Постанова

від 04.03.2008 по справі 40/467-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/467-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2008 р.                                                           Справа № 40/467-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.,

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Коваля А.П (дов. № б/н від 05.11.2007 р.)

відповідача - Гарагулі В.А. (дов. № 1-40/12-29 від 28.08.2007 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська олія" (м. Харків) (вх. № 3908 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 14.12.07 р. по справі № 40/467-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська олія" (м. Харків)

до Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" (м. Харків)

про стягнення 339 690,20 грн., -

встановила:

У жовтні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська олія" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом” про стягнення з урахуванням заявлених та прийнятих судом уточнень, 128 736,27 грн. пені, 163 617,67 грн. індексу інфляції та 47 336,26 грн. З % річних, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач несвоєчасно сплатив на користь позивача заборгованість у сумі 1 668 469,60 грн. за договором уступки права вимоги № 28/08-У від 28 серпня 2006 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14 грудня 2007 року по справі № 40/467-07 (суддя Хотенець П.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Прийняте рішення суд мотивував тим, що позовні вимоги ТОВ "Українська олія" не підтверджуються наявними в матеріалах справами доказами та не відповідають діючому законодавству України.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2007 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. На думку заявника апеляційної скарги, оскаржуване рішення прийнято з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають нормам діючого законодавства та суперечать принципам цивільного права.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу позивача безпідставною, просить залишити рішення  господарського суду Харківської області від 14.12.2007 р. без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Українська олія" - без задоволення.

В судовому засіданні 26 лютого 2008 року, 29 лютого 2008 року було оголошено перерву.   

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника ТОВ "Українська олія" Коваля А.П., який підтримав апеляційну скаргу, представника ВАТ "Турбоатом” Гарагулю В.А., який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що 1 серпня 2005 року між ВАТ "Турбоатом" та ТОВ підприємством "Харківенергозапчастина" був укладений договір поставки № 39-08/5, відповідно до умов якого останнє поставило відповідачу  продукцію на суму 1 946 474,40 грн. ВАТ "Турбоатом" продукцію отримало, однак сплатило лише частково у сумі 278 004,80 грн., в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ підприємством "Харківенергозапчастина" у розмірі 1 668 469,60 грн.

28 серпня 2006 року між ТОВ підприємством "Харківенергозапчастина" та ТОВ "Українська олія" був укладений договір уступки права вимоги № 28/08-У, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги заборгованості від ВАТ "Турбоатом" за договором поставки № 39-08/5 в сумі 1 668 469,60 грн.

На підставі зазначеного договору, позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 листопада 2006 року позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з ВАТ "Турбоатом" на користь ТОВ "Українська олія" суму основного боргу у розмірі 1 668 469,60 грн., суму пені у розмірі 146 892,06 грн., індекс інфляції у розмірі 159 542,82 грн., суму 3 % річних у розмірі 59790,64 грн.

Як стверджує позивач, відповідач, виконуючи рішення суду, 1 жовтня 2007 року платіжним дорученням № 6235 сплатив на рахунок ТОВ "Українська олія"      1 668 469,60 грн. боргу, 146 892,06 грн. пені, 159 542,82 грн. інфляційних та          59 790,64 грн.  3 % річних. Однак оскільки ВАТ "Турбоатом" за договором поставки № 39-08/5 від 01.08.2005 р. та договором уступки права вимоги № 28/08-У від 28.08.2006 р. сплатило основну суму боргу тільки 01.10.2007 р., то в силу положень статті 612 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) допустило прострочення платежу в сумі 1 668 469,60 грн. у зв'язку з чим, на думку позивача, є підстави для стягнення з нього штрафних санкцій за період з 20 жовтня 2006 року по 30 вересня 2007 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд Харківської області послався на те, що стягнення пені, інфляційних та трьох відсотків річних згідно зі статтями 216, 217, 218 Господарського кодексу України передбачено тільки за прострочення виконання господарського зобов'язання.

З моменту винесення господарським судом Харківської області 20 листопада 2006 року рішення про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 668 469,60 грн., між сторонами вже не було взаємних господарських зобов'язань за укладеними договорами (договірних зобов'язань), а почали діяти нові, судово-виконавчі правовідносини, зокрема, у відповідача виникли зобов'язання з приводу виконання судового рішення.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов до висновку, що  вимоги позивача щодо стягнення з ВАТ "Турбоатом" пені, індексу інфляції та 3 % річних, є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки зазначене вище рішення суду не є господарським зобов'язанням, за невиконання якого на відповідача могла б бути покладена господарська відповідальність.

Однак, з викладеними вище висновками господарського суду, колегія суддів не може погодитись, оскільки вони не повністю відповідають фактичним обставинам справи та нормам діючого законодавства, їм не надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Слід зазначити, що відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема, сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Обов'язок боржника за рішенням суду перерахувати на користь кредитора присуджену суму коштів є його грошовим зобов'язанням, виконання якого може вимагати кредитор.

Із матеріалів справи вбачається, що грошове зобов'язання відповідача по виконанню рішення, як цивільний обов'язок, виникло при настанні юридичного факту, а саме, з рішення суду. А відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

З моменту набрання чинності рішенням господарського суду Харківської області від 20 листопада 2006 року відповідач був зобов'язаний виконати грошові зобов'язання у повному обсязі.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 ЦК України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Тобто, положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в незалежності від наявності вини в його діях. На думку заявника апеляційної скарги, це ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої.

Слід зазначити, що після прийняття судом рішення про стягнення коштів, грошове зобов'язання боржника не припинилось, оскільки кредитор реально грошові кошти не отримав.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи той факт, що попереднім судовим рішенням з ВАТ "Турбоатом" було стягнуто штрафні санкції за період з 10.08.2005 р. по 20.10.2006 р. та фактично основну суму боргу відповідачем було сплачено лише 01.10.2007 р., позивач має достатні підстави вимагати сплати штрафних санкцій за період з 20.10.2006 р. по 30.09.2007 р.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 163 617,67 грн. індексу інфляції та 47 336,26 грн. З % річних від простроченої суми, є обґрунтованими, ґрунтуються на нормах діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до загальних засад відповідальності учасників господарських відносин, сторони у пункті 6.4. договору поставки № 39-08/5 від 01.08.2005 р. передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, шляхом застосування до правопорушника санкцій у вигляді сплати пені, що повністю відповідає вимогам розділу V Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР. У зв'язку з чим колегія суддів вважає, що сума пені у розмірі 128 736,27 грн., нарахованої позивачем за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті поставки продукції за період з 20.10.2006 р. по 30.09.2007 р., є правомірною і також підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 4 грудня 2007 року по справі № 40/467-07 прийнято з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права, без урахування всіх обставин справи, у зв'язку з чим є підстави для його скасування.

Задовольняючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита у розмірі 5 095,40 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська олія"  задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 4 грудня 2007 року по справі № 40/467-07 скасувати та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом” (61037, м. Харків, пр. Московський, 199, р/р № 26006301600344, Фрунзенський ПІБ м. Харкова, МФО 351179, код ЄДРПОУ 05762269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська олія"  (61145, м. Харків, вул. Космічна, 14, к. 102, р/р № 26006003280001 в філії ВАТ КБ "Надра" ХРУ, МФО 351834, код ЄДРПОУ 32728538) 128 736,27 грн. пені, 163 617,67 грн. індексу інфляції, 47 336,26 грн. З % річних, 5 095,40 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

                                 Судді                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                                                                                               Барбашова С.В.