20-2/605
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"07" лютого 2008 р. справа № 20-2/605
За позовом комунального підприємства „Аррікон” Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрського, 8, кв. 2)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Прогресс”
(99058, м. Севастополь, вул. Фіолентовське шосе, 5А)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 2592,22 грн. та звільнення приміщень,
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивача –Ігнатенко В.В., довіреність № 3 від 08.01.2008;
відповідача –не з'явився;
третьої особи –Михайлова О.Є., довіреність № 47 від 08.01.2008.
СУТЬ СПОРУ:
Комунальне підприємство „Аррікон” Севастопольської міської Ради (далі –КП „Аррікон” СМР)звернулось до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Прогресс” (далі –ТОВ „Транс-Прогресс”) про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 2592,22 грн. та звільнення орендованих приміщень.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати та закінченням строку дії договору.
Ухвалою суду від 25.12.2008 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучений Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач явку уповноважених представників в судові засідання 09.01.2008, 23.01.2008 та 07.02.2008 не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, у зв'язку з чим у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи суд
ВСТАНОВИВ:
06.01.2005 державне комунальне підприємство “Аррікон” (правонаступником якого є КП „Аррікон” СМР) та ТОВ „Транс-Прогресс” уклали договір оренди нерухомого майна –вбудованого нежитлового приміщення цокольного поверху загальною площею 27,80 м.2, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Луначарського, 5 (арк.с. 8-11). Строк дії Договору –до 06.12.2007.
Передача приміщення згідно розділу 2 Договору та Акту приймання-передачі відбулася 06.01.2005 (арк. с. 11).
Відповідно до пункту 3.2 цього Договору розмір орендної плати становить 356,95 грн. за перший місяць оренди та експлуатаційні витрати –1,67 грн., які перераховуються відповідачем не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок позивача.
Сторони також встановили, що сума орендної плати підлягає щомісячному коригуванню відповідачем при внесенні чергового платежу у відповідності з індексом інфляції, який визначається Мінстатом України.
Орендна плата та експлуатаційні витрати за період з 01.07.2007 по 06.12.2007 відповідачем не сплачені, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по орендній платі та по експлуатаційних витратах у сумі 2463 грн. 85 коп.
Відповідно до пункту 1 статті 188 та пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором, заборгованість на день прийняття рішення не погашена.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 3.5 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується у відповідності з законодавством за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня, від суми недоплати, розрахованої за кожен день прострочення.
Позивачем на суму заборгованості була нарахована пеня у сумі 96 грн. 37 коп., яка також на день прийняття рішення відповідачем не сплачена.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивачем на суму простроченої заборгованості нараховані 3 % річних у сумі 32,00 грн.
Викладене є підставою для визнання позовних вимог в сумі 2592 грн. 22 коп. обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню.
Позивач також просить зобов'язати відповідача звільнити приміщення з посиланням на те, що строк дії договору закінчився 06.12.2007.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтями 764, 777 Цивільного кодексу України, статтями. 7, 9, 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та опосередковано частиною 4 статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься у статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (далі - Закон), відповідно до якої термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 2 ст. 17 Закону).
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути заявлені ним протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.
14.12.2007 листом за вих. № 97 позивач повідомив відповідача про закінчення строку дії договору та просив передати орендоване майно за актом приймання-передачі у строки та порядку, передбачених договором (арк.с. 16).
Таким чином, вимоги позивача про звільнення приміщення визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Прогресс” (99058, м. Севастополь, вул. Фіолентовське шосе, 5А, код у ЕДРПОУ 20738009) на користь комунального підприємства “Аррикон” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського,8, кв. 2, код в ЄДРПОУ 20711909, п/р 26000945207871 в СФ АКБ “Укрсоцбанк” у м. Севастополі, МФО 324195)- заборгованість в сумі 2592 грн. 22 коп. (дві тисяч п'ятсот дев'яносто дві грн. 22 коп.), витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. (сто вісімнадцять грн.).
3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „Транс-Прогресс” (99058, м. Севастополь, вул. Фіолентовське шосе, 5А, код у ЕДРПОУ 20738009) звільнити приміщення цокольного поверху загальною площею 27,80 м.2, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Луначарського, 5 .
Суддя Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 12.02.2008.
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2008 |
Оприлюднено | 12.03.2008 |
Номер документу | 1420859 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Шевчук Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні