляді був переданий на відповідальне зберігання ФГ "Морозівське", що підтвердження факт його невикористання з моменту скоєння ДТП по дату проведення автотоварознавчої експертизи від 20.01.04 р.

Стосовно заперечень відповідача щодо необгрунтованості позивачем позовних вимог, оскільки як вказує відповідач позивачем не надано суду належних та обгрунтованих доказів спричиненої шкоди та відповідальність відповідача відповідним чином не доведено, суд вважає за необхідне зазначити про те, що Дорожньо транспортна пригода трапилась між сторонами у 2003 року,  будучи визнаним Кегичівським районим судом Харківської області винним Даниленко О.І., який знаходився за кермом трактору МТЗ-80 д/н 087-54, що належить ТОВ агрофірма "Сади України", відповідачем не було здійснено майже жодних дій на відшкодування завданих позивачу матеріальних збитків внаслідок ДТП. Матеріали справи свідчать, як було вищевказано, що на повідомлення  аварійного комісара Чуніхіна.А.В.про необхідність з"явлення презедента агрофірми "Сади України" Зайцева А.Б., або направлення повноважного представника на 10.00. год. 16.01.2004 року в с. Андріївка фермерське господарство "Морозівське" для огляду автомобіля ВАЗ 21093 д.н. 57098 ХК, який було пошкоджено внаслідок ДТП, що трапилось 25.08.2003 року в с. Андріївка Кегічевського району Харківської області. , відповідач не відреагував, на претензію вих. № 29 від 08.09.06 р. з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму матеріальної шкоди у сумі 6475,76 грн., а також понесені витрати на оплату послуг адвоката у сумі 1500 грн. відповідач теж не відреагував.  Дій спрямованих з боку відповідача на визначення розміру завданої позивачеві матеріальної шкоди, відповідач не здійснював. Вказане свідчить про ухилення відповідача від відповідальності, що є неправомірним .

Суд вказує на те, що відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров"я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов"язком держави.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуються на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Враховуючи вищевикладене, враховуючи наявність вини відповідача, що призвело до зіткнення автомобіля та трактора, під час якого було пошкоджено майно позивача, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 6475,76 грн. є правомірною та обгрунтованою, порушене права позивача підлягає захисту, тому заявлена вимога про стягнення з відповідача, який є володільцем джерела підвищеної небезпеки, з вини якого заподіяно шкоду, матеріальної шкоди у сумі 6475,76 грн. підлягає задоволенню.

Стосовно заявленої позивачем вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних з посиланням на  ч.2 ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, суд вказує на те, що  матеріали справи свідчать про те, що між сторонами не існувало господарських зобов"язальних (договірних) правовідносин, відповідно до яких у відповідача існувало б грошове зобов"язання перед позивачем, оскільки відповідно до ст.509 ЦК України зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку,  приписами ч.2 ст. 625 ЦК України визначено відповідальності за порушення грошового зобов"язання, що є за своєю правовою природою  санкціями за неналежне виконання грошового зобов"язання, тому у задоволенні заявленої вимоги про стягнення 3492,61 грн. інфляційних та 760,59 грн. 3% річних слід відмовити, оскільки позивач помилково застосовує норми вказаної статті до даного спору.

Розглянувши заявлену вимогу про стягнення з відповідача 1500 грн. витрат на оплату послуг адвоката., суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

В контексті  цих  норм  судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх надання підтверджується відповідними документами.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Згідно до ст. 12 ЗУ "Про адвокатуру" оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об"єднанням чи адвокатом.

Враховуючи те, що позовні вимоги заявлені до господарського суду  у березні 2007 року, а надана позивачем в якості доказу проведення оплати вартості адвокатських послуг квитанція № 0002741 від 04.08.2006 року, свідчить про сплату послуг за  ведення цивільної справи, тому  суд не приймає до уваги даний доказ  при вирішенні питання щодо відшкодування вартості витрат позивача на послуги адвоката. Належних доказів надання адвокатом юридичних послуг, пов'язаних з розглядом даного господарського спору, позивачем не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що заявлена  вимога щодо стягнення витрат у сумі 1500 грн., сплачених за отримання послуг  адвоката задоволенню не підлягає.

В позовній заяві позивач заявляв клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно відповідача.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на  майно відповідача,  суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв*язку з необгрунтуванням і не підтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також не доведенням документально ним того, що невжиття  таких заходів може утруднити   чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності  зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,124,129 Конституції України, ст. 216, 217  ГК України, ст.509, ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1172, ч. 2 ст 1187 ЦК України,  ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 44,49,  82-85 ГПК України

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.Позов задовольнити частково.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Сади України" (61070, м. Харків, вул.Проскури,1 (факт.адреса, Харківська обл., Кегичівський район, с. Красне, код ЄДРПОУ  20212313, р/р 26002001304268 в філії ЗАТ "ОТП БАНК", МФО 350750) на користь Фермерського господарства "Морозівське" (с. Андріївка, Кегичівський райрн, Харківська обл., 64031, р/р 26001301408, МФО 350158 в Кегичівському відділу Ощадбанку, код ЄДРПОУ 22714177) - 6475,76 грн. матеріальної шкоди,  61,56 грн. держмита та 71,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову щодо стягнення з відповідача  3492,61 грн. інфляційних та 760,59 грн. 3% річних відмовити.

В частині стягнення з відповідача 1500 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 28 лютого 2008 року.

Суддя                                                                                            Гребенюк Н.В.