Постанова

від 19.02.2008 по справі 05/119-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

05/119-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

19.02.08                                                                                           Справа  № 05/119-38

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді:                            Г.Гнатюк

суддів                                        Н.Кравчук

                                             О.Мирутенко

розглянув апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Агрофірма Луга-Нова»ПП «Універсам»від 17.12.07 №2305

на рішення господарського суду Волинської області від 05.12.07

у справі № 05/119-38

за позовом ТзОВ «Волиньагрокем», с.Струмівка

до відповідача Дочірнього підприємства «Агрофірма Луга-Нова»ПП «Універсам», с.Мишів

про стягнення 166 814,39 грн.

за участю представників:

від позивача: Горковчук В.Я.-директор;

від відповідача: не з'явився

Учасникам судового процесу роз'яснені права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило. Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Волинської області від 05.12.07 у справі № 05/119-38 позов ТзОВ «Волиньагрокем»задоволено частково, стягнуто з ДП «Агрофірми Луга-Нова»Приватного підприємства «Універсам»170 101,58 грн. з них: 160 000,00 грн. основного боргу, 8 322,16 грн. інфляції, 1779,42 грн. річних, 1730,54 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення 10 861,12 грн. відмовлено.

Скаржник, відповідач у справі, не погодився з рішенням місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення скасувати в частині стягнення інфляційних нарахувань на суму 8322,16 грн. та 1379,00 грн. –трьох відсотків річних, в іншій частині рішення залишити без змін та стягнути з позивача 51,00 грн. держмита сплаченого за подання апеляційної скарги.

Апелянт в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Позивач вимоги апеляційної скарги повністю заперечує з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та  з мотивів наведених у засіданнях суду, рішення суду першої інстанції вважає законним і підстави для його скасування відсутні.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності апелянта, повідомленого належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення учасників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області слід залишити без змін. При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно накладних №75 від 26.03.07; №195 від 17.04.07; №197 від 17.04.07; №206 від 19.04.07; №221 від 23.04.07; №260 від 28.04.07 ТзОВ «Волиньагрокем»поставило ДП «Агрофірма Луга-Нова»Приватного підприємства «Універсам»мінеральні добрива на загальну суму 586 648,00 грн.

ДП «Агрофірма Луга-Нова»Приватного підприємства «Універсам»сплатило ТзОВ «Волиньагрокем»частину коштів на суму 426 648,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 21.03.07 –160 000,00 грн.; від 26.03.07 - 16 240,00 грн.; від 04.04.07 –165 120,00 грн.; від 16.04.07 –6 960,00 грн.; від 16.04.07 –23 200,00 грн.; 17.04.07 –32 000,00 грн.; від 08.08.07 –23 128,00 грн.

Станом на 10.09.07 заборгованість ДП «Агрофірми Луга-Нова»Приватного підприємства «Універсам»ТзОВ «Волиньагрокем»становить 160 000, грн.

Відповідно до ст. 173 ГК України та 509 ЦК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

14.06.07 позивачем направлено претензію №47 від 14.06.07 з вимогою відповідача провести розрахунок за поставлені товари.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Скаржник в своїй апеляційній скарзі вважає, що інфляційні нарахування та три відсотки річних повинні нараховуватися з дня прострочення виконання гарантійного листа, тобто з 01.10.07. Проте, згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства України.

Оскільки відповідач отримав претензію (вимогу) в червні 2007р., то і обов'язок сплати настав у нього відповідно у цей час. Доказів надання згоди позивачем на оплату до 01.10.07 відповідач суду не надав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову стягнення 10 861,12 грн., з них 2 861,12 грн. –п'ять відсотків річних за користування чужими грошовими коштами та 8 000,00 грн. - п'ять відсотків суми, від сплати якої ухиляється відповідач, так як письмовий договір між сторонами не укладався.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що стягнуто правомірно судом першої інстанції в розмірі 160 000,00 грн. основного боргу, 1779,42 грн. суми процентів річних та 8 322,16 грн. суми індексу інфляції за період з 22.06.07 по 10.09.07.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області прийняте при повному з'ясуванні всіх обставин по справі і у відповідності до норм чинного законодавства і його слід залишити без змін.

Судові витрати по розгляду апеляційної скарги покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Рішення господарського суду Волинської області від 15.12.07 по справі №05/119-38 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи №05/119-38 повернути до господарського суду Волинської області

Головуючий-суддя                                     Г. М. Гнатюк  

Суддя                                       Н. М. Кравчук

Суддя                                       О. Л. Мирутенко