Постанова

від 13.02.2008 по справі 45/372-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

45/372-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2008 р.                                                           Справа № 45/372-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слюсарева Л.В., суддя Білоконь Н.Д. ,суддя Сіверін В.І.

при секретарі Єгорової А.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Молочко Н.Г., копія постійної довіреності № 2706 від 11.04.2007р.,

відповідача -  не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  відповідача (вх. № 3645 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 07.11.07р. у справі № 45/372-07

за позовом комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків,

до товариства з обмеженою відповідальністю  "Дарт С", м. Харків,

про стягнення 2072,53 грн.,

встановила:

     Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр", позивач, подало позов до господарського суду Харківської області про стягнення  з товариства з обмеженою відповідальністю "Дарт С", відповідача,  984,96 грн.  заборгованості  за щомісячне користування  місцями  за укладеним  сторонами  договором   № 1144 від  30.12.2004р.  про надання   в  користування місць, які перебувають у  комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій за період з 25.09.2005р. по 08.11.2005р.; 183,00 грн. нарахованої  на цю заборгованість пені за період з  20.09.2006р. по 20.09.2007р.; 881,00 грн. витрат  на проведення демонтажу переданих відповідачу за договором спеціальних конструкцій; 23,57 грн. витрат за отримання довідки з Облстату про включення відповідача до ЄДРПОУ.

     Рішенням  господарського  суду  Харківської області від 07.11.2007р. у  справі №  45/372-07 (суддя  Калініченко Н.В.) позов задоволено.

     З відповідача  на  користь позивача  стягнуто  984,96 грн. боргу, 183,00 грн. пені, 881,00 грн. витрат на  проведення  демонтажу, 23,57 грн.  витрат  на отримання довідки, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Відповідач із зазначеним рішенням господарського суду  першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в  якій, посилаючись на  порушення місцевим господарським судом  норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати.

  В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір  є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Але, як зазначає відповідач, позивачем не надано до суду доказів про наявність такого повідомлення. Крім того, відповідач

                                                              - 2 -

посилається на те, що відповідно до умов пункту 3.2.7 договору № 1144 від 30.12.2004р. про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій позивач зобов‘язаний письмово повідомити відповідача не менше як за п‘ять робочих днів про проведення демонтажу. Фактично, як вказує відповідач, такого письмового повідомлення не було.

Посилаючись на порушення позивачем пункту 4.2. договору № 1144 від 30.12.2004р., відповідач вказує на те, що позивачем не взято до уваги дату отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами при нарахуванні розміру плати за користування місцем, не надані обґрунтовані розрахунки виконаних робіт з демонтажу спеціальних конструкцій; також відповідач посилається на те, що необґрунтовано та невірно застосовані штрафні санкції.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити  рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку із хворобою його директора.

Колегія суддів зазначене клопотання відхиляє, оскільки документів на підтвердження хвороби директора відповідач не надав, розгляд справи вже відкладався ухвалою суду від 17.01.2008 р. за клопотанням відповідача та останній не був позбавлений можливості направити іншого представника  для участі  в  судовому засіданні.

Тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи,  проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна  скарга  задоволенню не підлягає,  виходячи з наступного.

30 грудня 2004 року між сторонами був укладений договір № 1144 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій,  відповідно до умов якого позивач  надав  відповідачеві в експлуатацію місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції –стаціонарний щит (6,00х3,00х1), за адресою: м. Харків, перехрестя  вул. Шевченко та вул. Бажанова   строком з 01 січня 2005 р. по 31 грудня 2005 р.  

Згідно з умовами договору ( п. п.  3.4.6, 4.1, 4.5) та додатку № 1 до нього відповідач зобов'язався кожний місяць здійснювати оплату за користування наданим йому місцем авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата,  у розмірі 777, 60 грн., у тому числі ПДВ 20%.

          Відповідач свої договірні  зобов'язання  за  вищенаведеним договором не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 984, 96 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

          Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу  України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов"язання не  допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

          Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

                                                 - 3 -

          Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Відповідач в апеляційній скарзі   посилається на те, що з наявного у матеріалах справи  акті звірки взаєморозрахунків складеного сторонами  станом  на 07.09.2007 р. ним сплачено всю суму  плати за користування  місцями за весь період дії договору-6908,40 грн.

Однак з наданого відповідачем акту звірки взаєморозрахунків та платіжних доручень (а.с. 50-54) вбачається, що він здійснив  плату за користування місцями лише з січня 2005 р. по вересень 2005 р., а  тому заборгованість за спірний період-з 1 жовтня по 08.листопада в сумі 984,96 грн. залишилась несплаченою.

Відповідач безпідставно в обгрунтування  своїх заперечень проти позовних вимог про стягнення з нього 984,96 грн. плати за користування місцями  посилається на те, що позивач не надав доказів повідомлення  відповідача про дострокове розірвання договору через несплату заборгованості згідно зі статтею 782 Цивільного кодексу України, оскільки невикористання наймодавцем  свого права на дострокове розірвання договору  не звільняє наймача, тобто  відповідача від плати за користування  майном.   

Також безпідставними є посилання відповідача на те, що в порушення пункту 4.2. договору № 1144 від 30.12.2004р. позивачем не взято до уваги дату отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами при нарахуванні розміру плати за користування місцем, оскільки зі змісту  цього пункту договору вбачається, що він стосується періоду дії пріорітету на місце, тоді  як в даному випадку відповідачу  такого пріоритету встановлено не було, а тому позивач вірно нарахував розмір плати за користування місцями  згідно з п. 4.1. договору.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення  984,96 грн. плати за корстування місцями для розташування  спеціальних конструкцій є обґрунтованими,  а тому  підлягають  задоволенню.

Відповідно до п.п. 3.1.1  "а"  договору позивач має право здійснювати роботи з демонтажу спеціальних конструкцій у випадку несплати, несвоєчасної або неповної сплати платежів, передбачених  за користування місцем.

Позивач на адресу відповідача направив повідомлення з вимогою сплатити суму заборгованості та попередженням про демонтаж спеціальної конструкції у разі невиконання вимог про сплату, визначених у повідомленнях, які останнім залишені без відповіді та без задоволення. Враховуючи даний факт позивач  звертався до Харківської міської ради із зверненням про надання дозволу  на  демонтаж спеціальних конструкцій  відповідача, за результатами розгляду якого виконавчим комітетом   Харківської міської ради було прийнято  Рішення від 21.09.2005 р. № 1125, яким позивачу доручено здійснити демонтаж спеціальних конструкцій відповідача.

На підставі цього рішення позивач 05.10.2005 р. демонтував стаціонарний щит (6,00х3,00х1) відповідача, внаслідок чого ним понесено збитки на суму  881,00 грн., про що свідчить акт проведення демонтажу спеціальних конструкцій та рахунок–фактура № СФД-000125 від 08.11.2005 р.

Відповідач безпідставно посилається в апеляційній скарзі на те, що позивач в  порушення  п. 3.2.7. договору не надсилав  відповідачу  повідомлення  про демонтаж спеціальних конструкцій за  5 днів  до  цього. У матеріалах справи  наявне повідомлення  № 601 вих № 2527 від 28.07.2005 р. (а.с. 13) з вимогою сплатити заборгованість по договору №  1144 від 30.12.2004 р. та попередженням про те, що у  разі невиконання цієї вимоги відповідачем, спеціальну конструкцію буде демонтовано. Дане повідомлення  вручено відповідачу 02.08.2005 р., що підтверджуєтья відповідною відміткою про отримання.

Тому місцевий господарський суд дійшов  правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог та стягнення  881,00 грн. витрат  на проведення

                                                        - 4 -

демонтажу переданих відповідачу за договором спеціальних конструкцій

    Позивач, на підставі п. 6.1 спірного договору за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за період  з  20.09.2006р. по 20.09.2007р. яка складає 183,00 грн.

     Колегія суддів дійшла висновку, що ці вимоги не підлягають задоволенню зважаючи на таке.

       Пеня  позивачем  нарахована за період з 20.09.2006р. по 20.09.2007р.

 Частиною  6  статті 232   Господарського кодексу України передбачено, що нарахування  штрафних санкцій за  прострочення  виконання зобов"язання  припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.Як вбачається  з п. 2.1. договору № 1144 від 30.12.2004 р. він діє  з 01.01.2005 р. до 31.12.2005 р.Таким чином зобов"язання відповідача  по оплаті згідно з п. 4.5. договору повинно було виконано  25.11.2005 р., тому нарахування пені припинилось 25.05.2006 р.  

    Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 23,57 грн.        витрат, понесених позивачем за отримання довідки з Облстату про включення відповідача до ЄДРПОУ. Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

    Тому місцевий господарський суд правомірно стягнув цю суму, але помилково зазначив її як частину позовних вимог, оскільки судові витрати не включаються до  суми позову.

   Виходячи з наведеного місцевий господарський  суд внаслідок порушення норм матеріального права дійшов неправильного висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення 183 грн. пені, у зв"язку з чим рішення в цій частині слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні цієї вимоги відмовити.

   В іншій частині рішення прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права, тому в цій частині  його слід залишити без змін.  

     Зважаючи на наведене, керуючись статтями 22, 33, 43, 44, 75, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

                                                          постановила:

У задоволенні клопотання  відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.11.2007 р. у  справі № 45/372-07 скасувати в  частині стягнення 183 грн.пені .

Прийняти в цій  частині нове рішення.

В стягненні 183 грн. пені відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанову складено в повному обсязі 19.02.2008 р.

         Головуючий суддя                                                                    Слюсарева Л.В.  

                                Суддя                                                                    Білоконь Н.Д.  

                                Суддя                                                                    Сіверін В.І.