Рішення

від 03.03.2008 по справі 11/02-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/02-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2008 р.                                                            Справа № 11/02-08

вх. № 075/4-11

Суддя господарського суду Черленяк М. І.

при секретарі судового засідання Хорунжій Є. В.

за участю представників сторін:

прокурора - Лавриненко О. С.,

позивачів - Мацко Ю. І.,

відповідача - Новосельцев В. І.

розглянувши матеріали справи за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України, м. Київ в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова

до ТОВ „НБМ-Сервіс”, м. Харків

про розірвання договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова, звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ „НБМ-Сервіс” (відповідач по справі) про розірвання договору оренди, обгрунтовуючи позов тим, що відповідач використовує орендовані приміщення не за цільовим призначенням.

В призначене 03 березня 2008 році судове засідання з'явилися прокурор, представник позивачів, які підтримали позов та просили суд його задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву. Зокрема вказує, що використовує приміщення за цільовим призначенням, в підтвердження чого надав договори суборенди.

Суд, вислухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановив наступне.

20 березня 2003 року між Харківським військовим університетом та товариством з обмеженою відповідальністю "НБМ-Сервіс" було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна (далі –Договір), що належить до державної власності № 177 (аркуш справи 58-64). Вказане нерухоме майно було передано відповідачу за актом прийому-передачі.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно учбового корпусу (споруда № 104/1), загальною площею 2454 кв. м., розміщене за адресою: м. Харків, проспект Леніна № 5, Харківський військовий університет, військове містечко № 104, що знаходиться на балансі Міністерства оборони України.

Договір укладено строком на п'ять років: діє з 20 березня 2003 року до 20 березня 2008 року включно. Умови зміни, розірвання договору встановлені розділом 10 вказаного Договору та додатковою угодою (аркуш справи 33).

Згідно із пунктом 6.2 Договору за письмовою згодою орендодавця орендар має право здавати орендоване майно у суборенду і передавати свої права і обов'язки за договором іншій особі за умови, що це не тягне зміни вартості майна і не порушує інших положень Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено матеріалами справи, орендар належним чином виконував взяті на себе зобов'язання по вказаному Договору, в тому числі стосовно сплати орендної плати у порядку, строки та на умовах, визначених самим Договором, з урахуванням додаткових угод.

01 березня 2007 року відповідачем було укладено договори суборенди № 4,    № 11, № 15, № 16, № 23 до договору № 177 від 20.03.2003 року оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 5, Харківський університет Повітряних Сил, військове містечко № 104, які були погоджені з орендодавцем (начальником Харківського університету повітряних сил).

Проаналізувавши зміст вказаних договорів, суд приходить до висновку, що договори суборенди відповідають приписам чинного законодавства щодо всіх його істотних умов, не суперечать вимогам цивільного законодавства, договори суборенди не суперечать приписам самого Договору оренди № 177 від 20.03.2003 року, зокрема, укладені відповідно до пункту 6.2 Договору - за згодою орендодавця, про що свідчать відповідні погоджувальні візи та печатки на кожному з договорів суборенди.

28 березня 2007 року на виконання вимог статті 118 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року № 1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна” стосовно перегляду договорів оренди, у зв'язку з передачею будівель та споруд від військових частин, закладів, установ та організацій на бухгалтерський облік (баланс) постачальних КЕВ міст і КЕЧ районів та зміною орендодавця, між Квартирно експлуатаційним відділом міста Харкова (орендодавцем) та ТОВ „НБМ Сервіс” (орендар) було укладено додаткову угоду № 36д/2007 до договору оренди № 177 від 20.03.2003 року нерухомого майна. Зазначеним договором встановлено, відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, орендну плату за базовий та перший місяць оренди.

З часу підписання вказаної додаткової угоди орендарем сплачується встановлена цією додатковою угодою орендна плата, своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01 січня 2008 року, підписаний головним бухгалтером - начальником ФВ КЕВ м. Харкова та представником ТОВ „НБМ Сервіс”.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем виконуються у повному обсязі всі зобов'язання орендаря за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 20.03.2003 року № 177, орендна плата сплачується у порядки і строки та відповідно до умов додаткової угоди, договори суборенди укладені у визначеному цивільним законодавством порядку, повністю йому відповідають, як і відповідають умовам самого Договору оренди № 177, в тому числі стосовно погодження таких договорів суборенди з орендодавцем.

Стосовно посилання позивача на відсутність у відповідача дозволу служби пожежної безпеки слід зазначити, що таке посилання позивача спростовується фактичними матеріалами справи, зокрема поданою відповідачем копією дозволу     № 820 Територіального Управління пожежної безпеки, в звязку з чим посилання на зазначену обставину не приймаються судом до уваги.

Також слід зазначити, що при формулюванні позовних вимог позивач послався на проведену військовою прокуратурою Харківського гарнізону перевірку Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова, при проведенні якої було нібито виявлено порушення орендарем умов Договору оренди. Однак, як свідчать матеріали справи, та пояснення відповідача, фактичного обстеження орендованих у позивача нежитлових приміщень не мало місця, жодного доказу на підтвердження факту проведення такої перевірки ані прокурором, ані позивачем до господарського суду не подано.

Крім того, ухвалою суду від 23 січня 2008 року було зобов'язано прокурора провести додаткову перевірку квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова з метою встановлення осіб, які знаходяться в орендованому приміщенні, матеріали перевірки було зобов'язано надати до суду. Однак прокурор, як було встановлено в судовому засіданні, не виконав ухвалу господарського суду, додаткову перевірку ним не було проведено і, відповідно, матеріалів такої перевірки не було подано суду.

За таких обставин справи суд визнає позовні вимоги безпідставними, недоведеними суду жодним конкретним доказом, вимоги прокурора в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова позбавлені фактичного та правового обґрунтування, в зв"язку з чим в позові суд відмовляє повністю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення підписано 05 березня 2008 року.

Суддя                                                                                             Черленяк М. І.