Рішення

від 20.02.2008 по справі 28/325-07-9296

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/325-07-9296

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2008 р.Справа  № 28/325-07-9296

За позовом   Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство "КВАНТ";  

до відповідача   Приватне підприємство "ПЛАЗМА"  

 3-тя особа відповідача: Міська лікарня № 4;  

про визнання недійсною додаткову угоду та стягнення 516961,91грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

від позивача: Зінченко О.С. -  за дорученнм;

від відповідача: Козачок В.О. –за дорученням.

від третьої особи: не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство „Квант” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства „Плазма” про визнання недійсною додаткову угоду за №1 від 16.02.2007 року до договору поставки №ОМ-1008/06 від 10.08.2006 року та стягнення 516961,91 гривень.

Ухвалою суду від 23 січня 2008 року вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок відповідача на суму 516961,91 гривень.

Також ухвалою суду від 23 січня 2008 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог  на стороні відповідача: Миколаївську міську лікарню №4.

Миколаївська міська лікарня №4 направила на адресу суду лист від 7 лютого 2008 року, згідно якого вказує, що у ІІІ кварталі 2006 року міською лікарнею №4  міста Миколаєва проведений тендер на закупівлю рентген апарату та рішенням  тендерного комітету від 01.08.2006 року пропозиція ПП „Плазма” визнана найкращою та була акцептована 02.08.2006 року. Між ПП „Плазма” та Міською лікарнею №4 міста Миколаєва був укладений договір №567 від 09.08.2006 року згідно акцептової пропозиції, який був оплачений у повному об'ємі 29 серпня 2006 року.

Відповідач 20 лютого 2008 року надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник позивача в судове засідання з'явився  та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції в сумі 501 906,02 гривень та три відсотки річних в сумі 15055,89 гривень, від решти вимог відмовився.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю.

Третя особа в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

Розглянувши  матеріали справи  та заслухавши представників сторін, суд встановив:

10 серпня 2006 року  між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничим підприємством „Квант” (виробник)  та Приватним підприємством „Плазма” (покупець) був укладений договір поставки №ОМ-1008/06.

Відповідно до умов вищезазначеного договору ТОВ ВП „Квант” передає, а ПП „Плазма” купує медичне обладнання, в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації поставки /Додаток №1/, що додається до даного договору і є його невід'ємною частиною. Обладнання виготовлене відповідно до ТУ УЗЗ, 1-25461966-005-2002. Виробником обладнання є ТОВ ВП „КВАНТ” місто Харків, Україна.

10 серпня 2006 року сторони підписали акт здачі-прийняття робіт згідно договору №ОМ-1008/06, згідно якого ТОВ ВП „Квант” (виробник) здійснив постачання Комплексу рентгенівського діагностичного РКД 50 (згідно ТУ УЗЗ, 1-25461966-005-2002 у модифікації „Індіаком-01”) в кількості 1 шт. на суму  430 000 гривень, який підписано особисто директором ТОВ ВП „Квант” та директором ПП „Плазма” та скріплено печатками підприємств. Також відповідачу 10 серпня 2006 року була видана видаткова накладна, яка також підписана та засвідчені печаткою ПП „Плазма”.

Згідно акту прийому-здачі монтажних та пускових в експлуатацію робіт зазначено, що представник ТОВ ВП „Квант” запустив в експлуатацію Комплексу рентгенівського діагностичного РКД 50 „Індіаком-01” зав.1110 в Міській лікарні №4 міста Миколаєва, обслуговуючий персонал який працює з Комплексом рентгенівським діагностичним РКД 50 „Індіаком-01” зав.№1110 пройшов навчання та отримав інструкції щодо експлуатації та технічної безпеки. Роботи виконані якісно та в повному об'ємі, гарантія з 27.09.2006 року до 27.02.2008 року.

Сторони 16 лютого 2007 року уклали додаткову угоду №1 до договору поставки №ОМ-1008/06 від 10.08.2006 року, за умовами якої п.3.1 договору змінено та викладено в наступній редакції: оплата за обладнання, що поставлено та введено в експлуатацію згідно договору, буде здійснюватися частинами щомісячно, з моменту підписання додаткової угоди, ПП „Плазма” зобов'язується сплатити всю суму в повному обсязі не пізніше 01.09.2007 року. Також внесені зміни до розділу 9 „Відповідальність та обов'язки сторін” п.9.5 викласти в наступній редакції: „Виробник” зобов'язується з моменту підписання додаткової угоди, взяти на гарантійне та технічне обслуговування вказане обладнання, уклавши відповідні угоди з лікувальним закладом”. Згідно ч.4 додаткової угоди в разі припинення розрахунків „Виробник” залишає за собою право призупинити виконання робіт по технічному та гарантійному обслуговуванню обладнання, повідомивши про це лікувальний заклад.

В порушення взятих зобов'язань відповідач не провів розрахунок отриманого товару про те кошти були перераховані ПП „Плазма” міською лікарнею №4  ще 29 серпня 2006 року в сумі 439700 гривень.   

Згідно ст.ст.525,526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Договір це узгоджена воля сторін, який згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 623 Цивільного  кодексу  України  боржник,  який  порушив   зобов'язання, має  відшкодувати  кредиторові  завдані  цим  збитки.

Згідно  вимог частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності  за  неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до  частини  2  цієї  ж  статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за  весь  час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений  договором  або  законом.

Відповідно до умов додаткової угоди №1 від 16 лютого 2007 року до договору поставки №ОМ-1008/06 від 10.08.2006 року, остаточний строк оплати встановлено до 1 вересня 2007 року. Таким чином інфляційних  витрат  складають 55541 гривни,  3 %  річних  складає 4241 гривень.

Суд припиняє провадження в частині вимог  про  визнання недійсною додаткову угоду №1 від 16 лютого 2007 року до договору поставки №ОМ-1008/06 від 10.08.2006 року, оскільки позивач відмовився і відмову прийнято судом, відповідно до ч.4. ст.80 ГПК України.  

Заперечення відповідача суд до уваги не приймає, оскільки не надано жодного доказу в підтвердження викладених у відзиві заперечень. Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема,  відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.  

Оцінюючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивачу згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються за рахунок відповідача судові витрати, що складаються державного мита в сумі 4897,82 гривень та 100 гривень за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49 ч.4 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК  України, суд

В И Р І Ш И В:

1.     Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Плазма” (65076 місто Одеса пл..Незалежності,1, код ЄДРПОУ 31689844, р/р 26002315126 у АБ „Південний”, МФО 328209) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Квант” (61047 місто Харків, вул.. Плиткова,1-в, код ЄДРПОУ 25461966, р/р 26008060012521 у Харківському ГРУ Приватбанк м. Харків, МФО 351535) суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції 485541 (чотириста вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок одна) гривна,  три відсотки річних в сумі 4241 (чотири тисячі двісті сорок одна)  гривна, державне мито у сумі 4897 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто сім) гривень 82 копійки,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 100 (сто) гривень.

3.Провадження в частині визнання недійсним додаткової угоди №1 від 16 лютого 2007 року –припинити.  

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку з дня його прийняття.

Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.

        Рішення підписане 25 лютого 2008 року.

Суддя                                                                                                            Гуляк Г.І.