Рішення

від 20.02.2008 по справі 34/408-07-9098

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/408-07-9098

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2008 р.Справа  № 34/408-07-9098

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО";  

до відповідача Приватного підприємства "Сільськогосподарське виробництво "ХУТОР"   

про стягнення на суму 15328,86 грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники:

від позивача: Грищенко О.М. –представник, діючий на підставі  довіреності

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Сільськогосподарське виробництво "ХУТОР" заборгованості за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №42/05/07 від 03.05.2007р. на загальну суму 15328,86грн., а саме: основного боргу –11468,40грн., пені –392,13грн., 3% річних –73,32грн., індексу інфляції –592,22грн., штрафу –802,79грн., та збитків, які пов'язані з оплатою за юридичні послуги у сумі 2000грн.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, поряд з цим, в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

03.05.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро”  (Продавець) та Приватним підприємством "Сільськогосподарське виробництво "ХУТОР" (Покупець) був укладений договір №42/05/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” зобов'язалось передати відповідачу товар – засоби захисту рослин, а Приватне підприємство "Сільськогосподарське виробництво "ХУТОР" зобов'язалось прийняти та оплатити товар у порядок та в строки, передбачені договором.

Відповідно до п.2.1 цього договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов зазначеного договору, позивач поставив відповідачу товар (засоби захисту рослин) на загальну суму 11468,4грн., що підтверджено видатковою накладною від 05.06.2007р. за №РН-ОД00102.

Факт отримання товару відповідачем підтверджено довіреністю від 05.06.2007р. серії ЯМС №375949 на отримання товарно-матеріальних цінностей, складеної у відповідності до п.2 Інструкції "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої Наказом Мінфіну України №99 від 16.05.96р., зареєстрованої в Мін'юсті України 12.06.1996р. за №293/1318.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару з додатком оплачується Покупцем протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного договору; 80% від вартості товару згідно додатком оплачується  Покупцем в строк до 01.10.07р. без виставлення рахунку-фактури.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару у повному обсязі, однак в порушення умов вказаного договору відповідач своєчасно не розрахувався за отриманий товар, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по оплаті товару у сумі 11468,40грн.

Зазначена заборгованість зазначена й в Акті звірки взаємних розрахунків сторін станом на 01.10.2007р., підписаний сторонами, підписи засвідчені печатками.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договору, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.8.2 договору за прострочення виконання зобов'язання Покупець сплачує на користь Продавця пеню у розмірі 0,08% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, яка згідно розрахунку позивача складає 392,13грн.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми, які згідно розрахунку позивача складають 73,32грн. та індекс інфляції за весь час прострочення, який згідно розрахунку позивача становить 592,22грн.

Відповідно до п.8.4 договору за несплату або несвоєчасну оплату товару  Покупець сплачує штраф в розмірі 7% від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України, який згідно розрахунку позивача складає 802,79грн.

Порушення відповідачем зазначених договірних зобов'язань зумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 15328,86 грн., у т.ч. 11468,40грн. основного боргу, 392,13грн. пені, 3% річних у розмірі 73,32грн., індексу інфляції у розмірі 592,22грн., 802,79грн. штрафу та збитків, які пов'язані з оплатою за юридичні послуги у сумі 2000грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку про  задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 224 Господарського Кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно п.1 ст.225 Господарського Кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, у тому числі відносяться додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Поряд з цим, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідно встановили наявність складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Отже, внаслідок наявності прямого причинного зв'язку між невиконанням відповідачем свого зобов'язання щодо своєчасної оплати за отриманий товар та зверненням позивача з вини відповідача по юридичну допомогу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія»для підготування даної позовної заяви до суду за договором про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 12.12.2007р. за №08/12/07 (акт прийому-передачі документів (матеріалів) від 13.12.2007р.; акт здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг від 17.12.2007р.; п/д від 18.12.2007р. за №355 про сплату ТОВ „Тридента Агро” 2000грн.) і як наслідок спричиненням збитків позивачу у вигляді реальних збитків на суму 2000грн.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді витрат на юридичну допомогу у сумі 2000грн. слід задовольнити на підставі ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.611, ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені норми матеріального права, наданий позивачем розрахунок, позовні Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, слід стягнути з Приватного підприємства "Сільськогосподарське виробництво "ХУТОР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” заборгованість на загальну суму 15328,86грн., а саме: 11468,40грн. основного боргу, 392,13грн. пені, 3% річних у розмірі 73,32грн., індекс інфляції у розмірі 592,22грн., 802,79грн. штрафу та збитків, які пов'язані з оплатою за юридичні послуги у сумі 2000грн.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 153,28грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 118грн., сплачені квитанціями від 17.12.2007р. №4195 та №4196.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.    Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сільськогосподарське виробництво "ХУТОР"  (68542, Одеська область, Тарутинський район, с. Березине, р/р 26004010031105 в ТФ АКБ „ЧБРР”, МФО 328715, код ЄДРПОУ 32625100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, р/р 26009100280101 в ЗАТ „ТАС-Інвестбанк” в м. Київ,  МФО 320650, код ЄДРПОУ 25591321) основний борг у сумі 11468(одинадцять тисяч чотириста шістдесят вісім)грн.40коп., пеню у розмірі 392(триста дев'яносто дві)грн.13коп., 3% річних у сумі 73(сімдесят три)грн.32коп., індекс інфляції у розмірі 592(п'ятсот дев'яносто дві)грн.22коп., штраф у сумі 802(вісімсот дві)грн.79коп., збитки за юридичні послуги у сумі 2000(дві тисячі)грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Сільськогосподарське виробництво "ХУТОР"  (68542, Одеська область, Тарутинський район, с. Березине, р/р 26004010031105 в ТФ АКБ „ЧБРР”, МФО 328715, код ЄДРПОУ 32625100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, р/р 26009100280101 в ЗАТ „ТАС-Інвестбанк” в м. Київ,  МФО 320650, код ЄДРПОУ 25591321)  державне мито у сумі 153(сто п'ятдесят три)грн.28коп. та за  ІТЗ судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять)грн.

Рішення господарського суду Одеської області, підписане 25.02.08р., набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

                                        Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                       Фаєр Ю.Г.