Постанова

від 03.03.2008 по справі 2-2/9864-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-2/9864-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

26 лютого 2008 року   Справа № 2-2/9864-2007

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Голика В.С.,

суддів                                                                      Плута В.М.,

                                                                                          Горошко Н.П.,

за участю представників сторін:

позивача: Карасьова Костянтина Миколайовича, довіреність № 014-Д від 03.01.08;

відповідача: Жидова Євгена Олександровича (повноваження перевірені), голова сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кристалл";

розглянувши апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства "Крименерго" та сільськогосподарського виробничого багатопрофільного  кооперативу "Кристалл" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 25.10.-27.11.2007 у справі № 2-2/9864-2007

за позовом           відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)

до сільськогосподарського виробничого багатопрофільного кооперативу "Кристалл" (вул. Гагаріна, 30,Крестянівка, Первомайський р-н,96312)

про стягнення 90057,10 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" подало позов про стягнення із сільськогосподарського виробничого багатопрофільного кооперативу "Кристалл" 90057,10 грн. заборгованості за додаткову угоду від 15.08.2000 до договору № 9 від 15.08.2000. Заявою від 23.11.2007 (том 1, а. с. 47)  позивач уточнив позовні вимоги у зв'язку з чим ціна позову визначена у сумі 72360,12 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим  від 25.10.-27.11.2007 у справі 2-2/9864-2007 позов задоволено частково.

Стягнуто з сільськогосподарського виробничого багатопрофільного кооперативу "Кристалл" на користь ВАТ “Крименерго” 45860,12 грн. боргу, 458,60грн. державного мита, 60,08 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

У частині стягнення  44196,98 грн.  відмовлено.

В основу рішення покладено головний висновок суду про те, що угода сторін про доповнення договору № 9 від 15.08.2000, на підставі якої строк позовної давності за накоплені борги мав юридичну силу на весь період її дії, - є нікчемною на підставі статей 71 та 73 Цивільного кодексу Української РСР.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність застосування позовної давності відповідно до графіку погашення боргу - за кожним місяцем окремо.

З огляду на це, суд в частині позовних вимог застосував наслідки перебігу строку позовної давності та відмовив у позові, в іншій частині суд застосував загальні норми цивільного права, а саме статті 525, 526 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити та додатково стягнути з відповідача 44196,98 грн.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального права.

Так, позивач посилається на те, що до даних спірних правовідношень сторін підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України в редакції від 2004 року на підставі пункту 6 прикінцевих та перехідних положень.

Згідно частині 5 статті 261 Цивільного кодексу України в редакції від 2004 року, за зобов'язаннями з визначеним строком  виконання - перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Тобто, на думку відкритого акціонерного товариства "Крименерго", ця норма вказує на чинність угоди сторін про доповнення договору № 9 від 15.08.2000 і строк позовної давності починається лише через 3 роки після кінцевого строку виконання грошового зобов'язання прийнятого на себе відповідачем - 01.01.2006. Такі обставин вказують на відсутність пропуску строку позовної давності і необхідність застосування загальних норм які регулюють зобов'язальні правовідносини сторін на всю суму позовних вимог.

Крім того, з цим судовим актом не погодився відповідач та звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга відповідача мотивована пропуском строку позовної давності на всю суму позовних вимог, що, на його думку, необґрунтовано залишив поза увагою суд першої інстанції.

Так, відповідач вважає, що відкритим акціонерним товариством "Крименерго" не було доведено факту споживання сільськогосподарським виробничим багатопрофільним кооперативом "Кристалл" електроенергії на сьогоднішній день. Проте, на думку відповідача, такий факт має істотне значення для правильного вирішення спору по суті, оскільки день відключення від енергопостачання є днем початку строку позовної давності. Факт відключення від енергопостачання анулює додаткову угоду, якою сторони визначили кінцевий строк виконання грошового зобов'язання. Відповідач посилається на акт про відключення від енергоспоживання, який необґрунтовано був залишений судом поза увагою без надання йому будь-якої оцінки. Також, відповідач посилається на існування іншого договору про споживання електроенергії з ВАТ „Темп”, що свідчить про наявність факту відсутності споживання енергії від постачальника - відкритого акціонерного товариства "Крименерго".

Таким чином, відповідач вважає, що у даному випадку позивачем був пропущений строк позовної давності для примусового стягнення всіх грошових зобов'язань споживача по договору № 9 від 15.08.2000.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.02.2008 суддю Борисову Ю.В. замінено на суддю Плута В.М.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства "Крименерго" підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга сільськогосподарського виробничого багатопрофільного кооперативу "Кристалл" без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між відкритим акціонерним товариством “Крименерго” в особі Первомайського РЕМ та відповідачем, укладений Договір № 9 від 15.8.2000 про користування електричною енергією, згідно якого, позивач зобов'язався поставляти електричну енергію відповідно до умов договору, а споживач (відповідач) своєчасно проводити сплату спожитої електричної енергії та виконувати інші умови, що визначені наведеним договором (п.1 договору).

Сторони уклали угоду про доповнення та зміну договору № 9 від 15.08.2000, якою внесли зміни в пункт 2.1, пункт 4.4, пункт 7.1, пункт 7.4, пункт 7.5, пункт 12, пункт 8 договору № 9 від 15.08.2000, та домовились, що наведена угода є невід'ємною частиною цього договору.

Також, сторони уклали угоду від 20.04.2001 про доповнення договору № 9 від 15.08.2000, відповідно до якої споживач (відповідач) визнає заборгованість в розмірі 113935,96 грн. та зобов'язується її погасити до 01.01.2006.

Відповідно до наведеної угоди, відповідач зобов'язався скласти графік погашення реструктуризованого боргу щомісячно в межах сум та строків, обумовлених з ЕЕС, погодити його з СЄН ЕЄС та представити в РЄМ. Відповідач також, зобов'язався щомісячно повністю сплачувати за поточне електропостачання та погашати борг відповідно до графіку. У разі несвоєчасної оплати за поточне електроспоживання або порушення графіку оплати за старі борги, ця угода та графік анулюється та відповідачу доводиться нульовий ліміт, а його електроустановки підлягають відключенню. Сторони також домовились, що строк позовної давності за накоплені борги має юридичну силу на весь період дії угоди та графіку, та ця угода набирає сили з 01.08.2001, щомісячна сплата заборгованості складає 2650,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач не виконує належним чином умови договору № 9 від 15.08.2000, вищенаведених додаткових угод, які виразилися в порушенні строків оплати заборгованості за графіком, який є невід'ємною частиною до додаткової угоди до договору № 9 від 15.08.2000.

Дані обставини справи перевірені апеляційною інстанцією в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України в повному обсязі, підтверджуються матеріалами справи та сторонами не заперечуються.

Апеляційна інстанція погоджується з посиланням позивача, що до даних спірних правовідношень сторін підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України в редакції від 2004 року.

Так, згідно пункту 6 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції від 2004 року, правила  Цивільного  кодексу  України про позовну давність застосовуються до позовів,  строк пред'явлення яких,  встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. Визначений позовною заявою період заборгованості заявленої до стягнення, починається з вересня 2003 року, тобто, закінчення строку позовної давності припадає на час, який регулюється новим цивільним законодавством.

Пунктом 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції від 2004 року передбачено: щодо цивільних відносин, які виникли  до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Таким чином, оскільки цивільні відносини сторін існували після вступу у чинність нового Цивільного кодексу України, судова колегія дійшла до висновку, що до даних спірних правовідношень сторін підлягають застосуванню норми чинного Цивільного кодексу України.

Згідно пункту 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком  виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Судова колегія вважає необхідним зазначити, що строк позовної давності за додатковою угодою почав свій перебіг лише з дати, яку сторони визначили самостійно в угоді, тобто з дати кінця періоду дії угоди та графіку –01.01.2006, а не щомісячно, як помилково зазначив суд першої інстанції.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень  статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів виконання договірних зобов'язань щодо оплати певної суми боргу, судова колегія вважає вимоги відкритого акціонерного товариства "Крименерго" обґрунтованими.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції помилково залишив поза увагою фактичну відмову позивача від частини позовних вимог, що підтверджується відповідною заявою в порядку статті 22 Господарського кодексу України (том 1, а. с. 47).

Однак, суд першої інстанції такий документ неправомірно залишив поза увагою.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав апеляційну скаргу в якій просить додатково стягнути із відповідача 44196,98 грн., без урахування уточнення позовних вимог.

Оскільки сума 17696,98 грн. не була предметом розгляду у суді першої інстанції, відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України дана сума не може бути предметом розгляду у апеляційній інстанції.

Посилання відповідача на те, що він був з серпня 2002 року відключений від електропостачання, у зв'язку із чим додаткова угода анульована, а строк позовної давності для звернення позивача за захистом порушеного права закінчився є неспроможними у зв'язку з наступним.

Так, місцевий суд вірно зазначив, що відповідач не представив суду доказів відключення його від електропостачання та доказів застосування до нього нульового ліміту. При цьому, посилання відповідача на акт про відключення від енергоспоживання (том 1, а. с. 53), апеляційною інстанцією не приймається в якості доказу, в ньому є посилання на те, що столярний цех не відключений, так як відсутній персонал. Тобто, з цього акту не вбачається, що відповідач був повністю відключений від енергопостачання.

При цьому, судова колегія погоджується з тим висновком місцевого суду, що вищенаведена умова угоди є правом позивача а не обов'язком, та відключення відповідача від електропостачання, якщо б цей факт мав би місце, не припиняє зобов'язань за наведеним договором та угодами до нього.

В обґрунтування цього висновку слідує доповнити, що відключення відповідача від електропостачання є лише наслідком за несвоєчасну оплату, а не є причиною анулювання додаткової угоди.

Таким чином, відключення від енергопостачання є факультативним наслідком, який може наступити як на підставі норм чинного законодавства, так і за несвоєчасну оплату послуг.

Посилання на існування іншого договору про споживання електроенергії з ВАТ „Темп”, колегією суддів вважаються хибними, тому що таки обставини лише можуть вказувати на існування відносин між сторонами цього договору і не виключаються існування відносин сільськогосподарського виробничого багатопрофільного кооперативу "Кристалл" з відкритим акціонерним товариством “Крименерго”.

Судові витрати, у тому числі за подачу позивачем апеляційної скарги, підлягають стягненню з відповідача на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає зміні.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кристалл" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.10.-27.11.2007 у справі № 2-2/9864-2007 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

„1. Позов задовольнити.

2. Стягнути  з сільськогосподарського виробничого багатопрофільного кооперативу "Кристалл", (96312, Первомайський район, с.Крестянівка, вул. Гагаріна, 30, р/р 26001410328001 ОПЕРО КДБ “Україна”, МФО 324214,  ЄДРПОУ 30923793) на користь відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р/р 260323051142, філія КРУ ВАТ “Ощадбанк”, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 72360,12 грн. боргу,  723,60 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

4.  Стягнути  з сільськогосподарського виробничого багатопрофільного кооперативу "Кристалл", (96312, Первомайський район, с.Крестянівка, вул. Гагаріна, 30, р/р 26001410328001 ОПЕРО КДБ “Україна”, МФО 324214,  ЄДРПОУ 30923793) на користь відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р/р 260323051142, філія КРУ ВАТ “Ощадбанк”, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 132,50 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

5. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  В.С. Голик

Судді                                                                                В.М. Плут

                                                                                Н.П. Горошко