Постанова

від 21.02.2008 по справі ас 12/747-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС 12/747-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.08           Справа №АС 12/747-07.

За позовом Сумського обласного відділення фонду України соціального

                     захисту інвалідів, м. Суми

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Буринський цегельний завод», с. Чумакове Буринського району   

про стягнення 8 226 грн. 76 коп.

                                                                                    СУДДЯ  КОСТЕНКО Л.А.

Представники сторін в судове засідання не прибули

За участю секретаря судового засідання Бардакової О.М.

     Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 8 226 грн. 76 коп. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих в кількості  1-го нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році згідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991р. із змінами та доповненнями.

Представники сторін в судове засідання не з‘явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

     Відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991р. із змінами та  доповненнями, для підприємств (обєднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості 1 робочого місця.

   Статею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб – в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), установі.

      Згідно звіту про зайнятість інвалідів за 2006 р., середньооблікова чисельність штатних працівників в 2006 році склала 28 чоловік, встановлено норматив створення робочих місць для працевлаштування 1 інваліда, фактично у 2006р.  згідно даних відповідачем звітів підприємством відповідача не створено жодного робочого місця для працевлаштування інвалідів.

     Ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991р. із змінами та  доповненнями., передбачає, що підприємства, на яких працює інвалідів менше, ніж передбачено нормативом зобов'язані щорічно відраховувати до відділення фонду України соціального захисту інвалідів. Розмір відрахувань визначається середньорічною заробітною платою на відповідному робочому місці за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

     За не створення 1-го робочого місця відповідач повинен перерахувати позивачеві кошти, у розмірі середньорічної заробітної плати на підприємстві. Середньорічна заробітна плата за спірний період складала 7 667 грн. 86 коп. За несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в сумі 558 грн. 90 коп. Таким чином,  сума штрафних санкцій за невиконання підприємством нормативу робочих місць (в кількості 1-го чол.), призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році становила 8 226 грн. 76 коп.

Представник відповідача в судові засідання не з»являвся, доказів погашення боргу суду не надав, 20.02.2008 року надіслав суду вдруге клопотання про відкладення розгляду справи в зв»язку з хворобою уповноваженого представника.

Суд клопотання відповідача відхиляє, так як справа неодноразово відкладалася за клопотанням відповідача, належних  доказів причини нез»явлення представника не надано ( в тому числі лікарняний лист, довідка лікаря). Також відповідач є юридичною особою і має право уповноважити іншого представника для участі у справі.

    Відповідач надіслав до суду відзив, яким повідомив, що платіжним дорученням № 116 від 27.12.2007 року сплатив частину боргу в сумі 700 грн., проти суми адміністративно-господарських санкцій в сумі 7 526 грн. 76 коп. не заперечує.

    Факт заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, а саме: розрахунком заборгованості за нестворені у 2006 р. робочі місця для працевлаштування інвалідів, копією звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2006 рік,  та іншими документами, які залучені до матеріалів справи.

    Оскільки відповідач не подав доказів остаточної сплати боргу в сумі 7 529 грн. 76 коп., вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                       ПОСТАНОВИВ :

1.            Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буринський цегельний завод» ( с. Чумакове Буринського району, Сумської області, вул. Путивльська, 1а,    код 31818286)  на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (40030, м. Суми, вул. Горького, 2, код 14004771, р/р 31212230700002 УДК у Сумській області, код 23636315, МФО 837013, код бюджетної класифікації 50070000) -  7 529 грн. 76 коп. заборгованості.

3.           Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

4.  Постанова суду може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна  скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Сумської області.

5.   Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду  першої інстанції, якщо інше не встановлено цим  Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

        СУДДЯ                                                                               Л.А. КОСТЕНКО