Рішення

від 19.02.2008 по справі 4/4-74

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/4-74

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2008 р.Справа № 4/4-74

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Бурди Н.М.             

Розглянув справу

За позовом: Дочірнього підприємства „Укртехнолізинг” Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг”, вул. Мечнікова,16-а,  м.Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агромеханізація” с. Новосілка, Заліщицького району, Тернопільської області

про стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів в сумі 918992 грн. 48 коп.

За участю  представників сторін

Позивача: Терещук Б.С.- представник, довіреність №1 від 01.02.08 р.       

Відповідача:  не з'явився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1  ГПК України.

Дочірнє підприємство „Укртехнолізинг” Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг”, вул. Мечнікова,16-а,  м.Київ  звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агромеханізація” с. Новосілка, Заліщицького району, Тернопільської області про стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів в сумі 918992 грн. 48 коп.

Як зазначив позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є невиконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №2/07-05 фл, укладеного між сторонами 04.07.2005р. щодо сплати лізингових платежів. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не надав відзиву на позов, хоча судом було дотримано норми статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи (повідомлення № 1502078 про вручення ухвали суду отримано особисто 22.01.2008р.).

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи, у відповідності до ст. 77 ГПК України, відкладався на 19.02.2008р. на 11 год. 00 хв., про що винесено ухвалу та зроблено відповідні відмітки в протоколі (формулярі) судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

04 липня 2005 року  між Дочірнім підприємством „Укртехнолізинг” Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія»„Украгролізинг” (далі - Лізингодавець), з одної сторони, в особі директора Рикаля С.М., який діяв на підставі Статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агромеханізація” –(далі –Лізингоодержувач), з другої сторони, в особі директора Міські ва І.В., який діяв на підставі Статуту був укладений договір  № 2/07-05 фл, згідно умов якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк                            сільськогосподарську техніку, перелік якої зазначений у додатку №1 до Договору №2/07-05 фл від 04.07.05р., а Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати лізингові платежі, черговість, розмір і строки сплати яких, встановлені графіками сплати лізингових платежів, згідно з додатками № № 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94 до договору № 02/07-05 фл від 04.07.2005р.

Факт передачі сільськогосподарської техніки на загальну суму 1 287 553 грн. 00коп. підтверджується Актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 1 від 04.07.2005р.

Згідно підпунктів 3.4.2 розділу 3 договору № 02/07-05 фл 04.07.2005 року Лізингоодержувач – відповідач по справі –за користування майном повинен своєчасно та в повному обсязі згідно погоджених графіків виплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

У відповідності до ст.806  Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов»язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності на певний строк і за встановлену плату.

У відповідності до частини 3 статті 806 Цивільного кодексу України, особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Закон України „Про фінансовий лізинг” № 723/97-ВР від 16 грудня 1997 року із наступними змінами,  визначає загальні правові та економічні засади фінансового лізингу.

Згідно статті  1 цього Закону фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 частина 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

05.11.2005 року сільськогосподарська техніка повернута відповідачем позивачу, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 05.11.2005р. (належним чином засвідчена копія даного акту знаходиться в матеріалах справи). Також 05.11.2005р. було проведено звірку розрахунків до Договору №02/07-05 від 04.11.05р. і встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 692873 грн. 37 коп. (належним чином засвідчена копія акту звірки розрахунків долучена позивачем до матеріалів позовної заяви).

Всупереч умовам п.3.4.2. розділу 3 Договору, відповідачем розрахунки по лізингових платежах не проводились взагалі, в результаті чого станом на 14 грудня 2007 року утворилася заборгованість в розмірі 692873 грн. 37 коп. Тому позовні вимоги в частині стягнення 692873 грн. 37 коп. основного боргу підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та не суперечать чинному законодавству.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просить суд стягнути з відповідача  114083 грн. 53 коп. індексації та 24046 грн. 59 коп. 3% річних. Після проведеного судом перерахунку та у відповідності до чинного законодавства,  суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 114083 грн. 53 коп. - індексації та 24046 грн. 59 коп. –3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також позивач нарахував відповідачу з врахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 року пеню в сумі 87988 грн. 99 коп. (розрахунок додається), яку просить стягнути в судовому порядку.

Відповідно до ст.610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.  

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”.  А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами укладеного договору №2/07-05 фл від 04.07.2005р. (п.7.1 розділу 7 Договору) сторони передбачили, що за порушення строків сплати лізингових платежів, лізингоодержувач за кожен день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Після проведеного судом перерахунку та у відповідності до чинного законодавства,  сума пені становить 87988 грн. 99 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а господарським судом не здобуто будь-яких відомостей, які б свідчили про погашення заборгованості, а тому позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів в сумі 918992 грн. 48 коп. (в тому числі 692873 грн. основний борг; 87988 грн. 99 коп. пеня; 114083 грн. 53 коп. індексація; 24046 грн. 59 коп. три відсотки річних) підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем належними і допустимими доказами, у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України, і неоспорені відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.49 ГПК України та ст. 3 Декрету Кабміну “Про державне мито” покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 43, 49, 81 п.5, 82, 84 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В  :

1.             Позов задовольнити.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агромеханізація”                   с. Новосілка, Заліщицького району, Тернопільської області (р/р №260097246 в Тернопільській обласній дирекції АППБ „Аваль” м. Заліщики, МФО 338501), ідентифікаційний код 33360947:

        -   на користь Дочірнього підприємства „Укртехнолізинг” Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг”, вул. Мечнікова,16-а,  м.Київ (р/р 19020301 в ВАТ КБ “Національний Стандарт” МФО 321466, ідентифікаційний код 31812576 –918992 (дев'ятсот вісімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 48 коп. боргу, що включає 692873 (шістсот дев'яносто дві тисячі вісімсот сімдесят три) грн. основний борг; 87988 (вісімдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 99 коп. пеня; 114083 (сто чотирнадцять тисяч вісімдесят три) грн. 53 коп. індексація; 24046 (двадцять чотири тисячі сорок шість) грн. 59 коп. три відсотки річних та держмито  у розмірі 9189 (дев'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять)   грн. 92 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн.

                Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

3.     Рішення надіслати сторонам по справі.    

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "_22_" лютого 2008 року через місцевий господарський суд.

                  Суддя                                                                                          Н.М. Бурда