Рішення

від 20.02.2008 по справі 34/407-07-8888

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/407-07-8888

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2008 р.Справа  № 34/407-07-8888

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО"  

до відповідача  Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Яровський"   

про стягнення на суму 91733,74грн.

 Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники:

від позивача: Грищенко О.М. –представник, діючий на підставі довіреності від 13.12.07р.

від відповідача: Чіканчі Д.Д.- голова правління СВК "Яровський".

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Яровський" заборгованості за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №26/04/07 від 13.04.2007р. на загальну суму 91733,74грн., а саме: основного боргу –80000грн., пені –1157,26грн., 3% річних –216,48грн., індексу інфляції –1760грн., штрафу –5600грн., та збитків, які пов'язані з оплатою за юридичні послуги у сумі 3000грн.

Представник відповідача позов визнав частково у сумі основного боргу –80000грн., просив суд врахувати форс-мажорні обставини та не стягувати з СВК "Яровський" пеню у розмірі 1157,26грн., 3% річних –216,48грн., індекс інфляції –1760,00грн., штраф у розмірі 5600грн., та збитки, які пов'язані з оплатою за юридичні послуги у сумі 3000грн.

В судовому засіданні 20.02.08р. представник відповідача надав суду копію меморіального ордеру від 18.02.08р. №2460126 про сплату 80000грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

13.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро”  (Продавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Яровський"  (Покупець) був укладений договір №26/04/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору ТОВ „Тридента Агро” поставило відповідачу товар (засоби захисту рослин) на загальну суму 96819грн., що підтверджено видатковою накладною від 13.04.2007р. за №РН-ОД00028.

Факт отримання товару відповідачем підтверджено довіреностями від 13.04.2007р. серії ЯМС №375856, від 13.04.2007р. серії ЯМС № 412196 на його отримання, складеними у відповідності до п.2 Інструкції "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої Наказом Мінфіну України №99 від 16.05.96р., зареєстрованої в Мін'юсті України 12.06.1996р. за №293/1318.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару з додатком оплачується Покупцем протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного договору; 80% від вартості товару згідно додатком оплачується  Покупцем в строк до 15.11.07р. без виставлення рахунку-фактури.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару у повному обсязі, однак в порушення умов вказаного договору відповідач за отриманий товар розрахувався частково у сумі 16819грн., що підтверджується банківською випискою від 23.05.07р., внаслідок чого за ним залишилась заборгованість по оплаті товару у сумі 80000грн.

Наявність заборгованості відповідач визнав у судовому засіданні також згідно Акту звірки взаємних розрахунків сторін станом на 01.10.2007р., підписаний сторонами, підписи засвідчені печатками.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договору, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.8.2 договору за прострочення виконання зобов'язання Покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,08% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, яка згідно розрахунку позивача складає 1157,26грн.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми, які згідно розрахунку позивача складають 216,48грн. та індекс інфляції за весь час прострочення, який згідно розрахунку позивача становить 1760грн.

Відповідно до п.8.4. договору за несплату або несвоєчасну оплату товару  Покупець сплачує штраф в розмірі 7% від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України, який згідно розрахунку позивача складає 5600грн.

Порушення відповідачем зазначених договірних зобов'язань зумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 91733,74грн., а саме: 80000грн. основного боргу, 1157,26грн. пені, 3% річних  у розмірі 216,48грн., 1760,00грн. індексу інфляції, 5600грн. штрафу, та збитків, які пов'язані з оплатою за юридичні послуги у сумі 3000грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно п.1 ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, у тому числі відносяться додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Поряд з цим, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідно встановили наявність складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Отже, внаслідок наявності прямого причинного зв'язку між невиконанням відповідачем свого зобов'язання щодо своєчасної оплати за отриманий товар та зверненням позивача з вини відповідача по юридичну допомогу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія»для підготування даної позовної заяви до суду за договором про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 12.12.2007р. за № 04/12/07 (акт прийому-передачі документів (матеріалів) від 12.12.2007р.; акт здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг від 17.12.2007р.; п/д від 18.12.2007р. за №358 про сплату ТОВ „Тридента Агро” 3000грн.) і як наслідок спричиненням збитків позивачу у вигляді реальних збитків на суму 3000грн.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді витрат на юридичну допомогу у сумі 3000грн. слід задовольнити на підставі ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.611, ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України передбачає що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У судовому засіданні представник відповідача надав висновок Торгово-Промислової Палати України від 18.01.2008р. про форс-мажорні обставини та, посилаючись на п.7.1. договору, просив суд не стягувати з СВК "Яровський" штраф та збитки.

Враховуючи форс-мажорні обставини, які підтверджені певними засобами доказування, та те, що відповідач в порушення п.7.2. договору своєчасно не повідомив ТОВ „Тридента Агро” про їх настання, суд вважає за можливе тільки зменшити розмір стягуваного штрафу до 500грн.

Приймаючи до уваги, що під час розгляду справи відповідач сплатив суму основного бору у сумі 80000грн., що підтверджується меморіальним ордером від 18.02.08р. №2460126, суд припиняє провадження в цій частині за відсутності предмету спору на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.  

З огляду на вищевикладене, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” підлягають задоволенню в частині стягнення 1157,26грн. пені, 3% річних у розмірі 216,48грн., 1760,00грн. індексу інфляції, 500грн. штрафу та збитків, які пов'язані з оплатою за юридичні послуги у сумі 3000грн. як законні і обґрунтовані, засновані на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджені доданими до позову документами.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 118грн.

Керуючись ст.ст.22, 44, 49, п.11 ч.1 ст.80,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Яровський" (68553, Одеська область, Тарутинський район, с. Ярове, вул. Тимошенко, р/р 2600700102308185 Тарутинська філія «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», МФО 328715, код ЄДРПОУ 00855457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, р/р 26009100280101 в ЗАТ „ТАС-Інвестбанк” в м.Київ, МФО 320650, код ЄДРПОУ 25591321) пеню у розмірі 1157(одна тисяча сто п'ятдесят сім)грн. 26 коп., 3% річних у сумі 216(двісті шістнадцять)грн. 48 коп., індекс інфляції у розмірі 1760(одна тисяча сімсот шістдесят)грн., штраф у сумі 500(п'ятсот)грн., збитки за юридичні послуги у сумі 3000(три тисячі)грн.

3. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Яровський" (68553, Одеська область, Тарутинський район, с. Ярове, вул. Тимошенко, р/р 2600700102308185 Тарутинська філія «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», МФО 328715, код ЄДРПОУ 00855457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, р/р 26009100280101 в ЗАТ „ТАС-Інвестбанк” в м.Київ, МФО 320650, код ЄДРПОУ 25591321) державне мито у сумі 102(сто дві)грн. та ІТЗ судового процесу у сумі 118(сто вісімнадцять)грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №26/04/07 від 13.04.2007р. в сумі 80000грн. основного боргу.

Рішення господарського суду Одеської області, підписане 25.02.08р., набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                       Фаєр Ю.Г.