Рішення

від 28.02.2011 по справі 5023/491/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/491/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2011 р.                                                            Справа № 5023/491/11

вх. № 491/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О. 

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Вячина Д.В. за довіреністю № 257 від 28.04.2010 р.

 відповідача - Івтушок С.В. за довіреністю № б/н від 07.05.2009 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Вінчіторе Пекеджінг Солюшнз", м. Київ  

до  ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ  

про стягнення 165765,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінчіторе Пекеджінг Солюшнз" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (відповідач) про стягнення заборгованість у розмірі 165765,59 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідачем не було оплачено вартість поставленої йому плівки у розмірі 165765,59 грн. за наступними накладними:

№ 618 від 12.12.2008 р. на суму 84178,94 грн.;

№ 626 від 15.12.2008 р. на суму 9273,60 грн.;

№ 4 від 05.01.2009 р. на суму 5967,48 грн.;

№ 48 від 27.01.2009 р. на суму 41334,17 грн.;

№ 56 від 30.01.2009 р. на суму 42089, 47 грн.

При цьому позивач вказує, що ним  23.07.2010  р. було направлено на юридичну та фактичну адресу відповідача як вимогу претензію про сплату боргу у розмірі 165765,59 грн.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 15.02.2011 р. за вх. № 2767, надав відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, який господарським судом залучається до матеріалів справи. В даному відзиві відповідач просив суд припинити провадження у справі, у зв'язку з тим, що вже є рішення господарського суду про той же предмет і з інших підстав, по справі № 21/124-10 (н.р. 07/280-09).

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 28.02.2011 р. за вх. № Д394,  надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 28.02.2011 р. за вх. № 5865, надав заяву про надіслання відповідачу всіх процесуальних документів по справі на адресу: 62500, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, яка господарським судом задовольняється та залучається до матеріалів справи.

Позивач, через канцелярію господарського суду 24.02.2011 р. за вх. № 5063, надав письмові пояснення по справі з додатком, які господарським судом залучені до матеріалів справи.

Також, позивач, через канцелярію господарського суду 24.02.2011 р. за вх. № 5064, надав письмові заперечення на відзив відповідача, які господарським судом залучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд припинити провадження у справі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області по справі № 21/124-10 (н.р. 07/280-09) від 20.07.2010 р. було встановлено факт того, що позивач передав відповідачеві товар по видатковим накладним № 618 від  12.12.2008 р. на суму 84178,94 грн., № 626 від  15.12.2008 р. на суму  9273, 60 грн., № 4 від 05.01.2009 р. на суму  5967,48 грн.; № 48 від 27.01.2009 р. на суму  41334,17 грн.,  № 56 від  30.01.2009 р. на суму 42089,47 грн. Доказів скасування вказаного рішення в матеріалах справи не міститься.

Таким чином, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 182843,66 грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідач товар прийняв  через своїх  представників, що діяли за довіреностями  № 1012 від 05.01.2009 р., № 1 від 05.01.2009 р., № 56 від  27.01.2009 р. та № 59 від 30.01.2009 р.

Оскільки  поставка  товару  була  позадоговірною, тому  сторонами  не був визначений строк  оплати товару.

Рішенням господарського суду Харківської області по справі № 21/124-10 (н.р. 07/280-09) від 20.07.2010 р. було відмовлено, оскільки вимога позивачем не була пред'явлена відповідачу  в порядку  передбаченому ч.2 ст.530 ЦК України, оскільки в матеріалах справи № 21/124-10 (н.р. 07/280-09) були відсутні  докази  належного   пред'явлення позивачем відповідачеві  вимоги  на оплату поставленого товару.

Разом з цим господарський суд зазначає, що у позовній заяві від 02.11.2010 року № 796 по справі № 5023/491/11 позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 23.07.2010 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 511, як вимогу про сплату боргу у розмірі 165765,59 грн. Дана претензія з актом звірки взаєморозрахунків була направлена позивачем, як на юридичну адресу відповідача, так і на фактичну адресу місцезнаходження відповідача (копія претензії, копія опису та документу, що підтверджує отримання документів відповідачем, знаходиться в матеріалах справи).

Отже, за таких обставин господарський суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі необхідно відмовити, оскільки справа № 5023/491/11 розглядається з інших підстав ніж справа № 21/124-10 (н.р. 07/280-09).

Позивачем у позові зазначається про те, що за результатами поставок відповідачем було погашено заборгованість на суму 10935,74  грн., а 19.04.2010 р. з суми заборгованості відповідача відбулось стягнення на користь позивача грошових коштів у розмірі 6142,33 грн. у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем за товар, поставлений згідно накладних № 618 від 12.12.2008 р., № 626 від 15.12.2008 р., № 4 від 05.01.2009 р., № 48 від 27.01.2009 р., № 56 від 30.01.2009 р. складає 165765,59 грн.

Враховуючи те, що 26.07.2010 року відповідачем належним чином було отримано претензію позивача № 511, господарський суд приходить до висновку, що строк оплати видаткових накладних № 618 від 12.12.2008 р., № 626 від 15.12.2008 р., №4 від 05.01.2009р., №48 від 27.01.2009 р., №56 від 30.01.2009 р. настав через 7 календарних днів з дня отримання даної претензії, тобто 01.08.2010 року.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу заборгованості за товар у розмірі 165765,59 грн., господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості у розмірі 165765,59 грн. є обґрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами, в зв'язку чим вони підлягають задоволенню.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 1657,66 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 35, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –  

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву представника відповідача про надіслання відповідачу всіх процесуальних документів по справі на адресу: 62500, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (62500, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1,  код ЄДРПОУ 32447115, р/р 26008000934041 у філії ХД АТ "Індекс-банк" м. Харків, МФО 350619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінчіторе Пекеджінг Солюшнз" (04073, м. Київ, вул. Скляренко, 9, код ЄДРПОУ 34348302, р/р 2600361269 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) заборгованість у розмірі 165765,59 грн., 1657,66 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Доленчук Д. О.

Рішення підписано 04.03.2011 р.