28/5 А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.08 Справа № 28/5 А
За позовом: Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі, м. Перемишляни Львівської області
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укоплайт - 2005”, м. Київ
до відповідача 2: Дочірнього підприємства „Полісинтез” Акціонерного товариства „Органіка”, м. Бібрка Львівської області
про визнання недійсним договору
Суддя Морозюк А.Я.
Секретар судового засідання
Онишко І.Р.
м. Львів, вул. Личаківська,128,
Зал судового засідання № 302.
Представники сторін
Від позивача: Мисак С.П. - головний державний податковий інспектор, Коваль В.Й. -в.о. началька ДПІ, Кривулько О.Б. - завідувач сектору
Від відповідача 1: не з”явився
Від відповідача 2: не з”явився
Позов заявлено Державною податковою інспекцією у Перемишлянському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укоплайт-2005” та до Дочірнього підприємства „Полісинтез” Акціонерного товариства „Органіка” про визнання нечинним договору № 17/01-2006-МХл від 17.01.2006 року, укладеного між ТзОВ „Укоплайт - 2005” та ДП „Полісинтез” АТ „Органіка” на загальну суму 62 937,00 грн. та про застосування передбачених ст. 208 Господарського кодексу України наслідків.
Уточненням до адміністративного позову від 13.02.2008 року №1172/9/100 (вх. №3480 від 14.02.2008 року) позивач уточнив позовні вимоги, просить визнати недійсним договір № 17/01-2006-МХл від 17.01.2006 року, укладений між ТзОВ „Укоплайт-2005” та ДП „Полісинтез” АТ „Органіка” на загальну суму 62 937,00 грн. та застосувати наслідки, передбачені ст. 208 Господарського кодексу України.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві та письмовому уточненні до адміністративного позову від 13.02.2008 року, позивач просить визнати недійсним договір № 17/01-2006-МХл від 17.01.2006 року, укладений між ТзОВ „Укоплайт-2005” та ДП „Полісинтез” АТ „Органіка” на загальну суму 62 937,00 грн. та застосувати наслідки, передбачені ст. 208 Господарського кодексу України.
Відповідач 1 та Відповідач 2 явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, вимог ухвал суду не виконали, позовні вимоги по суті не оспорили.
Суд розглядає справу в порядку ст. 71 КАС України на основі наявних доказів.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (договір № 17/01-2006-МХл від 17.01.2006 року, Акт перевірки, накладна, податкова накладна, платіжне доручення, свідоцтво про державну реєстрацію, листи та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Перемишлянському районі була проведена виїзна планова перевірка Дочірнього підприємства “Полісинтез” Акціонерного товариства “Органіка” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року, про що складений Акт перевірки від 27.06.2007 року № 18/23/31373137. При проведенні перевірки ДП „Полісинтез” АТ „Органіка” встановлено, що підприємство мало взаємовідносини з ТзОВ „Укоплайт-2005”.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ „Укоплайт-2005” (відповідач 1, по договору –Продавець) та ДП „Полісинтез” АТ „Органіка” (відповідач 2, по договору - Покупець) укладено Договір № 17/01-2006-МХл від 17.01.2006 року, відповідно до якого Продавець зобов”язується протягом дії даного Договору поставити каталізатор (Товар), а Покупець зобов”язаний прийняти Товар і оплатити його на умовах, установлених даним Договором.
Відповідно до п. 1.4, 1.5 даного Договору, загальна суму Договору становить 63 787,50 грн., крім того ПДВ згідно діючого законодавства –12 757,50 грн. Всього 76 545,00 грн. Ціни на продукцію визначаються Сторонами в накладних, що являються невід”ємною частиною Договору, на момент передачі продукції.
Так, згідно накладної № 160 від 20.01.2006 року ТзОВ „Укоплайт-2005” поставив ДП „Полісинтез” АТ „Органіка” товар (каталізатор) на загальну суму 62 937,00 грн. в т.ч. ПДВ 10 489,50 грн. та виписано для ДП „Полісинтез” АТ „Органіка” податкову накладну № 160 від 20.01.2006 року на суму 62 937,00 грн. в т.ч. ПДВ 10 489,50 грн.
Розрахунки між ТзОВ „Укоплайт-2005” та ДП „Полісинтез” АТ „Органіка” проводились у безготівковій формі. В рахунок за одержаний товар ДП „Полісинтез” АТ „Органіка” перерахувало на розрахунковий рахунок ТзОВ „Укоплайт-2005” кошти в загальній сумі 62 937,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 4915 від 20.01.2006 року на суму 62 937,00 грн.
Відповідно до листа ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 04.10.2007 року № 5898/7/15-406, ТзОВ „Укоплайт-2005” (код 33549534) остання звітність подана до ДПІ за січень 2006 року. У вказаний у запиті період січень 2006 року підприємство подало декларацію з наступними показниками: податкові зобов”язання: - 7960 грн., податковий кредит –7899 грн.
Актом № 115-6 від 30.07.2007 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, 30.07.2007 року анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ „Укоплайт-2005” індивідуальний податковий номер 335495326572, Свідоцтво № 36388775, видане 31.05.2005 року.
Податковий орган вважає, що господарське зобов'язання, яке виникло між ТзОВ „Укоплайт-2005” та ДП „Полісинтез” АТ „Органіка” на підставі договору № 17/01-2006-МХл від 17.01.2006 року та підтверджується виданою ТзОВ „Укоплайт-2005” податковою накладною № 160 від 20.01.2006 року на суму 62 937,00 грн. в т.ч. ПДВ 10 489,50 грн. спрямоване на приховування від оподаткування доходів ТзОВ „Укоплайт-2005”, оскільки сума ПДВ в розмірі 10 489,50 грн. за договором № 17/01-2006-МХл від 17.01.2006 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Укоплайт-2005” у складі податкових зобов”язань не відображена та не сплачена до бюджету.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АА № 395795, Товариство з обмеженою відповідальністю „Укоплайт-2005” значиться в ЄДР.
При прийнятті постанови суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Згідно зі статтею 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови № 3 від 28 квітня 1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що до таких угод належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою тощо. Умисел юридичної особи - сторони у договорі визначається умислом посадової особи, яка підписала (уклала) угоду від імені такої юридичної особи і яка мала такі повноваження на момент її підписання.
Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов”язанням, а у разі виконання зобов”язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Господарське зобов'язання, яке виникло ТзОВ „Укоплайт-2005” та ДП „Полісинтез” АТ „Органіка” на підставі договору № 17/01-2006-МХл від 17.01.2006 року та підтверджується виданою ТзОВ „Укоплайт-2005” податковою накладною № 160 від 20.01.2006 року на суму 62 937,00 грн. в т.ч. ПДВ 10 489,50 грн., спрямоване на приховування від оподаткування доходів відповідачем 1(ТзОВ „Укоплайт-2005”).
Так, після здійснення фінансово-господарських операцій та поставки товару у Товариства з обмеженою відповідальністю „Укоплайт-2005” виникли податкові зобов'язання з ПДВ, які останній згідно з ст.3, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із наступними змінами та доповненнями) повинен був відобразити у деклараціях по податку на додану вартість та сплатити відповідну суму податку у встановлений Законом термін до державного бюджету України. Натомість, згідно листа ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 04.10.2007 року № 5898/7/15-406, ТзОВ „Укоплайт-2005” (код 33549534) остання звітність подана до ДПІ за січень 2006 року. У вказаний у запиті період січень 2006 року підприємство подало декларацію з наступними показниками: податкові зобов”язання: - 7960 грн., податковий кредит –7899 грн., а при цьому лише сума податкових зобов”язань ТзОВ „Укоплайт-2005” по виписаній податковій накладній № 160 від 20.01.2006 року склала 10 489,50 грн.
Таким чином, вищенаведені обставини підтверджують наявність наміру у відповідача 1 (ТзОВ „Укоплайт-2005”) на приховування від оподаткування доходів.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, і визнає недійсним господарське зобов'язання, яке виникло ТзОВ „Укоплайт-2005” та ДП „Полісинтез” АТ „Органіка” на підставі договору № 17/01-2006-МХл від 17.01.2006 року та підтверджується виданою ТзОВ „Укоплайт-2005” податковою накладною № 160 від 20.01.2006 року на суму 62 937,00 грн. в т.ч. ПДВ 10 489,50 грн., як таке що укладене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства за наявності наміру в однієї із сторін –ТзОВ „Укоплайт-2005”.
Щодо вимоги позивача про застосування передбачених ст. 208 Господарського кодексу України наслідків, суд зазначає наступне.
Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом з тим за змістом ч. 1 ст. 208 ГК застосування цих санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.
Частиною 1 ст. 208 ГК передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст.41 Конституції, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст.250 ГК.
Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Виконання господарського зобов”язання, укладеного між ТзОВ „Укоплайт-2005” та ДП „Полісинтез” АТ „Органіка” відбулося згідно податкової накладної № 160, виписаної ТзОВ „Укоплайт-2005” 20.01.2006 року. Позов подано позивачем до суду 29.12.2007 року. Таким чином, строки застосування адміністративно-господарських санкцій, визначені ст. 250 Господарського кодексу України сплили, а отже вказане свідчить про прострочення самих строків можливого застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст.208 ГК України.
Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.) покладаються на відповідача 1, так як спір виник з його вини.
Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст.17, 48, 69-71, 86, 158, 160, 162, 163, 167, п.6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити частково.
Визнати недійсним господарське зобов'язання між ТзОВ „Укоплайт-2005” та ДП „Полісинтез” АТ „Органіка”, що виникло на підставі договору № 17/01-2006-МХл від 17.01.2006 року на суму 62 937,00 грн.
2. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укоплайт-2005” (місцезнаходження: 03134, м. Київ, вул. Трублаїні, 2, ідентифікаційний код 33549534) в дохід державного бюджету України (р/р 31119095700006 Банк УДК у Львівській області, МФО 825014, отримувач: ВДК Личаківського району м.Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22090200) –3 грн 40 коп - судового збору.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Морозюк А.Я.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2008 |
Оприлюднено | 12.03.2008 |
Номер документу | 1421246 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Морозюк А.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні