Постанова

від 21.01.2011 по справі 2а-3868/10/0770

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Cправа № 2а-3868/10/0770

Рядок статзвіту № 10.3.4

Код - 07

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

21 січня 2011 року                                                                                              м. Ужгород

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я. М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма фарм»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 4 549 грн., -

                                                          ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма фарм»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 4 549 грн.

21.01.2011 до Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Враховуючи вищезазначене та згідно ч.6 ст. 128 КАС України, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 875 (далі - Закон) для підприємств, установ і організацій установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб –у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній ч.1 ст. 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Підприємства щороку подають до відділень Фонду звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується наказом Мінпраці.

Відповідачем подано до відділення звіт форма № 10-ПІ річна «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік», з якого випливає, що відповідач вимогу Закону не виконав. Згідно рядка 03 звіту, кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві відповідно до вимог ст. 19 Закону становить 1 особа, в той же час, згідно рядка 02 звіту, на підприємстві протягом 2009 року середньооблікова кількість інвалідів становила менше однієї особи.

Згідно ст. 20 Закону підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати.  

Отже, відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулось порушення, розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції. Оскільки середньорічна зарплата штатного працівника у відповідача в 2009 році становила 8 616 грн., то за не працевлаштування інвалідів у необхідній кількості, а отже, невиконання нормативу відповідач повинен сплатити в дохід державного бюджету 4 308 грн. Однак, відповідач у строк, встановлений законом, цю суму не сплатив.

Згідно ст. 20 Закону України порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.  

На день подачі позовної заяви до суду строк прострочення платежу становить 187 днів, а отже, пеня, при обліковій ставці НБУ 7, 75 % становить 241 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»та ст.ст. 19, 94, 104-107, 122, ч.6 128, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                         ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма фарм»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 4 549 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма фарм»(вул. Федорова, 25, м. Іршава, 90100, код ЄДРПОУ 34783056) на користь державного бюджету адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 4 549 (чотири тисячі п’ятсот сорок дев’ять гривень) грн.

3.Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                                            Калинич Я. М.