Постанова

від 06.02.2008 по справі 20-4/057-9/271-2/603

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-4/057-9/271-2/603

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-4/057-9/271-2/603

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"06" лютого 2008 р.  11:42                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Шевчук Н.Г.,

при секретарі: Філонович Є.Д.,

за участю:

прокурора Шульги А.М..

представника Севастопольського міського відділення фонду соціального захисту інвалідів –Кухаренко В.М.

представника приватного підприємства “Меджик Бургер”  –Бондаря В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом прокурора  Ленінського  району міста Севастополя в інтересах держави

                    (99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, 11)

в особі Севастопольського міського відділення фонду соціального захисту інвалідів

                      (99011, м. Севастополь,  вул. Гоголя, 20-а )

до відповідача приватного підприємства “Меджик Бургер”

                     (99011, м. Севастополь, вул. Айвазовського, 5)

про  стягнення 1680,56 грн.,

в с т а н о в и в:

Прокурор  Ленінського району міста Севастополя звернувся в суд з позовом  в інтересах держави в особі Севастопольського міського відділення фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства “Меджик Бургер”  про стягнення 1680,56  грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08.12.2005, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.01.2006, позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2007 рішення господарського суду міста Севастополя від 08.12.2005 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.01.2006 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду спору за правилами Кодексу адміністративного кодексу України

Свої вимоги прокурор обґрунтовує порушенням відповідачем положень Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, яке виразилося в тому що, у 2002 році замість одного інваліда –фактично на підприємстві не працювало  жодного інваліда.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вказує, що діючим законодавством обов'язок створення робочих місць для інвалідів та їх пошук покладений на відповідні державні органи, а не на підприємство, центр зайнятості населення інвалідів для працевлаштування не посилав. Також відповідач вказує, що підприємство є платником єдиного податку, у зв'язку з чим він звільнений від сплати внесків до Фонду соціального захисту інвалідів.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (станом на момент виникнення спірних відносин) фінансування роботи по соціальному захисту інвалідів  здійснюється Фондом України соціального захисту інвалідів.

Положенням про Севастопольське  міське  відділення Фонду  України  соціального захисту  інвалідів, затвердженого  директором Фонду 01.11.2002 встановлене, що дане відділення є територіальним органом урядового органу державного  управління –Фонду   соціального захисту інвалідів, на  яке, зокрема, покладено здійснення  в установленому порядку  виконання  загальнодержавних програм  соціального захисту  інвалідів і фінансування  заходів  по соціально-трудовій і професійній  реабілітації інвалідів, для створення робочих місць  для  інвалідів  

Згідно статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-12 від 21.03.91 (далі - Закон) для усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі 4 % від  загальної вартості  працюючих, якщо кількість працюючих від 8 до 25 чоловік –встановлюється норматив в кількості 1 робочого місця.

Відповідно до  пункту 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (далі –Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 № 314, (яке діяло на момент виникнення спірних відносин) підприємства здійснюють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення робочих місць.

Відповідно до пункту 3 Положення, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестовано спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Згідно пункту 14 вказаного Положення підприємства, в рамках доведеного до відома нормативу, створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні  місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Докази виконання відповідачем вказаних вимог Положення відсутні.

Згідно пояснень Севастопольського міського центру зайнятості  відповідач протягом 2002 - 2003 років звітів про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів не надавав (арк.с. 27).

Таким чином, приватним підприємством “Меджик Бургер” порушені вимоги пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.95 “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, яким встановлено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту  населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до статті 20 Закону (у редакції на момент виникнення спірних відносин), підприємства, установи і організації, на яких кількість працюючих інвалідів менше ніж встановлена нормативом, щорічно оплачують відділенням Фонду соціального захисту інвалідів України штрафні санкції.

Розмір штрафних санкцій визначається розміром середньорічної заробітної платні на відповідному підприємстві, установі або організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, з числа робочих місць, встановлених нормативом.

Згідно звіту форми 10-ПI про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2002 рік, представленому відповідачем на адресу позивача, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів складав 1 місто від загальної кількості працюючих на підприємстві, фактично на підприємстві протягом 2002 року не працювало жодного інваліда, середня річна заробітна плата на підприємстві за 2002 рік склала 1680,56  грн.  

Таким чином, відповідач був зобов'язаний перерахувати на рахунок Севастопольського відділення Фонду України соціального захисту  інвалідів в 2002 році 1680,56 грн.

Вказані відрахування відповідач не здійснив.

Посилання відповідача на те, що він знаходиться на спрощеній системі оподаткування (єдиному податку), суд не приймає до уваги як підстава для звільнення ПП “Меджик Бургер” від сплати санкцій на підставі наступного.

Статтею 20 Закону встановлено, що підприємство повинно нести відповідальність у розмірі середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце  не зайняте інвалідом.

Відрахування до Фонду соціального захисту інвалідів України (далі Фонд) не носять характер обов'язкових платежів, та на момент виникнення спірних відносин були санкцією за те, що кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, та не залежала від наявності або відсутності прибутку.

Крім того, статтею 14 Закону України “Про систему оподаткування” встановлений  перелік загальнодержавних платежів та зборів до яких не відносяться санкції передбачені Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Таким чином, платник єдиного податку не звільняється від сплати санкцій за те, що кількість  працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за те, що кількість працюючих інвалідів у 2002 році була менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин), обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статями 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з приватного підприємства “Меджик Бургер”   (99011, м. Севастополь, вул.  Айвазовського, буд. 5, код ЄДРПОУ 23195124) користь Севастопольського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 20-а, код у ЄДРПОУ 240355998) штрафні санкції  в сумі 1680,56 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                      Н.Г.Шевчук

11.02.2008