Постанова

від 11.02.2008 по справі 3/533-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/533-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06  лютого  2008 року                                                          справа №3/533-07

Колегія суддів у складі:                           головуючого судді О.В.Шевель,

                                                                                              судді А.І.Бухана,

                                                                                              судді В.О. Демченка

при секретарі Парасочці Н.В.,

за участю представників:

позивача                    -          не з'явився

відповідача                   -          не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання                         № 5 Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 3801С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від                  26 листопада 2007 року у справі № 3/533-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фотомаш", м. Шостка

до  Приватного підприємства "Ронік", м. Шостка

про стягнення 25249,11 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 26 листопада 2007 року у справі №3/533-07 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 21234,97 грн. основного боргу, 3324,45 грн. інфляційних, 689,53 грн. - 3% річних, 252,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням господарського суду області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 26 листопада 2007 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Торговий дім "Фотомаш" у задоволенні позовних вимог. Представник відповідача двічі у судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки суд не повідомив, хоча відповідно до встановленого законодавством порядку він належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Позивач за у відзиву на апеляційну скаргу не надав його уповноважений представник двічі  у судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки суд не повідомив, хоча відповідно до встановленого законодавством порядку він належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що      06.09.06 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 05/09/06 на загальну суму 53 227 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ в розмірі 8 871,17 грн.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, про що свідчить акт прийому-передачі товару від 07.09.06 р., підписаний сторонами. Згідно пункту 5.3 вищезазначеного договору, розрахунки за даним Договором проводяться в безготівковому порядку шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Відповідно до п. 5.5.1 Договору  протягом десяти календарних днів з моменту підписання Договору покупець сплачує постачальнику суму в розмірі 9322,00 грн. Згідно п. 5.5.2 сума, що залишилася, тобто 43 905,00 грн. сплачується Покупцем рівними частинами до десятого числа поточного місяця упродовж чотирьох календарних місяців.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись  належним чином і відповідно до умов договору.

Як зазначає позивач в обґрунтування позовних вимог, в порушення умов договору поставки № 05/09/06 від 06.09.06 р. відповідач здійснив тільки часткову оплату, тому після закінчення граничного терміну проведення розрахунків –10.01.07 р., розмір заборгованості складав 38 905,00 грн.

20.02.07 р. відповідач платіжним дорученням № 132 від 20.02.07 р. частково сплатив суму заборгованості і станом на 23.10.07 р. сума основного боргу становить   21 234, 97 грн.   

Згідно з п. 6.1 Договору № 05/09/06 від 06.09.06 р. у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний  сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а  також три проценти   річних   з  простроченої  суми,  якщо  законом  або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до розрахунку позивача  інфляційні збитки становлять 3324 грн. 45 коп., три відсотки річних - 689 грн. 69 коп. Таким чином сума заборгованості становить 25249 грн. 11 коп.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що ним було поставлено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 15348,10 грн. по трьом усним договорам поставки від 06.10.06 р., від 31.01.07 р., від 02.02.07 р., які позивач не оплатив, та передано позивачеві кошти в сумі 10 000, 00 грн. в рахунок погашення заборгованості по договору поставки від 06.09.2006р.

Суд першої інстанції не брав до уваги посилання відповідача, оскільки ним не подано належних доказів, які б підтверджували той факт, що  10 000,00 грн. були передані в рахунок погашення заборгованості по договору № 05/09/06 від 06.09.06 р., а поставка товарно –матеріальних цінностей по трьом усним договорам не мають відношення до зобов'язань по договору поставки № 05/09/06 від 06.09.06р.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки відповідач не подав доказів погашення заборгованості перед позивачем в повному обсязі або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, суд першої інстанції визнав вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 21234 грн. 97 коп. заборгованості за одержаний товар, 3324 грн. 45 коп. інфляційних збитків та 689 грн. 69 коп. річних.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладено на відповідача.

Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна  та належна  правова оцінка, через що відсутні  підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд Сумської області  забезпечив  додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно дослідив  фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.  

Наведені відповідачем у обґрунтування  своєї апеляційної скарги доводи не підтверджені матеріалами справи  та не відповідають  нормам чинного законодавства України. Відповідач  не надав належних та допустимих доказів  існування та виконання трьох усних договорів поставки  товарно-матеріальних цінностей та передачу позивачу грошових коштів готівкою, пов'язаність  цих господарських операцій із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Рішення господарського суду  Сумської області від 26 листопада 2007 року по справі № 3/533-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Головуючий суддя    О.В.Шевель

     суддя                       А.І.Бухан

    суддя                         В.О.Демченко