Рішення

від 07.02.2008 по справі 16/319-07-8916

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/319-07-8916

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" лютого 2008 р.Справа  № 16/319-07-8916

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курбанова А.Р.

З участю представників сторін:

Від прокуратури: Прилипко І.О. за посвідченням № 881 ;

Від позивача:         не з'явився.

Від відповідачів:  

- фермерського господарства „Любашівська Зоря”: Федорчук Р.В. за дов. від 11.01.2008р.;

- товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС”: Бойко Л.М. за дов. від 09.01.2008р.; Гаджиєв Н.М. –директор  ТОВ „МЕТРОЛЮКС” згідно протоколу зборів учасників від 08.02.2005р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Любашівського району Одеської області в інтересах держави в особі Любашівської районної ради Одеської області до  фермерського господарства „Любашівська Зоря” та товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС” про  визнання договору купівлі-продажу  недійсним та визнання права власності та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС” до Любашівської районної ради Одеської області про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

          Прокурор Любашівського району Одеської області в інтересах держави в особі  Любашівської районної ради Одеської області звернувся до господарського суду  Одеської області з позовними вимогами до фермерського господарства „Любашівська Зоря” та товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС”  про  визнання договору купівлі-продажу  цілісного майнового комплексу „Комбікормовий завод” від 21.10.2005р. недійсним та визнання права власності на цілісний майновий комплекс „Комбікормовий завод” за Любашівською районною радою Одеської області. Свої вимоги позивач обґрунтовує відсутністю у фермерського господарства „Любашівська Зоря” законних підстав для оформлення права власності на цілісний майновий комплекс „Комбікормовий завод”, що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Радянська, 188, що призвело до незаконного відчуження об'єкту на користь товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС”.           

Не погоджуючись з позовними вимогами,  товариство з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС” 14.01.2008р. звернулося до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до Любашівської районної ради Одеської області,  у відповідності до якої просить суд визнати за товариством з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС” право власності на цілісний майновий комплекс „Комбікормовий завод”, що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Радянська, 188. Свої вимоги відповідач обґрунтовує правомірністю набуття ним права власності на зазначений  об'єкт нерухомого майна та оспорюванням даного права позивачем.

Ухвалою від 17.01.2008р. господарським судом Одеської області зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС” була прийнята до розгляду та зустрічні позовні вимоги останнього об'єднані із даною справою  в одне провадження.

Фермерське господарство „Любашівська Зоря”  проти позову заперечує, посилаючись на повну відповідність договору купівлі-продажу  цілісного майнового комплексу „Комбікормовий завод” від 12.03.2005р. вимогам чинного законодавства та відсутність у позивача законних підстав заявляти вимоги щодо визнання права власності на цілісний майновий комплекс „Комбікормовий завод”, що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Радянська, 188.

           Представником Любашівської районної ради Одеської області правова позиція прокурора Любашівського району Одеської області була повністю підтримана.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

По тексту позовної заяви прокурор Любашівського району Одеської області вимагає визнати недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Комбікормовий завод” укладений 21.10. 2001р., в прохальній частині він вимагає  визнати недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Комбікормовий завод” укладений 21.10. 2005р., однак як вбачається з матеріалів справи даний договір був укладений 12.03.2005р. Незважаючи на невірну визначену дату оспорюваного договору суд вважає правомірним розглянути позовні вимоги по суті.

Враховуючи, що позовні вимоги прокурора Любашівського району Одеської області про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності пов'язані між собою підставами виникнення та доказовою базою, суд вважає за доцільне надати їм відповідну правову оцінку в сукупності, не розділяючи їх окремо.

12.03.2005р. між фермерським господарством „Любашівська Зоря” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Комбікормовий завод”, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого Продавець передав у власність Покупцю за обумовлену грошову суму, а Покупець прийняв  у власність належний Продавцю на праві власності цілісний майновий комплекс „Комбікормовий завод”, що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Радянська, 188.          

Як вбачається з матеріалів справи, цілісний майновий комплекс „Комбікормовий завод”, що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Радянська, 188, на момент укладення спірної угоди належав фермерському господарству „Любашівська Зоря”, на підставі свідоцтва про право власності, видане виконавчим комітетом Любашівської селищної ради Одеської області 12.03.2005р. Свідоцтво було видано на підставі  рішення виконкому Любашівської селищної ради Одеської області від 31.01.2005р. №19 „Про оформлення права власності на приміщення комбікормового заводу за фермерським господарством „Любашівська Зоря”.

Згідно витягу з державного реєстру про право власності на нерухоме майно, виданого Любашівським районним бюро технічної інвентаризації 12.03.2005р. за № 6717373, право власності фермерського господарства „Любашівська Зоря” на цілісний майновий комплекс „Комбікормовий завод”, що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Радянська, 188, зареєстроване в державному реєстрі  про право власності на нерухоме майно.

16.08.2007р. прокурором Любашівського району Одеської області був принесений протест на рішення виконавчого комітету Любашівської селищної ради Одеської області  № 19 від 31.01.2005р. „Про оформлення права власності на приміщення комбікормового заводу за фермерським господарством „Любашівська Зоря”.

За результатами розгляду вказаного протесту прокурора Любашівського району Одеської області, рішенням Любашівської селищної ради Одеської області від 25.08.2007р. було скасовано рішення виконавчого комітету Любашівської селищної ради Одеської області від 31.01.2005р. №19.

Посилаючись на скасування  рішення виконавчого комітету Любашівської селищної ради Одеської області від 31.01.2005р. №19 та відсутність законних підстав для оформлення права власності на цілісний майновий комплекс „Комбікормовий завод” за фермерським господарством „Любашівська Зоря”, прокурор Любашівського району Одеської області наполягає на незаконності відчуження фермерським господарством „Любашівська Зоря” вказаного майна на користь товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС” на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Комбікормовий завод” укладеного 12.03.2005р. у зв'язку з чим просить суд визнати договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Комбікормовий завод” від 12.03.2005р. недійсним та визнати право власності на спірний об'єкт за Любашівською районною радою Одеської області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог в частині визнання договору купівлі-продажу недійсним прокурор Любашівського району Одеської області також стверджує, що фермерським господарством „Любашівська Зоря” було навмисно введено в оману Покупця щодо обставин, які мали істотне значення при укладанні  договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Комбікормовий завод” від 21.10.2005р.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Оман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Положеннями ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За приписами ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

У відповідності до ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Крім того, згідно зі ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

У відповідності до ст. 655 ЦК України від  16.01.2003 року N 435-IV  за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, статтею  657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ст. 334 ЦК України від  16.01.2003 року N 435-IV  право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Комбікормовий завод” від 21.10.2005р. був укладений з додержанням вимог ст.ст. 203, 207-210, 655, 657 ЦК України, у письмовій формі з нотаріальним посвідченням, державною реєстрацією та на відплатній основі. При цьому, істотні обставини, а саме скасування рішення виконавчого комітету Любашівської селищної ради Одеської області  № 19 від 31.01.2005р. „Про оформлення права власності на приміщення комбікормового заводу за фермерським господарством „Любашівська Зоря” виникли 25.08.2007р., тобто, на час укладення оспорюваної угоди цих обставин не існувало, що свідчить про відсутність факту омани при укладанні договору купівлі-продажу від 12.03.2005р.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Однак, з дотриманням вимог ст. 32, 33 ГПК України прокурором Любашівського району Одеської області та Любашівською районною радою Одеської області суду не було представлено жодних  доказів як на підтвердження факту порушення вимог діючого законодавства при  укладанні договору купівлі-продажу від 12.03.2005р., так і факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Любашівської районної ради Одеської області при відчуженні спірного майна. Незважаючи на доводи прокурора Любашівського району Одеської області та представника Любашівської районної ради Одеської області, щодо належності цілісного  майнового комплексу „Комбікормовий завод”,  що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Радянська, 188             на праві власності позивачу, жодного доказу на їх підтвердження з дотриманням вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України суду надано не було.

Більш того, в матеріалах справи міститься постанова Любашівського районного суду Одеської області від 22.06.2007р. із змісту якої вбачається, що цілісний  майновий комплекс „Комбікормовий завод” до набуття на нього право власності фермерським господарством „Любашівська Зоря”, знаходився у користуванні Асоціації сільськогосподарських товаровиробників Любашівського району Одеської області, що, в свою чергу, дозволяє суду здійснити висновок про відсутність взагалі факту порушення прав та інтересів Любашівської районної ради Одеської області, а як наслідок свідчить про неправомірність звернення прокурора Любашівського району Одеської області в інтересах Любашівської районної ради Одеської області з даними позовними вимогами.

З огляду на викладене, суд оцінює позовні вимоги, заявлені прокурором Любашівського району Одеської області в інтересах держави в особі Любашівської районної ради Одеської області про визнання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Комбікормовий завод” від 21.10.2005р. недійсним та визнання права власності за  Любашівською районною радою Одеської області на цілісний майновий комплекс „Комбікормовий завод”, що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Радянська, 188, як необґрунтовані, недоведені, у зв'язку з чим не підлягаючими задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог  товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС” про визнання права власності на майновий комплекс „Комбікормовий завод”, що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Радянська, 188, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння,  користування  та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст. 321 ЦК України право  власності  є  непорушним.  Ніхто   не   може   бути протиправно   позбавлений   цього   права   чи  обмежений  у  його здійсненні.

Як було зазначено по тексту рішення вище, між фермерським господарством „Любашівська Зоря” та товариством з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС” було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Комбікормовий завод”, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2, Продавець передав у власність Покупцю за обумовлену грошову суму, а Покупець прийняв  у власність належний Продавцю на праві власності цілісний майновий комплекс „Комбікормовий завод”, що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Радянська, 188.          

У відповідності до ст. 655 ЦК України від  16.01.2003 року N 435-IV  за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 334 ЦК України від  16.01.2003 року N 435-IV  право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства України, суд доходить висновку, що при укладенні договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Комбікормовий завод” від 12.03.2005р. з додержанням встановленої законом форми між  фермерським господарством „Любашівська Зоря” та товариством з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС” було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Комбікормовий завод”, що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Радянська, 188.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою,  може звернутися  до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій,  які можуть порушити його право,  або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості та правомірності зустрічних позовних вимог, заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС” в частині визнання за ним права власності на вказаний об'єкт.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог прокурору Любашівського району Одеської області в інтересах держави в особі  Любашівської районної ради Одеської області до фермерського господарства „Любашівська Зоря” та товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС”  про  визнання договору купівлі-продажу  цілісного майнового комплексу „Комбікормовий завод” від 12.03.2005р. недійсним та визнання права власності за Любашівською районною радою Одеської області на цілісний майновий комплекс „Комбікормовий завод”, що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Радянська, 188, - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС” про визнання права власності на майновий комплекс „Комбікормовий завод”, що розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт. Любашівка, вул. Радянська, 188, –слід задовольнити.

          Судові витрати зі сплати державного мита та витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід розподілити між сторонами по справі згідно зі ст. 44, ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 203, 207-210, 317, 321, 386, 392, 655, 657 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          У позові відмовити.

2.          Зустрічний позов задовольнити

3.          Визнати право власності товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС” /код ЄДРПОУ 33387010/ на цілісний майновий комплекс „Комбікормовий завод”,  розташований за адресою: Одеська область, Любашівський район, смт Любашівка, вул. Радянська, 188.

4.          Стягнути з Любашівської районної ради Одеської області /Одеська область, смт Любашівка, вул. Леніна, 97/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТРОЛЮКС” / 65031, м. Одеса, вул. Промислова, 41/43, код ЄДРПОУ 33387010/ 85 грн. /вісімдесят пять грн.00 коп./ - витрати на оплату держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

     Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 20.02.2008р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.