Постанова

від 15.03.2011 по справі 2а-1670/1664/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 року

м. Полтава

Справа № 2а-1670/1664/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря  – Курганська Л.О.,  

прокурора - Савченко В.А.,

представника позивача - Грущенко С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України  Октябрського району м. Полтави до Приватного підприємства "Арт-Сет" про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2011 року  Прокурор Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України  Октябрського району м. Полтави звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Арт-Сет" про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 4091,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказав на наявність у відповідача боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування у сумі  4091,98 грн. Вказану суму боргу підтвердив даними звітів про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України  за жовтень та листопад 2010 року, які подано відповідачем до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, рішення про застосування фінансових санкцій  та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, від 06.12.2010 № 1482 та карток особового рахунку страхувальника-відповідача.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали доводи і вимоги заявленого позову.

Відповідач свого уповноваженого представника у судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що маються докази у матеріалах справи. У письмовій заяві відповідач позов визнав.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР загальнообов’язкове державне соціальне страхування –це система прав, обов’язків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі-роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 цих Основ одним із видів загальнообов’язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування.

Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулює Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: перший рівень –солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, другий рівень –накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, третій рівень –система недержавного пенсійного забезпечення; перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов’язкового пенсійного страхування.

Відповідно до частини 1 статті 3 цього ж Закону суб’єктами солідарної системи є зокрема застраховані особи та страхувальники.

Статтею 15 названого Закону визначено, що платниками страхових внесків  до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 /чинної до 01.01.2011/ Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Порядок подачі такої звітності з 01 січня 2010 року встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за №1136/17152 (далі - Порядок).

Пунктом 2.1 Порядку встановлено, що страхувальники, крім осіб, зазначених в пунктах 2.2 - 2.4 цього розділу, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду; базовим звітним періодом для них є календарний місяць.

На виконання цієї норми ПП "Арт-Сет" подано до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві звіти про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за  жовтень та листопад 2010 року.

Згідно рядку 8 поданих звітів сума страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті, складає за жовтень 2010 року - 1380,19 грн, у тому числі 1301,77 грн- за ставкою 33,2%, 78,42 грн - за ставкою 2%; за листопад 2010 року - 1380,19 грн, у тому числі 1301,77 грн- за ставкою 33,2%, 78,42 грн - за ставкою 2%.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати статтю 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, так як положеннями цієї статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків, а саме: встановлено, що страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням); страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як з’ясовано судом на підставі даних карток особового рахунку відповідача, останній обов’язку по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за  жовтень та листопад 2010 року не виконав, у зв'язку з чим виник борг по сплаті страхових внесків у сумі 2760,38 грн.

Спірна сума боргу складається також із суми боргу:

- по оплаті штрафу - 550,01 грн та пені - 781,59 грн згідно рішення про застосування фінансових санкцій  та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, від 06 грудня 2010 року № 1482.

Вказана сума штрафу та пені накладена на відповідача на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне  страхування” /у редакції Закону, діючій до 01.01.2011/.

Згідно з цією нормою за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Вказаним рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені встановлено, що штраф та пеня мають бути сплачені відповідачем в десятиденний термін від дня отримання рішення, як то встановлено частиною 13 статті 106 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне  страхування”. Відповідач отримав зазначене рішення - 10.12.2010.

Судовим розглядом встановлено, що строки оплати спірної суми боргу закінчились. Разом з тим,  жодні докази про виконання відповідачем вимог Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне  страхування” у повному обсязі у справі відсутні. Натомість, наявні у матеріалах справи картки особового рахунку свідчать про наявність у відповідача боргу у спірній сумі - 4091,98 грн. Наведене відповідач визнав.

Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2000, передбачено, що Пенсійний фонд України має право стягувати з платників несплачені суми страхових внесків.

Підпунктом 6 пункту 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 № 442/6730, передбачено право управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

Частинами 1 та 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурора віднесено до органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до частини 2 статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру” підставою представництва прокурора у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи те, що страхові внески є джерелом формування коштів Пенсійного фонду України, які використовуються на виплату пенсій, заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків негативно впливає на своєчасність виплат пенсій та інших соціальних виплат, у зв'язку з чим порушуються інтереси держави в особі Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, а тому прокурор має право на вчинення процесуальної дії по зверненню до суду в інтересах цього Управління.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Октябрського району м.Полтави в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України  Октябрського району в м. Полтаві до Приватного підприємства "Арт-Сет" про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 4091,98 грн задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Арт-Сет" (вул. Фрунзе, 139, к. 41, м. Полтава, ідентифікаційний код 34548746) на користь Управління Пенсійного фонду України  Октябрського району м. Полтави борг зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 4091,98 грн /чотири тисячі дев'яносто одна гривня дев'яносто вісім копійок/.           

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови  виготовлено 16 березня 2011 року.    

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк