Рішення

від 09.03.2011 по справі 29/400-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/400-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2011 р.                                                            Справа № 29/400-10

вх. № 11096/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В. 

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Чесаченко А.В. за довіреністю №02/11 від 01.01.11;  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства  "Конріл", м. Київ;  

до  ПФ "Віктор", м. Харків;  

про стягнення 2007,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача - 1316,16 грн. боргу за договором 98 від 09.04.09, 137,36 грн. пені, 394,84 грн. штрафу, 19,90 грн. річних, 139,06 грн. інфляційних, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду спору за межами двохмісячного терміну, встановленого ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, на 15 днів, у зв"язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи та розглянувши клопотання сторони про продовження строку розгляду спору, вважає за можливе зазначене клопотання задовольнив, як таке, що відповідає нормам діючого законодавства.

Розгляд справи було відкладено на 07.03.11.

09.03.11 позивач надав до канцелярії суду заяву про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.  

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.  

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив, що на виконання умов договору купівлі-продажу з відстрочкою платежу №98 від 09.04.09, що був підписаний сторонами, позивач (продавець) поставив відповідачу (покупець) товар на загальну суму 1316,16грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме відповідними накладними.

Відповідно до п. 4.1 договору, оплата за отриманий товар здійснюється покупцем в повному обсязі за кожною накладною не пізніше 14 календарних днів з моменту поставки товару.

В порушення умов договору, відповідач не оплатив вартість отриманого товару (остання поставка товару відповідачу була здійснена 03.07.09), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 1316,16грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 1316,16грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6.2. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримки оплати.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 137,36грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 19,90грн. та інфляційні у сумі 139,06грн.,  підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Пунктом 6.3. договору сторони встановили, що у випадку прострочення відповідачем оплати товару на строк більш ніж 120 календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 30% від повної вартості неоплаченої в строк накладної.

Ст. 549 Цивільного кодексу України, вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем було прострочено оплату товару на строк більш ніж 120 календарних днів, суд, прийшов до висновку, що сума штрафу заявлена до стягнення, у розмірі 394,84грн., обгрунтована, правомірна та підлягає стягненню з відповідача.   

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -    

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної фірми "Віктор" (61007, м. Харків, пр-т Орджонікідзе, буд. 15, код ЄДРПОУ 30752988, рах. №260037101654 в Орджонікідзевському відділенні ХФ ПАТ "Кредитпромбанк" в м. Харкові, МФО 350727) на користь Дочірнього підприємства "КОНРІЛ" (юр. адреса: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, офіс 201; факт. адреса: 04086, м. Київ, пров-к Лютневий, буд.3, код ЄДРПОУ 23703164, рах. №260070101827 в ЗАТ "ПроКредитБанк" в м. Києві, МФО 320984) 1316,16 грн. основного боргу, 137,36 грн. пені, 394,84грн. штрафу, 19,90 грн. річних, 139,06 грн. інфляційних, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Тихий П.В.