Постанова

від 23.01.2008 по справі 14/316-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/316-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2008 р.                                                           Справа № 14/316-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слюсарева Л.В., суддя Білоконь Н.Д., суддя Сіверін В.І.

при секретарі Єгоровій А. О.

за участю представників сторін:

позивача - Грищенка В.В., копія пост. дов. №9 від 05.01.07 р. у справі

відповідача -  не з'явився

третьої особи - не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3673 С/1-12) на рішення господарського суду Сумської області від 08.10.07 р. у справі № 14/316-07

за позовом дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерноготовариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Суми,

до Сумської міської ради, м. Суми,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- комунальне підприємство "Сумське міське бюро технічної інвентаризації", м. Суми,

про визнання права власності, зобов"язання зареєструвати майно та видати свідоцтво на право власності,

встановила:

Дочірнє підприємство «Сумський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», позивач, звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Сумської міської ради, відповідача, та після уточнень позовних вимог, які були прийняті господарським судом Сумської області до провадження, просило суд визнати за  державою в особі ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в особі дочірнього підприємства «Сумський облавтодор»(філія "Сумський райавтодор") право власності на нерухоме майно, а саме: на приміщення адмінбудинку загальною площею 998, 4 кв.м та інше нерухоме майно (підвал, автогаражі, склад, сховище для матеріалів, вагончик для охорони, сховище, вбиральня, вагончик, будівля, навіс, огорожа, ємність) за адресою: м. Суми, вул. Лебединська, буд. 17 а, та про зобов"язання відповідача зареєструвати це нерухоме майно та видати свідоцтво на право власності.

Рішенням господарського суду Сумської області від 08.10.2007 р. у справі № 14/316-07 (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено частково.

Визнано   за   дочірнім  підприємством  «Сумський  облавтодор» ВАТ «Державна

                                                       -    2    -

акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в особі філії «Сумський райавтодор» право власності на нерухоме майно, а саме: на приміщення адмінбудинку загальною площею 998, 4 кв. м та інше нерухоме майно (підвал, автогаражі, склад, сховище для матеріалів, вагончик для охорони, сховище, вбиральня, вагончик, будівля, навіс, огорожа, ємність) за адресою: м. Суми, вул. Лебединська, буд. 17 а.

В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати і припинити провадження у справі.

Апеляційну скаргу обгрунтовує, зокрема, тим, що спірне майно належить до державної, а не до комунальної власності, а тому Сумська міська рада, якій не належдить право управління державним майном, а лише згідно з пунктом 31 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядуванняв Україні" повноваження щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління комунальним майном територіальної громади м. Суми, не є належним відповідачем у справі.

Крім того, зазначає, що позивачем не було доведено вчинення Сумською міською радою дій, у тому числі висловлювань, які можуть бути розцінені як невизнання чи оспорювання права власності позивача на спірне майно, а тому за відсутності таких доказів право власності не потребує захисту і у позові повинно бути відмовлено.

14.02.2008 р. на адресу апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій відповідач  повідомив, що повністю підтримує апеляційну скаргу та просить розглядати справу без участі його представника.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні  проти доводів апеляційної скарги заперечують, вважають рішення господарського суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заперечення на апеляційну скаргу обгрунтовують, зокрема, тим, що спірне майно знаходиться на балансі філії "Сумський райавтодор" дочірнього підприємства "Сумський облавтодор", первинні документи на вказане майно втрачені, а згідно з даними комунального підприємства "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" це майно за позивачем не зареєстроване. Документи, які підтверджують право власності на вказане майно підприємства є державний акт на право постійного користування землею серії СМ 00047 та 1-СМ №00235, копія зведеного акту інвентаризації від 05.04.2002 р., копія наказу №43 від 03.06.2002 р.,  довідка про балансову вартість майна, зроблена на підставі балансу підприємства та інші документи.

Третя особа правом на участь в судовому засіданні не скористалась, про дату, час та місце його проведення повідомлялася належним чином.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, вислухала пояснення представника позивача, перевірила правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 р. №156 на базі власності відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" було створено дочірнє підприємство "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

                                                 -    3    -

Згідно з пунктом 4.2 статуту дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", затвердженого наказом Державної служби автомобільних доріг України №133 від 30.03.05 р., майно підприємства складається з виробничих та невиробничих фондів, а також інших цінностей, вартість яких відібражається на самостійному балансі підприємства, яке передається засновником підприємству в господарське відання, а згідно з пунктом 4.4 статуту підприємство володіє, користується і розпоряджається майном відповідно до порядку, встановленому засновником. Довідкою № 1189 про включення до ЄДРПОУ підтверджується, що ДП "Сумський облавтодор" ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»  має загальнодержавну форму власності.

З наявноїв матеріалах справи довідки №125 від 27.06.2007р., підписаної заявником та бухгалтером ДП "Сумський облавтодор", вабчається, що  спірне майно знаходиться як основний засіб на балансі відокремленого підрозділу позивача - філії "Сумський райавтодор".

Відповідно до статті 3 Закону України “Про управління об'єктами державної власності”, об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Статтею 4 зазначеного Закону встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є  міністерства та інші органи виконавчої влади.

Згідно зі статтею 362 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Згідно з цим Декретом міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи   державної  виконавчої  влади відповідно до покладених на них повноважень,  зокрема, приймають рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності; затверджують статути (положення) підприємств; здійснюють контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна.

Отже власником спірного майна є держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, а дочірнє підприємство "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"  є суб'єктом господарювання, якому майно належить на праві  господарського відання.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, виходячи з положень статті 1 Господарського процесуального кодексу України, частини 3 статті 136 Господарського кодексу України та статті 392 Цивільного кодексу України, позивач мав право звернутися до суду з позовом за захистом саме своїх  порушених  або  оспорюваних прав і охоронюваних  законом  інтересів (в даному випадку - права господарського відання), але право власності на майно, яке просить визнати за державою позивач, йому не належить і в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надання позивачеві відповідним міністерством, а саме Міністерство транспорту і зв"язку України повноважень звертатись до господарського суду з позовом про визнання права власності держави в Києві  цього міністерства.

Таким чином, дочірньє підприємство "Сумський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"  не  є  належним позивачем у даній

                                               -    4    -

справі щодо вимоги про визнання права власності на спірне майно і господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для  задоволення позову в цій частині.

До того ж надані позивачем в обгрунтування позову в цій частині документи, а саме: копія зведеного акту інвентаризації від 05.04.2002 р., копія наказу №43 від 03.06.2002 р., довідка про балансову вартість майна, зроблена на підставі балансу підприємства - підтверджують лише факт знаходження спірного майна на балансі позивача на праві господарського відання. А з наданої ним копії державного акту на право постійного користування землею, на якій знаходиться спірне майно, серії СМ 00047 та 1-СМ № 00235, виданому Сумському райшляхрембудуправлінню, не вбачається наявність у позивача права користування цією землею, оскільки чинним законодавством не передбачено перехід в порядку правонаступництва прав щодо постійного користуванняа землею, яка  перебуває у державній власності.

Також слід зазначити, що у вступній та описовій частинах оскаржуваного відповідачем рішення помилково було зазначено ДП "Сумський облавтодор"  АК "АВтомобільні дороги України" як позивача філію «Сумський райавтодор», тоді як позовну заяву було подано дочірнім підприємством «Сумський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».  Повноваження ж  філії цього підприємства представляти ДП "Сумський облавтодор" згідно зі статтею 95 Цивільного кодексу України  та пункту 3.3 положення про філію  «Сумський райавтодор» ДП «Сумський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»мають підтверджуватися дорученням  директора, яке  в матеріалах справи відсутнє.

Окрім того, оскільки Сумській міській раді не належить право управління державним майном і в матеріалах справи відсутні докази невизнання чи оспорювання Сумської міською радою права власності позивача на це майно, вона не може вважатися  належним відповідачем у даній  справі.

Тому рішення в частині визнання за позивачем права власності на спірне майно слід скасувати як прийняте при неповному з"ясуванні обставин, які мають значення для справи, невідповідністі висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти  нове рішення - про відмову в цій частині позову.

Що ж стосується позовної вимоги про зобов"язання відповідача зареєструвати спірне нерухоме майно та видати свідоцтво на право власності, то на думку колегії суддів місцевий господарський суд дійшов цілком обгрунтованого висновку про припинення провадження  в цій частині позову на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на таке.

Відповідно  до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 р. №7/2 державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації, яким чинним законодавством делеговані владні повноваження у сфері суспільних відносин, а тому вимога позивача про зобов"язання зареєструвати право власності на спірне майно згідно з приписами пунктів 1, 7 статті 3, статтей 4,17, 18 Кодексу адміністративного судочинства Україгни має розглядатися в порядку адміністративного, а не господарського судочинства.

А тому рішення господарського суду першої інстанції в цій частині слід залишити без змін як законне та обгрунтоване.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 2, 21, 33, 43, пунтом 1 статті 80, статтями 99, 101, 103, пунктами 1, 3, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

-    5    -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 08.10.2007 р. у справі № 14/316-07 в частині задоволення позовних вимог про визнання за дочірнім підприємством «Сумський облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в особі філії «Сумський райавтодор»права власності на нерухоме майно, а саме: на приміщення адмінбудинку загальною площею 998, 4 кв. м та інше нерухоме майно (підвал, автогаражі, склад, сховище для матеріалів, вагончик для охорони, сховище, вбиральня, вагончик, будівля, навіс, огорожа, ємність) за адресою: м. Суми, вул. Лебединська, буд. 17а  скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення.

В задоволення цієї частини позову відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанову в повному обсязі складено 19.02.2008 р.

         Головуючий суддя                                                                    Слюсарева Л.В.  

        Суддя                                                                                             Білоконь Н.Д.  

       Суддя                                                                                              Сіверін В.І.