Рішення

від 21.02.2008 по справі 7/24/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/24/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.08                                                                                        Справа №  7/24/08

Суддя   Кутищева Н.С.

Позивач  Відкритого акціонерного товариства “Василівський хлібокомбінат”, м.Василівка, Запорізька область  

Відповідач     Військова  частина № 3033, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Позивача      Водяха О.А., дов. №2 від 14.01.2008р.  

Відповідач    Лобан О.В., дов. № 12/Юр від 24.01.2007р.  

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 27742грн. 60 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу від 05.01.2004р.   

Позивач обґрунтував свої вимоги обставинами, викладеними в позовній заяві, як на нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу від 05.01.2004р., ст.ст.  509, 526, 610, 625, 692   ЦК України  

Ухвалою суду від 28.12.2007р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено в судовому засіданні на 23.01.2008р.   Судове засідання відкладалось до 21.02.2008р. Судовий процес завершено 21.02.2008р. оголошенням   рішення в повному об'ємі.   

Відповідач визнав заявлені позовні вимоги. Відповідачем наданий відзив  на позовну заяву, в якому він зазначив, що військова частина 3033 ВВ МВС України визнає борг у сумі 46147,51 грн. перед ВАТ „Василівський хлібокомбінат” у повному обсязі. Наявність боргу підтверджується наявними у обох сторін актами звірки, завіреними: з боку частини командиром військової частини 3033 ВВ МВС України та головного бухгалтера частини, наявними прибутково-видатковими документами, наявними договорами постачання, відповідями в/ч 3033 на претензії з боку постачальника, ВАТ „Василівський хлібокомбінат”, де борг визнається у повному обсязі та вказано прохання про відстрочку оплати у зв'язку з фінансовими труднощами. На цей час, військова частина має згоду від   розпорядника коштів на оплату боргу у повному обсязі.  

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

              Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.   

                   Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та  надав суду детальний розрахунок  стягуваної суми.                

За усним клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін,  суд  

ВСТАНОВИВ:   

          Між ВАТ "Василівський хлібокомбінат" (Продавець) і Військовою частиною №3033 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу б/н від 05.01.2004р., згідно з яким, продавець зобов'язувався передавати у власність покупця продукцію - хлібобулочні вироби у кількості і в асортименті, згідно заявці покупця за договірними цінами, діючими на момент отримання продукції (п.п. 1.1.,1.2., 2.1, 2.2., 2.3. договору), а покупець зобов'язувався прийняти продукцію і сплатити її вартість.

         Оплата за продукцію повинна була проводитись шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця з відстрочкою платежу до 15 календарних днів.

         Підпунктом 5.2.3. цього договору передбачено зобов'язання покупця оплатити продукцію.

        ВАТ "Василівський хлібокомбінат" виконало своє зобов'язання за вказаним договором в повному обсязі.

        Так, з січня 2004р. по грудень 2004р.  підприємство позивача відпустило військовій частині №3033 продукцію ВАТ "Василівський хлібокомбінат": хліб, макаронні вироби, печиво на суму 152550,18 грн.,   що підтверджується видатковими накладними за період з січня 2004р. по грудень 2004р.

        Таким чином, заборгованість відповідача за відпущену у 2004р. продукцію, за яку відповідач розрахувався частково, складає 27742,60 гривень, що відображено в акті звірки взаєморозрахунків від 05.01.2005р. підписаного сторонами і матеріалами справи.

         05.01.2005р. військовій частині №3033 була направлена Претензія №2 цих. №1/1 від 05.01.2004р. з вимогою погасити заборгованість у розмірі 73890,11 гривень за реалізацію продукції у 2003 - 2004р.р. із актом звірки взаєморозрахунків від 05.01.2004р. на цю суму, в якій міститься вимога погасити заборгованість у розмірі 27742,60 грн. за продаж продукції у 2004р по договору купівлі-продажу б/н від 05.01.2004р.

         Відповідач надав відповідь - лист №79/10 від 10.01.2005р. про визнання боргу у повному обсязі з проханням відстрочити виконання  зобов'язання по договору купівлі-продажу б/н від 05.01.2004р. стосовно оплати, підписавши акт звірки взаєморозрахунків між ВАТ "Василівський хлібокомбінат" і військовою частиною №3033.

             Документальних доказів належного виконання договірних зобов'язань відповідач суду не надав.   

              Згідно ст. 173 ГК України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

  Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

               Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.

           Таким чином, сума  заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар по договору  від 05.01.2004р.  складає 27742 грн. 60коп., підтверджена матеріалами справи, відображена сторонами в акті звірки взаєморозрахунків сторін, визнана відповідачем в повному об'ємі та підлягає задоволенню.              

          З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають  задоволенню.

Клопотання,  в порядку ст. 267 ЦК України відповідачем не заявлялось.

          Судові витрати,  згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України,  слід  покласти на відповідача, так як спір з його вини   доведено до судового розгляду.

         На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193 ГК України, ст. 526 ЦК України,  ст. ст. 3, 22, 28, 33,  44,  49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд:                                                                            

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.  

             Стягнути з  Військової частини № 3033, 69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, 28-а (р/р 35215005000329 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЕДРПОУ 23313888) на користь  Відкритого акціонерного товариства  “Василівський хлібокомбінат”, поштова адреса: 69068, м. Запоріжжя, вул. Вересаєва, 3, юридична адреса: 71600, м. Василівка, Запорізька область, вул. Б.Хмельницького, 3 (р/р 26001301275650 у філії “Відділення Промінвестбанку” у м. Дніпрорудне, Запорізька область, МФО 313054, ЕДРПОУ 00378201) коп. 27742 (двадцять сім тисяч сімсот сорок дві) грн. 60 коп.  основного боргу,  277 (двісті сімдесят сім) грн. 42 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять)  грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

            Видати наказ.  

            Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

          Суддя                                                                             Н.С. Кутіщева