Постанова

від 04.03.2008 по справі 47/511-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/511-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     27  лютого  2008 року                                                 справа №47/511-07

Колегія суддів у складі:                           головуючого судді В.В.АФанасьєва,

                                                                                              судді А.І.Бухана,

                                                                                              судді О.В.Шевель

при секретарі Парасочці Н.В.,

за участю представників:

позивача                    -          не явився

відповідача                     -          не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання                         № 5 Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача  (вхідний № 46Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від                     19 листопада 2007 року у справі № 47/511-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс", м. Харків

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріап", м. Люботин

про стягнення 50000,00 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 листопада 2007 року у справі №47/511-07 (суддя Светлічний Ю.В.) позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 50000,00 грн., держмита у розмірі 102,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19 листопада 2007 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовну вимовити. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що вказане рішення винесено при неповному з'ясуванні обставин справи, а також порушення та неправильне застосування норм матеріального права. У призначене судове засідання його уповноважений представник не з'явився, хоча, відповідно до встановленого законодавством порядку, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, у призначене судове засідання його уповноважений представник не з'явився, хоча, відповідно до встановленого законодавством порядку, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими визнав, що 06 серпня та 09 серпня 2004 року товариством з обмеженою відповідальністю "'Пріап" було видано приватному підприємству "Троник" два простих векселів № 80351588062705 та № 80351588062706 на загальну суму 50 000,00 грн.

Відповідно до положень статті 197 ЦК України приватне підприємство "Троник" передало право за цінними паперами товариству з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс", що підтверджується вчиненням приватним підприємством "Троник" на простих векселях передавального напису (ордерного індосаменту). Термін сплати за простими векселями визначений у векселях - 06 грудня 2004 року.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 10 жовтня 2007року відповідач не сплатив грошові кошти, отримані за простими векселями на загальну суму 50000,00 грн.  Протест векселів не проводився та виконавчий напис нотаріуса не вчинявся до 10 жовтня 2007 року у зв'язку з тим, що відповідач неодноразово повідомляв, що сплатить суму зазначену у простих векселях, а саме 50000,00 грн. та просив позивача не вчиняти протест векселів та виконавчий напис.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 50000,00 грн. та відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України вирішив питання про розподіл судових витрат.

Проте викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів  не  повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана  повна, правильна  та належна  правова оцінка, через що наявні  підстави для задоволення апеляційної скарги і  часткового скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області не забезпечив повного додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно не дослідив усі  фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази  в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області не звернув належної уваги на те, що  обґрунтовуючи  свої вимоги , позивач  послався на обов'язок відповідача   оплатити  вартість  двох  виданих ним  6 та 9 серпня 2004 року приватному підприємству  «Тронік» векселів  на загальну суму 50.000 гривень. При цьому позивач з посиланням на статтю 197 Цивільного кодексу  України  зазначив , що він має право вимоги про стягнення   відповідної грошової суми. В обґрунтування своєї вимоги позивач надав копії  простих векселів № 8035588062706  від 9 серпня 2004 року та № 80351588062705 від 6 серпня 2004 року, які завірені  не визначеною особою  при завірені її підпису мокрою печаткою  позивача. Оригінали зазначених вище  векселів під час вирішення спору господарським судом  позивачем надані не були та судом  не оглядалися.  Судовий розгляд справи  здійснювався   протягом двох судових  засідань, в яких   представник відповідача не приймав участі. При цьому лише у другому  судовому засіданні прийняв  участь  керівник позивача, який згідно з протоколом судового засідання  лише підтримав заявлені позовні вимоги, проте  жодних належних  та допустимих доказів   на їх підтвердження не надав.

Так само  позивач не скористався наданими йому правами на захист своїх  нібито порушених  інтересів  при розгляді апеляційної  скарги відповідача. В зв'язку з цим та  виходячи із результатів  системного аналізу як матеріалів справи, так і норм  чинного законодавства, яке регламентує вексельний обіг  ( і насамперед  Закону України «Про обіг векселів в Україні»та Уніфікованого закону про переказні та прості векселі», колегія суддів дійшла висновку  про  недоведеність позивачем  правових підстав  для задоволення його вимог.  В матеріалах справи відсутні документальні докази правомірності набуття позивачем векселів,  їх оригінали, вжиття ним передбачених законодавством заходів по  зобов'язанню відповідача  їх оплати.  

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від  19 листопада 2007 року  № 47/511-07 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгсервіс” (м. Харків, вул.. Дарвіна, 20, р/р 26004011086980 в ФБ „Фінанси та кредит” ТОВ у Харківській області, МФО 350697, код ЄДРПОУ 24269511) на користь   Товариства з обмеженою відповідальністю „Пріап” (Харківська область, Харківський район, м. Люботин, вул. Курортна, 1, р/р 2600 3018529980 в ФБ „Фінанси та кредит” ТОВ у Харківській області, МФО 350697, код ЄДРПОУ 31935883)  понесені витрати по сплаті  державного мита  за подання апеляційної скарги у розмірі 51 гривні .

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя             В.В.АФанасьєв

     суддя                     А.І.Бухан

    суддя                    О.В.Шевель