Рішення

від 10.03.2011 по справі 5023/1471/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2011 р.                                                                      Справа № 5023/1471/11

вх. № 1471/11

Суддя господарського суду Тихий П.В. 

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Харків;  

до ТОВ "Фаст-М", м. Харків;  

про  виконання договірних зобов'язань зустрічний позов ТОВ "Фаст-М" до 1) ФОП ОСОБА_1, м. Харків; та до 2) Харківської міської ради, м. Харків; про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна від 14.02.11 укладений між сторонами та визнати за позивачем право власності на нежитлову будівлю в літ. "Б'-5" загальною площею 4983,4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Морозова, 21.

Ухвалою суду від 04.03.11 було порушено провадження по справі.

До суду надійшов зустрічний позов відповідача в якому до ФОП ОСОБА_1 та до Харківської міської ради про визнання за відповідачем права власності на нежитлову будівлю в літ. "Б'-5" загальною площею 4983,4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Морозова, 21.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Суд, розглянувши зустрічну позовну заяву відповідача визнав її такою, що відповідає вимогам ст. ст. 1, 2, 3, 5, 10, 12, 21, 32-38, 45, 54-58, 60 Господарського процесуального кодексу України та підлягає прийняттю до розгляду сумісно з первісним позовом.

Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю обставин  достатніх підстав має до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Дослідивши обставини, викладені в позовній заяві та в зустрічній позовній заяві, суд встановив, що до участі у справі у якості другого відповідача по зустрічній позовній заяві, слід залучити Харківську міську раду.

Ухвалою суду від 09.03.11 було прийнято до розгляду зустрічний позов ТОВ "Фаст-М" та залучено до участі у справі в якості другого відповідача по зустрічній позовній заяві - Харківську міську раду.

Представники сторін у судове засідання не з"явились, причини неявки у судове засідання не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.  

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне, що згідно договору купівлі-продажу від 14.02.10 ТОВ "Фаст-М" продало Позивачу наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю в літ. «Б'-5» загальною площею 4983,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 21.

Вартість нерухомого майна була погоджена сторонами в розмірі 408 810 грн. 21 коп.

Зазначене нерухоме майно належало ТОВ "Фаст-М" на праві приватної власності згідно рішення Господарського суду Харківської області від 09.02.2010 року по справі №29/34-10 та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.02.11 за №28995591.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням  господарського  суду  (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться  знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При укладенні договору купівлі-продажу, між ФОП ОСОБА_1 та "Фаст-М", була досягнута домовленість про його подальше нотаріальне оформлення. Але звернення Позивача на адресу директора ТОВ "Фаст-М", про необхідність нотаріального оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна, були залишені без виконання.

Визнаючі вказані обставини щодо укладення договору купівлі-продажу слід враховувати наступне.

Згідно вимог чинного законодавства України, зокрема вимог Цивільного кодексу України, вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Мін'юсту № 7/5 від 07.02.2002 р., договори купівлі-продажу нерухомого майна підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, що здійснюється на підставі виданого відповідним БТІ витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Вказаний витяг видається на підставі проведення технічної інвентаризації об'єкту нерухомого майна та в разі виявлення фактів самочинного перепланування або реконструкції, такий витяг не видається.

ТОВ "Фаст-М" на протязі 2010 року було проведено реконструкцію вказаного об'єкту нерухомого майна з переобладнанням нежитлової будівлі під житловий будинок. При цьому загальна площа будівлі не змінилася.

Таким чином, станом на 14.02.11 договір купівлі-продажу вказаної будівлі, як нежитлової, укладено бути не може.

З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації нежитлової будівлі Позивачем було замовлено відповідний технічний висновок про стан будівельних конструкцій самовільно реконструйованих нежитлової будівлі.

Відповідно до розділу "Висновки та рекомендації" технічного висновку стан будівельних конструкцій на момент огляду забезпечує несучу здатність, достатню для експлуатації будівлі. Експлуатація не суперечить будівельно-технічним, санітарним та протипожежним нормам.

З огляду на те, що реконструкція будівництво виконано без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт Позивач не має можливості оформити права на нерухомість належним чином.

Цивільне законодавства України не містить прямого регулювання правовідносин, що виникають при переробленні об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Статтею 332 ЦК України встановлено порядок набуття права власності на перероблену річ.

Відповідно до ч.4 ст. 332 ЦК України, якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку.

Однак, на звернення позивача до Харківської міської ради щодо оформлення правовстановлюючих документів на дані нежитлові приміщення ТОВ "Фаст-М" була отримана відповідь про неможливість видачі правовстановлювальних документів на будівлю.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”№ 1952-ІУ від 01.07.2004 р. та п. 1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначена нежитлова будівля відноситься до нерухомого майна, тобто право власності на неї підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Але відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”№ 1952-ІУ від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначена нежитлова будівля відноситься до нерухомого майна, тобто право власності на неї підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Ст. 319 Цивільного кодексу України закріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Відповідно до ч.2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. А у відповідності до ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання. Також, слід зазначити, що підставою   для   проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Мін'юсту № 7/5 від 07.02.2002 р. є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Зважаючи на викладене вище, суд, визнав зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст-М" обгрунтованим та такими, що підлягаює задоволенню.

В задоволенні позову позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 60, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,     

ВИРІШИВ:

В позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст-М" задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаст-М" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21-А, оф. 6, Код ЄДРПОУ 32951089) право власності на житловий будинок в літ. "Б'-5" загальною площею 4983,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 21.

Суддя                                                                                 Тихий П.В.